Чудеса старця Паїсія Святогорця

У наш час прийнято сумніватися у всьому, але навіть скептики і раціоналісти не можуть поставити під сумнів факти. Після блаженної кончини старця зафіксовані сотні чудес, для розповіді про яких потрібні були б багатотомні збірники.

Чудеса старця Паїсія Святогорця

 «До кінця століття не вичерпаються святі», - ці слова великого сучасного подвижника старця Єфрема Філофейського знаходять підтвердження протягом усієї історії Церкви. Навіть в апостольські часи і в епоху Вселенських соборів знаходилися люди, які стверджували, що «християнство вмирає», «вичерпалися праведні люди», «немає більше старців і духівників». Але «Ісус Христос учора, і сьогодні, і навіки Той Самий», також залишається живою, незважаючи ні на що, і Православна Церква.

Старець Паїсій Святогорець, ім'я якого добре відоме в Росії (й Україні, - ПО), належить до числа сучасних подвижників, особливо шанованих у народі. Питання про його церковне прославлення теж стоїть на порядку денному і є всі підстави вважати, що канонізація отця Паїсія є питанням найближчого майбутнього.

У наш час прийнято сумніватися у всьому, але навіть скептики і раціоналісти не можуть поставити під сумнів факти. Після блаженної кончини Старця зафіксовані сотні чудес, для розповіді про які потрібні були б багатотомні збірники.

 Сьогодні ми публікуємо розповіді про кілька чудес Паїсія Святогорця, зібраних у книзі Видавничого дому «Свята Гора» «Житіє старця Паїсія».

«Не відступи від нас»

 Святі роблять чудеса, являються людям і зціляють їх. Ми бачимо це й на прикладі Старця Паїсія - і не тільки за його життя, але і після кончини. Особливу допомогу Старець надає страждаючим на рак і біснуватим. Він допомагає в дорожніх аваріях, нещасних випадках, рятуючи від загибелі. Багатьом хворим Старець являвся у лікарнях. Різні особисті речі Старця чудотворять і виливають невимовні пахощі.

 Обчислити посмертні чудеса Старця неможливо, до них постійно додаються все нові й нові. «Заради слова істини» нижче наводяться дуже поодинокі обрані чудеса Старця, завірені свідоцтва, які представили нам їх очевидці.

Порятунок дитини

Парафіяльний священик з села Керас’я в районі Неа Міханіона неподалік від Салонік, ієрей Хрістос Цандаліс, батько дев'яти дітей, свідчить: «Мої діти залізли на плоский дах нашого будинку. Там був відкритий люк освітлювальної шахти, яка спускалася вниз. Діти стали стрибати через цей люк.

Один із синів, шестирічний хлопчик із затримкою мовного розвитку, який ще не розмовляв, теж захотів перескочити через цей люк, але не зміг, оступився і каменем полетів в шахту. Він впав з четвертого поверху на перший.

 З трепетним серцем я відкривав внизу дверцята цієї шахти, готуючись побачити страшне видовище – розбиту дитину. Яке ж було моє здивування, коли я побачив сина, жовтого від страху, але цілого і неушкодженого. Я відвіз його в лікарню. Оглянувши хлопчика, лікарі переконалися, що на ньому немає ні подряпини, ні найменшого перелому.

 Ми зрозуміли: сталося диво. Я подумав, що дитину врятувала чудотворна ікона Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в храмі нашого села Неа Міханіона. Я привів сина до ікони і запитав його: "Це Вона тебе врятувала?". - "Ні", - відповів малюк. Він підвів мене до фотографії Старця Паїсія і став показувати на неї пальцем, даючи зрозуміти, що його врятував Старець».

Чудове явлення і допомога

Свідоцтво жителя міста Пафос на Кіпрі пана Миколи Ксінаріса: «Я сантехнік. Одного разу, в липні 1997 року, закінчивши роботу, я збирав інструменти і складав їх у машину. Сутеніло, видно було погано. Поруч з машиною був натягнутий дріт, на якому сушать білизну, а на ньому з краю бовтався ще один шматок дроту. Гострий край цього шматка був загнутий подібно гачка - сантиметра два завдовжки. У темряві я його не помітив. Зібравши інструменти, поніс їх до машини і наткнувся на гачок, який встромився мені прямо в око. Я застиг на місці, як риба, що попалася на гачок. З усіх сил я закричав: "Допоможіть!" Господар будинку, де я працював, вибіг, побачив мене і пообіцяв, що зараз витягне цей гачок. Я відмовився, боячись, що, витягуючи гачок, він зробить мене сліпим. Я попросив його принести з моєї машини кусачки - відкусити дріт і відвезти мене в травматологічний пункт, щоб дріт з ока мені витягнули лікарі.

Поки він шукав в машині кусачки, я плакав, мені було шкода дітей. У мене їх троє, і я не хотів, щоб їх батько був сліпим.

 І ось у цю мить переді мною з’явився худий чоловік, одягнений у чорну рясу. Побачивши його, я перехрестився. У мене почався озноб. Я відчув, як він узяв мене рукою нижче щоки і штовхнув мою голову вгору. В ту ж мить шматок дроту вискочив з мого ока.

 Коли господар приніс кусачки, вони не знадобилися. Він повіз мене в травматологічний пункт. Лікарі обстежили мене, я розповів їм про те, що зі мною сталося, але вони мені не вірили. На моєму оці, прямо на зіниці, виднівся слід порізу. Лікарі дали мені мазь і сказали, що три-чотири дні мені треба носити на оці пов'язку.

 Наступного дня я зайшов в магазин і на стіні побачив фотографію людини, яка мені з'явивилася. Я запитав у господині магазина, хто це такий. Вона сказала, що це дуже відомий монах, його ім'я Паїсій. Я хотів у що б то не стало купити у неї цю фотографію, бо вона була для мене безцінна. Став просити господиню, щоб вона мені її продала, пропонуючи їй за цю фотографію будь-які гроші, але вона замість фотографії подарувала мені книгу про старця Паїсія. Я прочитав цю книгу за день. І тепер вона завжди знаходиться у мене в машині - як святиня, що охороняє мене».

 Допомога Старця в дорожньо-транспортних пригод

Житель Афін, пан С. родом з міста Каламата, розповідає, що він їхав на своєму автомобілі в Яніну. По дорозі на великій швидкості він у лоб зіткнувся із зустрічним автомобілем. Машина пана С. в буквальному сенсі слова розлетілася на шматки, а сам він з серйозною черепно-мозковою травмою був тут же госпіталізований і поміщений в реанімаційне відділення.

Перебуваючи там, він побачив світлу хмару, а в ній - літнього монаха. Пан С. був невоцерковленою людиною, однак за кілька днів до аварії, один із знайомих розповідав йому про благодатного старця Паїсія. Вражений баченням, він мимоволі запитав невідомого ченця:

 - Ти Старець Паїсій?

 Старець не відповів. Він посміхнувся, ласкаво погладив його по голові і сказав йому:

 - Не бійся, видужаєш!

 Пан С. прийшов до тями. Він був збентежений незвичайним явищем, але, незважаючи на те що не був до кінця впевнений у тому, хто його чудовий відвідувач, вірив в істину сказаних йому слів. Схвильований, він розповів про явище лікарям. Лікарі, бачачи по-людськи нез'ясовне поліпшення його стану, в подиві підтвердили:

 - Дійсно, сталося диво!

Коли пана С. виписали з лікарні, він проходив повз книгарні і з подивом побачив фотографію свого рятівника на обкладинці однієї з виставлених у вітрині книг. Так пан С. дізнався, хто був його благодійник, і, сповнений вдячності, купив і прочитав цю книгу.

У січні 1998 року цей чоловік приїхав на Афон, прийшов в «Панагуду» і схвильовано розповів про те, що з ним сталося. Поява Старця - окрім того що врятувала його  від вірної смерті - в корінні змінила його життя взагалі. Він  знайшов собі духівника і висповідався. Він припинив мирське гріховне життя, незважаючи на те що рідні всіляко спонукали його  до такого життя. «Мені вже неможливо продовжувати жити так, як раніше, - зі сльозами говорив він, - тому що я згадую усміхнене світле обличчя Старця Паїсія».

***

Свідоцтво одного святогорського ченця: «Одного разу в "Панагуду" прийшли два мирянина. Прихилившись до ікон у храмі, вони попросили нас розказати їм щось про старця. Крім іншого, я розповів цим людям про те, що від тих, хто приходить в келію, паломників ми маємо багато свідчень про посмертні чудеса Старця: явища, зцілення, допомогу при аваріях. Коли я вимовив слова "допомога при аваріях", в очах одного з тих, що прийшли заблищали сльози, і, повернувшись до свого друга, він схвильовано сказав:

 - Бачиш! І в аваріях теж!

Потім вони попросили розповісти хоча б про одне чудо і хотіли почути саме про допомогу в аваріях. Я розповів їм про випадок з паном С.Коли, розповідаючи про явище Старця, я вимовив: "І ось в світлій хмарі перед ним з'явився чернець хлопець, той, який перервав мене раніше, не стримався і закричав:

 - І мені в хмарі!

І коротенько розповів про своє чудесне спасіння. Він був такий схвильований, що більшого розповісти не міг: "їдучи на мотоциклі зі швидкістю сто сорок кілометрів на годину, я зіштовхнувся з таксі і влетів у нього, як клин ... Раптом переді мною відкрилась біла хмара, в якій явився монах ... І ось, незважаючи на таке страшне зіткнення, я залишився цілий і неушкоджений! Моя дружина стала мені говорити: "Пошукай-но в книжках, поглянь фотографії, щоб дізнатися, що за Святий тебе врятував". У перший раз я побачив фотографію Старця в одному з календарів, виданих Афоніадою. Це була фотографія, на якій Старець стояв в оточенні учнів школи ... Ця людина врятувала мені життя ...»

 

***

 Розповідь благочестивого одруженого священика, студента Фессалонікійського університету

«Нещодавно до мене прийшов один юнак і сказав: "Отче, вчора я мав померти, але Бог мене врятував. На великій швидкості я їхав на мотоциклі і, зіткнувшись з машиною, відлетів далеко убік. Після зіткнення я побачив, як якийсь дідок міцно хапає мене за праву руку. Так я залишився цілий і неушкоджений ".

Я, - продовжує священик, - показав юнакові ікони деяких святих і фотографії сучасних старців. Побачивши фотографію Старця Паїсія, він схвильовано закричав: "Це був він, він!"

Через кілька днів хлопець знову прийшов до мене і розповів про те, що тільки но виявив в кишені куртки, яка була на ньому під час аварії, ікону Христа і фотографію Старця Паїсія Святогорця. Карман був на правому передпліччі - точно в тому місці, за яке схопив його Старець. Фотографію і ікону потайки поклала туди його мати».

Шарф Старця зцілює пухлину

Жінка на ім'я Філіце з міста Волоса розповідає: «Моя сестра зробила рентгенограму молочної залози, і у неї була виявлена ​​пухлина. Вона прийшла у відчай, і я опинилася в скрутному становищі, будучи не в змозі допомогти їй і заспокоїти її.

Моя близька подруга має велике скарб: шарф Блаженного Старця Паїсія. Я прийшла до неї і з поклоном попросила у неї цю святиню. Тремтячими руками притиснувши шарф до грудей, я прибігла до своєї хворої сестри і поклала їй цей шарф на простягнуті руки. Сестра зі сльозами на очах підійшла до ікони і стала молитися. Я побажала їй швидкого одужання і тут же повернула святиню подрузі. Через чотири-п'ять днів сестрі знову зробили рентгенограму грудей. Диво сталося! Ніякої пухлини на знімку не було. Вона зникла без сліду. Велику Благодать має Старець Паїсій! »

Зцілення біснуватою

Грудневого ранку 1996 року, в церковній лавці монастиря Суроті знаходилися: сестра, яка несла там послух, одна сімейна пара з маленькою дівчинкою і літнім чоловіком, дві жінки середніх років і один молодий чоловік. Раптом пролунав пронизливий крик. Одна з двох жінок середніх років - досить високого зросту і щільної статури - повалилася на підлогу і почала битися і голосно ревти. Вона швидко трясла головою до заду і до переду. Видовище було моторошним. Жінка з дівчинкою вийшла з крамниці, а решта підбігли, щоб допомогти нещасній, яка гарчала, задихалася і моторошним, загрозливим чоловічим голосом кричала: «Я вам покажу за те, що ви мені не вірите! Я вам покажу ... Ось ще, ще трошки, і я вам всім поставлю на руку число 666 ... Всі ви мені будете поклонятися ... Сволота, ідіоти ... » - та інші подібні лайки. Потім вона заверещала і закричала таким голосом, що стало ясно, що вона когось боїться: «Паїсію, ти мене палиш, палиш! Ти хочеш відправити мене назад в тартар! .. І ця мерзотниця теж: все тягає мене по монастирях ... Що ти їй допомагаєш? Ти мене палиш, палиш». Вона кричала страшно - все сильніше і сильніше. Билася вона так сильно, що присутні боялися, що вона проломить собі голову. Було видно, що її мучить біс.

«А-а-а, а-а-а, - закричала вона знову. - Ось, зараз прийшла ще і Марія ... Ти палиш мене, Паїсію», - сильно прокричала вона і потім раптом перестала битися. Вона виглядала так, немов втратила свідомість.

Присутні зі страхом наблизилися до неї, намагаючись їй допомогти, а жінки прикривали її одягом. Привівши її в порядок, вони підняли нещасну з підлоги. Її очі відкрилися, і вона мирно і тихо заплакала. З глибин її серця виливалися слова подяки:

«Дякую тобі, старче ... Дякую Тобі, Боже мій», - вона знову й знову із великою вдячністю вимовляла ці слова. Потім підійшла до однієї з ікон Христа і Пресвятої Богородиці та з сильними риданнями повалила перед ними ниць, вигукуючи: «Боже мій! .. Боже мій! .. Як же ти зглянувся наді мною, негідною ... Дякую Тобі, Боже мій, дякую тобі, старче! .. Такої допомоги, Боже мій, я негідна».

Вся ця сцена була дуже хвилюючою. Потім ця жінка і її супутниця з вдячністю попрощалися з черницею і пішли.

Ця жінка була одержима бісом. Йдучи, вона розповіла черниці, що напередодні вночі бачила уві сні Старця Паїсія, який сказав: «Приїжджай на мою могилу, і я тебе вилікую». Нещасна приїхала в монастир, запитала, де могила Старця і вклонилася їй. Потім вона зайшла в крамницю, де з нею й сталося все описане.

Джерело: agionoros.ru

Переклад українською: Православний Оглядач