Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Історія заборони абортів в Україні: закони і погляди

Джерело: Православіє в Україні 

Верховна Рада прийняла до розгляду резонансний законопроект, покликаний оголосити штучне переривання вагітності, тобто аборт, поза законом. Подальша доля закону все ще вирішується, проте він вже встиг стати приємною несподіванкою для віруючих громадян і справжнім більмом на оці для адептів «свободи і рівності».

Аборти

Уряд прийняв до розгляду законопроект № 10170 від 12 березня 2012 року, який передбачає повністю заборонити аборти в нашій країні. У ролі ініціатора виступає депутат Андрій Шкіль.

Зокрема, проект закону пропонує внести зміни до ч. 6 ст. 281 чинного Цивільного Кодексу України (Цивільного Кодексу України), у ст. 50 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров'я» («Про основи законодавства України про охорону здоров'я») і в ч. 1 ст. 134 Кримінального Кодексу України (кримінального Кодексу України).

Відповідно до законопроекту, штучне переривання вагітності може бути санкціоновано тільки у випадках, які встановлені українським законодавством. Нагадаємо, що чинне законодавство надає жінці «право вибору» - вона може перервати вагітність на власний розсуд або за медичною вказівкою, але виключно на терміні до дванадцяти тижнів.

У той час як новий проект закону вкотре говорить про інше більш важливе право - право на життя. Це питання завжди було каменем спотикання в суперечці про аборти і розглядався в трьох різних ключах:

набуття права на життя з моменту народження;

набуття права на життя з певного періоду розвитку ембріона;

набуття права на життя з моменту зачаття.

На думку Андрія Шкіля, жінка має право на аборт тільки у випадку, якщо страждає туберкульозом, діабетом, тяжкими захворюваннями внутрішніх органів, серцево-судинними і онкологічними захворюваннями, якщо вона не досягла 16 років, знаходиться в місцях позбавлення волі або вже має п'ятьох дітей. А також у разі смерті чоловіка або інвалідності вже наявної дитини.

«Ні в одній з областей України немає переваги народжуваності над смертністю, - стверджує депутат. - У багатьох областях число смертей перевищує кількість народжень майже утричі. За останні 12 років населення України зменшилося на 5 млн. осіб (з 52 млн. - до 47 млн.). Якщо така динаміка збережеться, то через кілька років народ України складатиметься переважно з іммігрантів - вихідців з Азії».

Позиції ініціаторів законопроекту посилює ще й те, що цього разу на їхній бік встала не тільки релігія, а й ... наука.

За допомогою УЗД та сучасної внутрішньоутробної оптичної зйомки вчені з'ясували, що абортована дитина переживає цілком реальні фізичні муки.

Ініціатори підкреслюють й інший відомий факт, що під час операції непоправну психічну і фізичну шкоду заподіюється не тільки дитині, а й матері.

Аборт

Постабортний синдром, втрата репродуктивної здатності, великий ризик інфікування, часті смерті під час абортів - цей список можна продовжувати довго. Саме тому головна мета законопроекту - вплинути на демографічну ситуацію в країні і вберегти життя не тільки дітям, а й їхнім матерям.

Позицію Шкіля поділяють і люди з «правого табору». Нещодавно організація «Братство» Дмитра Корчинського спільно з націоналістами з СНА провели спільну «Акцію 700 хрестів». На Софійській площі було встановлено сім сотень картонних і дерев'яних хрестів із зображеннями розіпнутих ембріонів (згідно зі статистикою, саме сім сотень дітей щодня стають жертвами абортів). Акція пройшла під гаслом «Аборт - сучасна Голгофа».

«Все в суспільстві вирішується через заборони, - стверджує пан Корчинський. - Суспільство тримається на заборонах. Кодекс законів (суцільні заборони) налічує багато десятків томів. Всі аргументи проти заборони абортів - смішні і алогічні ... Поки закон існує і карає за умисне вбивство, він повинен карати і за умисне внутрішньоутробне вбивство дитини. Ми готові підтримати боротьбу проти Кримінального кодексу, але, у разі успіху, прихильникам абортів легше не буде ...»

Однак законопроект пана Шкіля був відхилений. Таке рішення було винесено 23 травня 2012, після розгляду проекту закону на засіданні комітету Верховної Ради. Експертиза Верховної Ради свою відмову аргументувала наступному чином: «... Міністерство охорони здоров'я України вважає, що заборона абортів є відкритим порушеннях прав людини, принципів соціальної справедливості, дискримінацією жінок та позбавлення їх права на репродуктивний вибір та планування сім'ї, які несуть загрозу їхньому здоров'ю та благополуччю» .

Незрозумілим залишається тільки одне: чому ми зобов'язані захищати права людини - жінки чи чоловіка - ціною життя невинної дитини? Подібне формулювання було б доречним, якби народження дитини не залежало від волі людини. Але ж мова йде про елементарну відповідальность. Тобто, наше законодавство позначає «вільну жінку» як сексуально безпутну, а «право на репродуктивний вибір» - як юридичний базис для цієї безпутності?

***

Але через певний час виникли нові спроби заборонити внутрішньоутробне дітовбивство. Естафету боротьби з абортами підхопили у ВО «Свобода». Ініціаторами законопроекту № 2646-1 від 5 квітня 2013 стали депутати Руслан Зелик, Олександр Сич та Руслан Марцінків.

Тільки мотив у націоналістів дещо інший - про права майбутніх людей, ембріонів, тут мови не йде, а переважає суха демографія. Парламентарії відзначають, що близько мільйона подружніх пар в Україні на сьогоднішній день безплідні. У 87% випадків безплідна жінка, а не чоловік, а от причиною жіночого безпліддя в 80% випадків є аборт. Таким чином, за два останні десятиліття населення України зменшилося на 5 млн. осіб.

Боротися з абортами «свободівці» мають намір всерйоз. Зокрема вони пропонують внести до КК відповідну статтю, згідно з якою аборт каратиметься терміном від 3 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. А за публічну пропаганду і заклик до аборту ініціатори законопроекту пропонують карати грошовими штрафами в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів. На даний момент законопроект поданий для ознайомлення до комісії і знаходиться в стані доопрацювання.

Аборт

Закономірно, що правозахисні організації на спроби заборонити аборт реагують гостро. Свою точку зору аргументують тим, що якщо жінка захоче зробити аборт, то вона його зробить. А значить, слід очікувати відкриття підпільних абортаріїв по всій країні. У свою чергу лікарі, котрі стали на бік правозахисників, наводять приклад 1936 року, коли в СРСР також заборонили аборти - демографічну ситуацію не виправили, зате кількість кримінальних абортів зросла в кілька разів.

«На мою думку, перед пропозицією заборонити аборти авторам законопроекту було б непогано ознайомитися з досвідом заборони абортів як у нашій країні, так і в інших країнах, - пише головний науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Наталія Рингач. - Подібні заходи призводять лише до неминучих жертв - як до загрози життю і здоров'ю жінок, які шукають можливість перервати небажану вагітність і знаходять її (віддаючись у руки некваліфікованих людей, або калічачи себе самі); так і до зламаної професійної кар'єри медиків, які порушують заборону . Так, я згодна, обірвати життя, що зароджується - гріх. Але не менший гріх - народження небажаної, непотрібної дитини.

Чекати, що заборона абортів підвищить народжуваність - омана. Хіба що в перші місяці, потім жінки знайдуть можливість. Добре, якщо справа обмежиться «медичним туризмом» та виконанням аборту в сусідній країні. Але цей шлях не всім по кишені - в хід підуть варварські дози препаратів, в'язальні спиці, ванни з окропом і гірчицею і піднімання шаф ... Я в минулому лікар швидкої допомоги. У мене на руках вмирала молода жінка після кримінального аборту - нічого вже не можна було вдіяти. Не дай Бог нікому бачити таке ... ».

Але крім процвітання нелегальних абортаріїв, Україні, у разі, якщо законопроект підтвердять, може загрожувати таке явище як «абортний туризм». Це означає, що українки, позбавлені можливості зробити аборт на батьківщині, їздитимуть за цією «послугою» в сусідні Росію і Білорусію. До слова, саме в білоруські абортарії часто звертаються польки, так як у Польщі аборти вже знаходяться під забороною.

Втім, для цивілізованої Європи «абортний туризм» - явище звичне. Француженки їдуть робити аборти до Німеччини, англійки для цієї мети облюбували Голландію, а в саму Великобританію їдуть жінки з Ірландії, де аборти суворо заборонені.

Загалом і в цілому картина вкрай суперечлива. Але перш ніж робити висновки, ми зобов'язані визнати один факт: українки бояться народжувати. І саме страх перед убогістю, а не аморальність часто штовхають жінку на дітовбивство. Тому заборона абортів в даній ситуації може мати прямо протилежний ефект.

Церква повинна підтримати майбутню матір духовно. Адже вона не нагодує дитину духовністю. Тому держава, зі свого боку, зобов'язана надати майбутній матері матеріальну підтримку.

Приклад Радянського Союзу, на мій погляд, невдалий. Тоді Церква не мала можливості духовно підтримувати людину, а інститут політруків ніяк не зміг замінити Церква. Хоча саме духовне виховання і усвідомлення аборту як дітовбивства тут ключове. Тому тільки об'єднавши зусилля в цій сфері, Церква і держава зможуть досягти бажаного результату.

ПІСЛЯМОВА. Чи вирішить проблему абортів їх заборона на законодавчому рівні?

Георгій КоваленкоПротоієрей Георгій Коваленко, голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ (МП), прес-секретар Блаженнішого Митрополита Володимира(Сабодана)

Точка зору Церкви щодо абортів незмінна – це гріх дітовбивства. Церква керується Божими Заповідями. Одна з них – «Не вбий!» Так само забороняє аборт і клятва Гіпократа, але лікарі чомусь про це забувають.

Щодо держави і суспільної думки, то варто нагадати, що саме атеістична і богоборча Радянська Росія була першою у світі державою, яка офіційно дозволила аборти на початку ХХ століття. На жаль, пострадянські країни, серед яких і Україна, є лідерами у світі за кількістю абортів.

Якщо говорити про законодавчу заборону абортів в Україні, то Церква безумовно вітала б таке рішення Української Держави. Але заборона, на жаль, не вирішить весь комплекс проблем, верхівкою якого є аборт. І проблеми ці не тільки матеріальні.

Звісно, родині, матері та дитині потрібен соціальний захист і реалізація конституційних прав щодо життя, житла, освіти і праці. Але ще більше українське суспільство потребує захисту від пропаганди гріха і розпусти, захисту родинних цінностей, захисту цнотливості та чистоти подружніх стосунків, потребує виховання поваги до жінки, дружини та матері, потребує створення гідних умов для чоловіків, щоб вони мали можливість чесною працею утримувати родину і дітей.

Держава має не тільки приймати закони, але й створювати умови для їх виконання. Закон – це інструмент у руках влади, що має використовуватися задля блага людей і суспільства. І добре, коли закони не суперечать Божим Заповідям.

Ладо Гегечкорі

 

Переклад українською: Православний Оглядач

 

To Top