Старець Йосиф Ватопедський - великий подвижник нашого часу

Понад чотири роки тому рано вранці 1 липня 2009 закінчив свій земний шлях схимонах Йосиф Ватопедський. Ця подія не стала для ЗМІ «інформаційним приводом» для розповіді про життєвий шлях старця. На жаль, наші сучасники знають набагато більше про другорядних співаків і футболістів, ніж про справді великих людей, за молитвами яких ще існує цей світ.

Старець Йосиф у віці 25 років

Старець схимонах Йосиф народився в 1921 р. на острові Кіпр в багатодітній селянській родині. Мати Євгенія народила дитя на сьомому місяці вагітності в день пам'яті Святих безсрібників. Спочатку вона подумала, що дитина мертва, але він дивним чином вижив.

Сократіс (так назвали немовля при хрещенні) закінчив перші класи школи і в шістнадцятирічному віці почав свій монаший шлях у монастирі Ставровуні (ця обитель одна з найдавніших на острові Кіпр), де і перебував до 1945 року. У цей період він прийняв постриг в рясофора з ім'ям Софроній.

Потім юнак, бажаючи на власні очі побачити життя афонських подвижників, з благословення свого духівника ігумена Кипріана віддалився на Святу Гору, де після дворічних пошуків зустрівся з великим подвижником і старцем Йосифом Ісихастом (Печерником), який став його духовним батьком. Дванадцятирічне учнівство у досвідченого старця тривало до смерті останнього в 1959 році та залишило незгладимий слід у душі отця Йосифа. Після кончини свого наставника він на малий час віддалився в пустелю, а потім став наставником і керівником для великого числа ченців.

Відпочинок після послуху. Старець ніколи не відмовлявся від жодної роботи. Він був «послушником любові»

Старець Йосиф був засновником і духівником чернечого братства в Новому Скиту, а також трудився в монастирі Кутлумуш і Сімонопетрської келії Благовіщення Пресвятої Богородиці в Кареї.

У 1989 р., за рішенням Священного Кінота Святої Гори Афон і з благословення Вселенського патріарха старцю Йосифу було доручено зовнішнє і внутрішнє відновлення монастиря Ватопед - другого за чином серед афонських обителей. Працями старця Йосифа та його учнів Ватопедська обитель була за короткий термін відновлена буквально з руїн, наповнилася ченцями і перетворилася на один із найбільших духовних центрів православного світу.

Останні роки життя були для отця Йосифа серйозним випробуванням: він і його братство стали об'єктом насмішок і знущань з боку засобів масової інформації. Але цілеспрямована кампанія проти Ватопеда не зламала волю старця, який покладав всю надію на Бога і ніколи не боявся наклепу ворогів Церкви.

За словами авторитетного духовного письменника ченця Мойсея Святогорця: «Старець Йосип був діяльним, сильним, невтомним, вдумливим і товариським... Поряд з іншими учнями Йосифа Ісихаста Харалампієм Діонісіатським і Єфремом Філофейським він створив велику і дружну синодію (монашу братію) і сприяв відродженню афонського чернецтва».

Блаженна кончина

Посмішка старця Йосифа Ватопедського після смерті

Незадовго до смерті отця Йосифа його учень і постриженик - ігумен Ватопедського монастиря Єфрем сказав: «Старець Йосиф Ватопедський - людина Божа. Розум його настільки утвердився в Бозі, що він не хоче вже говорити ні про що земне. Він бажає смерті від найбільшої любові до Бога...»

Старець Йосиф відійшов до Господа на світанку 1 липня 2009. На його похованні були присутні 4 архієрея, більше 10 ігуменів монастирів, десятки священиків і ченців, сотні віруючих з усіх частин Греції та Кіпру (загальне число тих, хто молиться перевищувало 1000 чоловік). Богослужіння очолив учень і духовний син старця Йосифа митрополит Лімасольский Афанасій. У надгробному слові ігумен монастиря Сімонопетр архімандрит Елисей зазначив, що «старець Йосиф був мірилом, еталоном для Святої Гори, він був побуджений бажанням бачити кожного ченця люблячим Бога. Кожна зустріч зі старцем була духовним досвідом...»

Відразу після смерті старця Йосифа відбулося перше чудо: померлий посміхнувся. Він не спочив посміхаючись, а посміхнувся вже після своєї кончини! Коли ченці в останній раз відкрили обличчя старця, всі стали свідками блаженної посмішки, що з’явилася на устах подвижника, який упокоївся. Це сяйво вічності на обличчі старця було останнім свідоцтвом, яке принесла на прощання його свята душа.

Духовна спадщина

Старець Йосиф біля свого письмового столу. Тут він проводив багато часу, відповідаючи на листи і працюючи над своїми книгами.

Старець Йосиф широко відомий у православному світі. Він один з авторитетних виразників православного духовного досвіду, а його книги перекладені і видані у багатьох країнах світу.

Освіта старця обмежувалося тільки першими класами школи, але це не завадило йому стати прекрасним знавцем і дослідником аскези, бо, за словом ап. Павла, Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудре (1 Кор. 1, 27).

Повчання Йосифа Ватопедського несуть нам живе, наповнене справжньою любов'ю слово духовної розради. У його простих настановах містяться глибокі духовні істини і величезна користь як для мирян так і для ченців.

Могила старця Йосифа Ватопедського

Джерело: Свята Гора

Афонські старці про молитву

Православні не можуть жити і поводити себе як всі

Визначення поняття "православна духовність"

Осердя православної духовності

Відмінність православної духовності від інших традицій

Мойсей Святогорець: Європа вчиняє самогубство