Християнський оглядач Нечестивим же немає миру, – говорить Господь (Ісая 48:22)
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Tu es Petrus
  • Традиційна римо-католицька месса
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію
  • Люрд. Місце явлення Пресвятої діви Марії святій Берднадетті Субіру

Іван Мазепа. Анафеми не було.

20 березня 2013 року ректор Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія та Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений Української Православної Церкви (Московського Патріархату) з питань вищої освіти і науки, професор, архімандрит Віктор (Бедь) відслужив заупокійну літію за достойним сином українського народу, великим благодійником Української Православної Церкви, Гетьманом України (1687 - 1709 рр.) Іваном Степановичем Мазепою з нагоди 374 річниці з дня його народження, що припадає на 20 березня, - повідомила днями прес-служба УУБА-КаУ. 

    Іван Мазепа«Участь у служінні заупокійної літії також прийняли помічник ректора з духовно-патріотичного виховання ієромонах Ігор (Богдан), керуючий прес-службою протоієрей Ігор Ковальчук та академічні хористи-студенти V курсу богословсько-філософського факультету Юрій Ропонич і Роман Горничар», - йшлося у повідомленні.

    «Поминальний молебень було звершено біля пам'ятника жертвам політичних репресій в місті Ужгороді, до яких можна віднести і Гетьмана України Івана Мазепу, який російською імперською, а в подальшому і комуністично-радянською тоталітарною владою на три століття був Мазепа був гідним сином українського народу, його провідником у другій половині ХVІІ - початку ХVІІІ ст. ст., великим меценатом і благодійником Київської Митрополії (Української Православної Церкви), послідовним борцем за збереження державної незалежності України та високо достойним Гетьманом України впродовж 1687 - 1709 рр. Ганебна анафема, що була накладено на Гетьмана України з політичної волі московського царя Петра І, відомого як гонителя Православної Церкви, зокрема, за правління якого у 1721 року Московська Церква була позбавлена Патріаршества та Соборного управління, а Київська Митрополія безпідставно та всупереч церковних канонів була позбавлена своїх первинних привілеїв незалежності в управлінні, широкої автономії і була перетворена на століття в рядову єпархію Російської Православної Церкви, як наголосив у своєму короткому слові архімандрит Віктор (Бедь)», - повідомляла прес-служба Ужгородської Академії.

Навколо цієї події в електронних ЗМІ розгорнулася дискусія. Наслідком якої стала наступна заява архімандрита Віктора (Бедя), яка була розміщена на сайті УУБА-КаУ.

Текст повідомлення:

«Слід зауважити, що у своїх виступах чи друках, я не стверджував про те, що Собор РПЦ 1917-1918 рр. прийняв рішення про зняття анафеми з Івана Мазепи. Я писав про те, що Собор РПЦ 1917-1918 рр. скасував (засудив) усі анафеми, які були накладені у період Московського царства та Російської імперії з політичних причин. І відповідно, дане положення, у випадку, коли у когось виникає сумнів щодо Івана Мазепи, стосується і його світлої пам’яті.

Поряд із цим я вважав і вважаю, що Гетьман України Іван Мазепа ніколи не був анафемований і анафема стосовно нього ніколи не діяла, оскільки її так зване проголошення відбулось з порушенням канонів Православної Церкви, а саме:

з політичних мотивів (бо Православну Церкву Іван Мазепа ніколи не зраджував і від православної віри ніколи не відрікався),

без соборного рішення керівних органів Церкви, якою для нього на 1708-1709 рр. (як і раніше) була не Московська Церква, а Київська Митрополія (на той час іще з канонічними правами самоуправління та широкої автономії) і під примусом чужоземної політичної влади - московського царя Петра І (імператором і супостатом, гонителем самої Московської Церкви Петро І стане кінцево тільки з 1721 року).

Молитва за гетьмана Мазепу А найголовніше головне, що сама Московська Церква (т.б. - Російська Православна Церква) ніколи й ні якого рішення (Синоду, Собору) щодо накладення анафеми на Гетьмана України Івана Мазепу не приймала, як не приймала соборне рішення з даного питання і Київська Митрополія у 1709 році, та в послідуючі роки (аж до наших днів). 

Тож про відміну якого рішення може взагалі підніматись питання в рамках діючих РПЦ чи УПЦ???

 Зрозуміло що таке питання в рамках РПЦ, як і УПЦ взагалі є не правомірним та не може бути піднятим і розглянутим. Тому і Собор РПЦ 1917 - 1918 рр. не міг ні розглянути, ні вирішити питання про так звану політичну анафему Івану Мазепі, оскільки у його розпорядженні для цього не було і не могло бути жодних документів щодо її накладення, не говорячи вже про її неканонічну природу.

За цих умов говорити про те, що Гетьман України Іван Мазепа був колись анафемований, з канонічно-правової точки зору Церковного права, є цілковито безпідставним. 

Та дану проблему постійно хтось будоражить, але не у церковній площині, а в політичній. Імперське минуле та імперська брехлива антиукраїнська пропаганда (ідеологія) глибоко засіла в душу і пам’ять як нашого, так і російського народів. Саме у цій площині і зависло питання про те, чи був, чи не був анафемований Гетьман України Іван Мазепа.

Для зняття цього питання, українцям слід уже усвідомити що вони є вільний народ, що живе у своїй власній Українській державі й гордитись своїми видатними співвітчизниками, які за нашу державу і український народ віддали життя, будучи при цьому до кінця вірними і Українській Православній Церкві. А росіянам слід перейматись власною історією та своїми достойниками. Тож і проблема відімре сама по собі...»

Ужгород Іван Мазепа

Історична довідка про не чинність анафеми щодо Івана Мазепи:

У 1918 року, після проголошення Української Народної Республіки, представники української влади звернулись із проханням до Митрополита Київського Антонія з проханням в день згадки про Полтавську битву відслужити панахиду за Гетьманом України Іваном Степановичем Мазепою. Київський Митрополит Антоній, який негативно відгукувався про особу московського царя Петра І та про його реформи в церковній сфері, позитивно ставився до Гетьмана України Івана Мазепи як до великого мецената Православної Церкви. При цьому Владика Антоній наводив аргументи проти правомірності анафем, накладених на вимогу світської влади, оскільки це прямо забороняється канонами.

    Архімандрит Віктор (Бедь)Тоді ж Митрополитом Київським Антонієм було надіслано тодішньому Патріарху Московському й усієї Росії Тихону телеграму з проханням скасувати анафему (без цього поминальну службу відправляти було неможливо) щодо Гетьмана України Івана Мазепи, як таку що була накладена з політичних мотивів. Від Предстоятеля Російської Православної Церкви, уже у відновленому сані Святійшого Патріарха (після падіння московського імперсько-царського режиму династії Романових), відповідно надійшла відповідь, що на підставі рішень Помісного Собору Російської Православної Церкви 1917-1918 років, який засудив практику накладання церковних покарань за політичні провини, анафему на опального гетьмана також слід вважати скасованою. Дане рішення Помісного Собору РПЦ надало канонічне право Київському Митрополиту Антонію благословити служіння панахиди за Гетьманом України Іваном Мазепою.

 Тож уперше за понад два століття панахиду за упокій душі Івана Мазепи відслужили в липні 1918 року на Софійській площі в місті Києві. З благословення Київського Митрополита Антонія служба проходила під керівництвом його вікарія єпископа Черкаського Назарія.

    Таким чином іще в липні 1918 року Російською Православною Церквою та її організаційною структурою в Україні було відкинуто анафему щодо Гетьмана України Івана Мазепи, як таку, що була проголошена за політичними мотивами і не відповідала канонам Церкви Христової та започатковано поминання і служіння заупокійної літії щодо нього.

    На думку професора, архімандрита Віктора (Бедь) так звана анафема щодо Гетьмана України Івана Мазепи, навіть у випадку її проголошення, є не чинною з моменту її виголошення, оскільки була здійснена в супереч церковних канонів - з політичних мотивів, без дотримання соборності всієї повноти Церкви та під політичним примусом московського царя-імператора Петра І. Відповідно за таких умов навіть постановка питання про її знаття, з канонічної точки зору, не підлягає розгляду.

    При цьому, як наголошує професор, архімандрит Віктор (Бедь), в жодних церковних архівах Російської Православної Церкви і Української Православної Церкви, як і в державних архівах України і Російської Федерації, колишніх Російської імперії, Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Української Радянської Соціалістичної Республіки відсутні будь-які оригінали матеріалів справи щодо анафемування Гетьмана України Івана Мазепи, що свідчить про те, що навіть формально-документальне оформлення так званої анафеми не існувало і не існує.

    Та навіть яки у когось і виникали такі сумніви, щодо накладення чи не накладення анафеми стосовно Івана Мазепи, вони не несуть за собою жодних канонічних наслідків, оскільки рішенням Помісного Собору Російської Православної Церкви 1917 - 1918 рр. всі анафеми, які були проголошенні з політичних причин є скасованими. Відповідно це рішення стосується і видатного сина українського народу, великого мецената Української Православної Церкви та високо достойного Гетьмана України Івана Степановича Мазепи.

Архімандрит з Московського Патріархату відслужив літію за Романом Шухевичем

Біографічна довідка:

Іван Степанович Мазепа (20 березня 1639 - 21 вересня 1709) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687-1704) і всій Наддніпрянській Україні(1704-1709). Князь Священної Римської Імперії (1707-1709). Представник шляхетного роду Мазеп-Колединських гербу Курч з Київщини. В молодості служив при дворі короля Яна ІІ Казимира. Після обрання гетьманом намагався відновити авторитет інституту гетьманства в Україні. Зробив великий внесок у економічно-культурний і церковний розвиток України. Був великим меценатом і благодійником Київської Митрополії (Української Православної Церкви). Зовні під патронатом московського царя Петра І проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького в кордонах часів Хмельниччини. Виступив за здобуття державної незалежності України та виведення її із під протекторату московського царя.

To Top