Татуювання: шкідливі чи корисні?

-          У наш час серед молоді поширилося таке явище як татуювання. З'явилося безліч салонів тату, які активно
 рекламують свої послуги. Раніше воно було більш поширене серед представників злочинного світу, а сьогодні виплеснулося далеко за його межі. У минулі часи татуювання здебільшого приховували, а тепер виставляють напоказ свою розмальовану шкіру: в одному місці, наприклад, - скорпіон, в іншому - череп з кістками, в третьому - якісь різноманітні кольорові візерунки та символи. Є люди, у яких розмальовано все тіло і навіть обличчя. Багато хто впевнений, що це безпечно і дуже привабливо. Чи так це?

-          Можу відразу ж сказати, що татуювання - річ далеко не мирна. Справа навіть не в тому, що існує шкода з чисто медичної точки зору. І не тому, що з естетичної точки зору вони дуже часто далекі від досконалості. Їх основна небезпека залишається прихованою і від споживачів, і від виробників. А справа ось в чому.

Для початку ми тут повинні зрозуміти очевидне. Якби Творець хотів, то Він безсумнівно прикрасив би людину. Наприклад, так, як він розмалював хамелеонів, метеликів або птахів. Але Бог цього не зробив. Чому? Та тому, що краса нерозривно пов'язана з доцільністю: що не доцільно, те й не красиво.

У татуюваннях, пропонованих сучасною маскультурою, немає ніякої доцільності. Ну, яка в них доцільність? Здебільшого одна лише гординя і примха, бажання виділитися, показати своє «Я» і виглядати краще за інших. Вони безумовно чужі людському тілу. Вони можуть представлятися привабливими лише неосвіченій свідомості. А нинішня молодь, та й не тільки молодь, на жаль, не володіє ні пристойними манерами, ні вихованим смаком.

 

-          Дехто може заперечити, що краса - це річ багато в чому абстрактна, спірна і індивідуальна. Для когось здається красивим і доцільним одне, для інших - інакше. Мало що нам Господь не дав! Люди взагалі багато чого з одягу і прикрас самі для себе придумали! Чи існує якась більш серйозна небезпека від татуювань?

-          Звичайно, існує. Головна шкода від тату полягає навіть не в тому, що вони бувають некрасиві та не відповідають людській природі.

Небезпек кілька. Щоб зрозуміти першу з них, пригадаймо один відомий більшості людей досвід: якщо на зелений газон покласти який-небудь непрозорий предмет і дати йому полежати кілька днів, то, коли ми його піднімемо, виявиться, що трава в цьому місці втратила свій колір - вона зблідла. А якщо дати цьому предмету полежати довше, то трава, що знаходиться під ним взагалі загине, і там заведуться черви і цвіль.

Ось і вся суть: як темний предмет, загороджуючи приплив сонячної енергії, вбиває життя в зеленій траві, так і татуювання на людському тілі пригнічує внутрішні життєві сили людини - і фізичні, і душевні.

-          Незрозуміло, як це татуювання на тілі можуть пригнічувати душу?

-          Механізм дії татуювань - психосоматичний, тобто духовно-тілесний або точніше, тілесно-духовний. Що це таке? Дуже просто: брудні візерунки татуювань накладають тінь на нервові закінчення людського тіла. Ця тінь подвійна, вона одночасно і світлова, та інформаційно-енергетична. Діяльність нервової системи порушується, і її спотворені сигнали проектуються у психічну область людини. Потім вже порушена психіка, в свою чергу, прямо і негативно впливає на її  душу. Плюс до цього, через психіку на душу накладається слід від неграмотних думок, якими людина додумалася нанести тату. Ось це і є психо-соматична дія тату на душу людини.

 

-          Звідки взагалі вони взялися, ці татуювання? Я щось не пам'ятаю, щоб років двадцять тому  вони були так поширені.

-          Історія татуювань налічує багато тисяч років. Це була вельми широко поширена по всьому стародавньому і дикому світі окультно-магічна техніка. Спочатку вона була призначена зовсім не для художнього прикрашання тіла, а для здійснення конкретних змін стану свідомості і поведінки людини. Певні  «естетичні» ефекти є лише побічними її функціями.

Згадаймо, наприклад, що багато племен індіанців носили назву різних тварин: ведмедя, вовка, лисиці, орла, бізона, сокола... Їх багатобарвними зображеннями там розфарбовували тіла воїнів. При цьому їм навіювали, що якщо нанести на шкіру, скажімо, образ леопарда, то вони отримають його якості - спритність, силу, хитрість, безшумність, обережність... , - або навіть в них вселиться дух цієї тварини. Духи тварин, в них, звичайно, не вселялися, а ось бісівські сили із задоволенням входячи в душі виробляли такі маніпуляції людей.

Хоча, здавалося б, древні часи вже давно пройшли, однак окультно-магічний характер татуювань і їх зв'язок з темними духами невидимого світу нікуди не зник. Тому малюнки-символи, що наносяться на шкіру, діють на психіку вельми ефективно: вони буквально відпечатуються в ній і змінюють її. А це відповідним чином відбивається на властивостях тіла, розуму і почуттях людини.

Сучасну молодь вони заманюють насамперед своїми зовнішніми якостями, які молоді люди вважають досить привабливими. Однак, як бачимо, це далеко не так, і їх привабливість оманлива і згубна.

Що стосується появи татуювань в Росії, то вони ніколи не були властиві росіянам. Це не наша ментальна чи духовна традиція, це не культура нашого тілесного здоров'я і краси, це не досвід і не спадщина нашого бойового духу. Ви коли-небудь чули, що Дмитро Донський, Ослябя і Пересвєт, Олександр Невський, Федір Ушаков, Іван Піддубний, Олександр Покришкін, інші герої... застосовували техніку татуювань. Щоб вони оздоблювали себе перед боєм?! Немає цього ні в російських народних казках, ні в правдивих історіях наших перемог і звершень. Що ж тепер наша молодь так легко підхоплює західну гниль? Шкода...! Вочевидь, що в епоху радянсько-атеїстичного гоніння на православ'я ослаб моральний імунітет Росії. Татуювання - це одна з моральних диверсійних мін, що підкладають під майбутнє Росії.

Наші дорослі та літні люди з неприйняттям ставляться до цього явища. 

Якось раз я був свідком такої сцени. Дві дівиці голосно розмовляли в метро, ​​не звертаючи ні на кого уваги і, мабуть, навіть розраховуючи залучити інтерес оточуючих до своїх персон. Ви, напевно, зустрічали таких. Відбувалося це спекотним літнім днем, одягнені вони були по-мінімуму, все дуже коротке, живіт і поперек неприкриті. У них на тілі було кілька татуювань, причому, на животі і нижче спини татуювання йшли глибоко вниз, під міні спідниці. Поруч стояв чоловік досить поважного віку та виду. Не помітити цих дівиць було неможливо. Він дивився на них, дивився, потім несподівано, але якось дуже спокійно і навіть добродушно запитує у них: «А скажіть мені, любі мої, навіщо шкурку свою попсували?» Поруч стоять люди почали усміхатися такій несподіваній оцінці татуювань, а дівиці якось відразу притихли, нічого не відповіли і скоро вийшли. Ось так - коли негативні явища висміюються по-доброму, а не з роздратуванням і гнівом, то вони намагаються непомітно зникнути.

 

-          Погоджуюся, краси, звичайно, в татуюваннях мало. Але яку конкретно шкоду вони приносять людям?

-          У татуйованих людях непомітно, але невідворотно розвиваються поведінкові якості диких звірів або демонічних сутностей невидимого світу, в залежності від того, що нанесено. Наприклад: агресивність, жорстокість, непримиренність, егоїзм, бездушність, грубість, впертість, злопам'ятність, мстивість, авторитарність ... Можна легко доповнити цей список, уявивши собі - які якості проявляться в людині, якщо у неї на тілі зображена якась живність або бісовщина, ну, наприклад: звірі, павуки, скорпіони, черепа, монстри, еротика... Які малюнки - такі й якості.

 

-          Я чула, що багато наших  спецслужб не приймають на роботу осіб, у яких на тілі є татуювання. Така практика начебто існує, наприклад, в кремлівському полку охорони Президента Росії. Ви про це знаєте?

-          Цілком можливо. І, я вважаю, що це правильно. Там напевно вже помітили, що татуювання розстроюють багато душевних і фізичних властивостей людського організму. Навіщо ж їм приймати на службу людей, в яких нестійка психіка або схильність до спонтанних агресивним витівок? Хто знає, в який бік вони у відповідальний момент направлять свою зброю? Не виключено, що така практика відбору кадрів застосовується і в інших організаціях. Так що перед нанесенням татуювань людям потрібно ще подумати про те, що після цього їх можуть не прийняти на роботу на престижні підприємства і фірми.

 

-          У чому суть окультно-магічного характеру нанесення татуювань?

-          Суть окультно-магічних мотивів і способів нанесення татуювань полягають у цілеспрямованому залученні темних сил у своє життя. І це вже не просто спонтанна гординя чи примха дорослих недоростків, це безпосереднє зрощування людини зі злом. Воно може бути несвідомим, коли людині нічого не говорять про те, що і як на нього нанесено татуюванням. І воно може бути свідомим, коли людина сама, своєю волею надає себе в розпорядження темних сил. Якщо ж людина свідомо приймає окультно-магічний характер тату, то ступінь їх руйнівного впливу зростає. Вона збільшується ще більше, якщо поєднується з алкоголем, наркотиками, пивом і психоделічним одурінням на дискотеках і в комп'ютерних іграх. Спочатку вони викликають адреналін, кураж і браваду, завищується самооцінка, «авторитет» і «повага», але потім настає неминуча розплата: втрата і фізичного, і духовного здоров'я. Причому, згубні наслідки тату можуть проявитися лише через багато років.

Однак тут мені хочеться призупинитися, бо тема магії і окультизму настільки неблагодатна, що заглиблюватися в неї ніколи не корисно. Зазначу лише, що темно-магічна сторона татуювань зазвичай не афішується і маскується їхньою сексуальною або якоїюь «естетичною» привабливістю. На що недосвідчена молодь і дає себе упіймати. Біжать за красою, а виявляються в болоті.

 

-          Можливо татуювання як проста прикраса  все ж допустима?

-          На жаль, ні, навіть найпростіші тату далеко не прості. Негативні зміни в людині відбуваються навіть тоді, коли татуювання начебто зовсім нейтральні: наприклад, мають вигляд якихось метеликів, квітів або орнаменту. Навіть, якщо образи, які наносяться представляються начебто явно позитивними, все одно остаточний ефект їх нанесення буде негативним, бо спонукальні мотиви здійснення татуювань завжди шкідливі: гординя, марнославство, спокуса, невігластво... У будь-якому випадку на психіку, органи і функції людини накладаються невластиві і непотрібні їм проекції і тіні, от їх працездатність і порушується.

 

-          А як ставитися до дитячих татуювань, наприклад, які поширюють через обгортки від жуйок?

-          Все вищесказане повною мірою відноситься і до дитячих «іграшковим» перекладних татуювань. Це стосується також і так званих, «легких або тимчасових» татуювань, які можна швидко видалити або вони самі стираються через якийсь час. Їх безпосередній негативний вплив, можливо, і трохи слабший, але вони привчають людину до їх нанесення, і згодом вона без особливих заперечень може погодитися на нанесення постійних «прикрас» подібного роду.

Осквернення тіла малюнками тату подібно зараженню себе серйозними шкірними захворюваннями, що мають найтяжчі наслідки. Наприклад, будучи нанесеними на так звані «ерогенні зони», татуювання спочатку збуджують, а потім підспудно пригнічують ті функції здоров'я, які відповідають за дітородіння, спадковість, батьківство і материнство.

Зверніть увагу: дуже показовим є те, що більшість татуювань, навіть кольорових, незмінно носять трупний відтінок, і його ніяк не вдається прибрати, скільки б барвників не додавати. І це не просто так, бо, жодним чином не погрішивши проти істини, можна сказати, що татуювання кидають смертну тінь на людську душу.

Внаслідок татуювань, а також, до речі, пірсингу і аналогічних їм модних захоплень у людей часто гіпертрофуються або занепадають життєві сили, втрачаються жіночі та чоловічі якості, перекручується або зникає сенс життя.

Легковажно «попсувавши шкурку» татуюванням у молодому віці, людина не підозрює, що поставила на своє тіло певний «генератор нещасть». Згодом він буде часто дивуватися, звідки ж у нього хвороби і чому його переслідують невдачі, видимих ​​причин для яких начебто не існує?! З віком люди часто шкодують про зроблені дурниці, проте видалення тату вельми проблематичне.

Причому, слід мати на увазі, що на душі, що не має благодатного християнського виховання та захисту, негативні сліди татуювань відпечатуються дуже легко, а от світлі і добрі впливи ній вбираються дуже важко. Це й зрозуміло, адже бур'яни завжди проростають швидше.

 

-          Іноді на пляжі доводилося зустрічати осіб, у яких нанесені татуювання у вигляді церков, ікон і навіть, прости Господи, Христа і Богородиці. Може таке бути, що з їх зображенням в людині з'являються якісь добрі якості?

-          На жаль, ні! Такі татуювання зустрічаються досить часто, але от добрих якостей вони нікому не додають. Аморальність, агресія, жорстокість, злочинність, з одного боку, і татуювання, з іншого, не тільки виявляються тісно взаємозалежні один з одним - вони представляють поживний ґрунт одне для іншого. Недарма татуювання є неодмінним атрибутом кримінальної світу.

 

-          А що ж робити, якщо татуювання вже нанесені?

-          1) Якщо це можливо, то потрібно спробувати їх видалити або, щонайменше, звести до мінімуму.

2) Бажано принести церковне покаяння і отримати відпущення гріхів.

3) Необхідно звернути увагу на свій духовно-моральний стан і почати поступово перебудовувати свій спосіб життя, намагаючись звільнятися від негативних проявів свого характеру. При цьому потрібно розуміти, що домогтися успіху в цій справі можна тільки за допомогою Божою, а отримати її можна, лише звернувшись до досвіду православ'я.

4) У підсумку слід зробити таку поведінку правилом свого життя.

Таке перетворення свого буття дозволить людині не тільки загладити наслідки татуювань, але і подолати багато іншого безладу. Можна сказати ще простіше: всі ці рекомендації не виходять за рамки простого і чесного православного буття. Тримайся православ'я, і тебе обійде багато негараздів!

 

-          Підіб'ємо підсумки.

-          Так, сказано вже досить багато і ясно, щоб всі все зрозуміли.

Коли татуювання робили індіанці чи інші подібні їм племена, це було більш-менш виправдано: багато сотень років тому в їх боротьбі за виживання їм, можливо, були необхідні звіряча міць і якості; завдання розкрити в своїй душі образ і подобу Божу перед ними не стояли. А от якщо сучасна людина християнської цивілізації почне бездумне загравання з цією окультно-магічний технікою, то це може привести тільки до заплутування його душі в інфернальній павутині.

Не виключено, що медицина майбутнього знайде якийсь спосіб їх більш-менш швидкого і повного видалення, однак і в цьому випадку їх нанесення не буде корисним ні для тіла, ні, тим більше, для душі.

Головний висновок з усього тут сказаного такий: татуювання призводить до того, що в людині, яка його робить, перекручуються найважливіші духовні якості або, точніше, закладений від народження в її душі образ і подоба Божі. Душа спотворюється і поневолюється невластивими їй, штучно привнесеними силами, в старовину сказали б - чарами.

Тут доречно згадати докірливе звернення святого апостола Павла до деяких людей: «Хiба не знаєте, що тiла вашi є храм Святого Духа, Який живе у вас i Якого ви маєте вiд Бога, i ви не свої?» (1 Кор. 6,19). Ось так, наші тіла - це храм Божественного Духа, і прикрашати його треба благочестям і добрими справами, а не наскельними малюнками татуювань. Ми - не індіанці і не племена, що заблудилися в джунглях. Хотілося б, щоб наші слухачі розповіли про це своїм дітям або своїм знайомим, і ,можливо, вони задумаються - навіщо нам нав'язують руйнівні магічні техніки і тягнуть назад в далеке і дике минуле? А якщо нас почули молоді люди, то нехай вони роблять відповідні висновки і не піддаються на подібні, хоча і модні, але дуже шкідливі спокуси.

Як говорив святий апостол Павло: «Все мені можна, та не все корисно». Це повною мірою відноситься і до татуювань.

Переклад українською: Православний Оглядач

Біблія, християнин і татуювання