Православний оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Патріотизм і популізм

Протоієрей Тарасій Забудько* - проти інформаційних провокацій щодо Української Православної Церкви.

Ситуація навколо канонічноі Православної Церкви в Україні дедалі ускладнюється. Напевне, не варто ще раз говорити про те, скільки бруду було вилито на Блаженнішого та на єпископат. Якось поступово, і це дуже страшно, ми всі звикаємо до цього. 

Починалося все з речей банальних та вкрай матеріальних – автомобілі, гроші, телефони... Сьогодні, ті хто працює на негативне протоієрей Тарас Забудькосприйняття Церкви, взялися за речі нематеріальні, ба, навіть духовні – любов до ближнього та Батьківщини.

Звинуватити когось, що він не любить Вітчизну або ближнього, вкрай легко. Адже прибору, який би вимірював рівень патріотизму, немає, а той, хто по-справжньому любить ближнього, зазвичай це не афішує, тому що добрі справи чинить згідно євангельського принципу: «Нехай твоя ліва рука не знає того, що робить права».

Окрім того, в нелюбові до України можна звинуватити сьогодні будь-кого. Чому? Справа в тому, що навряд чи знайдеться людина, якій  подобається все те, що відбувається в державі. І не треба казати, що ми з вами не чули тих, хто хоча б раз висловлював своє обурення з того чи іншого приводу. Кожне таке зауваження може трактуватися по-різному – як біль або як злорадство. І все залежить не тільки від того, хто говорить, але й від того, хто слухає.

Наприклад, перші слова з мирної ектенії «миром Господу помолимся» потрібно розуміти як «всім миром», тобто «разом» або «в мирі» (в душі і серці, мирі з ближніми) «Господу помолимося». А можна й перекрутити.

Наведу конкретний приклад. У Києві декілька днів тому священик нашої Церкви, протоієрей Адам, відспівував воїна, який загинув в АТО. По завершені молитви батюшка сказав проповідь, в якій наголосив, що кожен із нас повинен молитися за мир в Україні. Ввечері журналістка з "плюсів" на всю країну проголосила, що «представник УПЦ закликав до миру. Мало не до руського». Ви запитаєте: «Для чого це робиться?» 

Все просто — звинуватити цю бідну жінку в наклепі в судовому порядку не вийде (адже вона нічого не стверджувала, а лише прокоментувала, тобто припустила), а з іншого боку, нісенітниця, яка прозвучала в ефірі, запам'ятається глядачеві краще, ніж щось правдиве і реальне. Тепер, навіть якщо ця журналістка попросить вибачення (що малоймовірно, на жаль), фраза про «руський мір» міцно засяде у свідомості того, хто мав нещастя подивитися новини того вечора.  

На жаль, картина ця не поодинока. Перекручення слів, вигадки та неправда завжди були улюбленою зброєю тих, у кого ніяких інших аргументів немає. Ще раз повторю, засудити можна кожного. Кажуть, у коридорах КДБ була популярна фраза: «Була б людина, а справа знайдеться».

Однак, мусимо визнати, що на перекручуванні слів сьогоднішні вороги Церкви не зупиняються. Тепер вони перейшли до створення інформаційних приводів. Що це означає? А те, що штучно створюється певна ситуація, яка набуває надзвичайно широкого резонансу, робляться гучні заяви, а потім або заперечують все, або просять вибачення. Правда, останнє роблять дуже-дуже тихо, так тихо, що всі пам'ятають лише попередні заяви. Знову ж таки, щоб не бути голослівними, приведемо конкретний випадок. 

Всі чули про те, що Київська міська рада прийняла рішення про позбавлення пільгових ставок на землю храмів УПЦ. Причина? Нібито антиукраїнська позиція Церкви. Докази? А для чого? Кому вони потрібні? Так ось, ті 78 депутатів, які проголосували за це рішення, таким способом «доводили свій патріотизм». Цей крок зрозуміти можна (але не виправдати) - кинути камінь у Церкву легше, аніж привести в порядок вулиці, або виділити гроші на купівлю ліків для воїнів АТО. І патріотом назвешся, і без грошей не лишишся... І повірте, всі вони прекрасно розуміли, що це рішення настільки ж безглузде, наскільки й незаконне. Про що миттєво повідомив всіх мер Києва Віталій Кличко, який сказав, що така депутатська позиція є антиконституційною, а в країні всі рівні перед законом, і когось виокремлювати за релігійною приналежністю не можна.

І все так, все ніби правильно. Проте ні Кличко, ні, звісно, депутати слова не сказали про те, що заяви про нібито "антиукраїнську позицію" є повною нісенітницею. ЗМІ отримали чергову сенсацію, депутати ще раз підтвердили своє "патріотичне" реноме в любові до України без конкретних справ.

У принципі, це не є чимось новим для тих, хто вирішив іти за Христом: «Блаженні будете, коли будуть гнати вас за Ім'я Моє». Адже ще на зорі християнства римська влада звинувачувала християн в тому, що вони нібито не люблять свою державу, тому що не вклоняються імператору, а справжню Батьківщину бачать на Небесах. Ті факти, що багато хто з них помирав за свою державу, ті факти, що величезна кількість полководців і героїв сповідувала віру в Христа, мало цікавили заангажованих політиків. Їм треба було знайти винних у своїх бідах. Себе вони звинувачувати не могли. Тому й переключили свою увагу на християн. Так легше, адже покарання за це не буде. Принаймні за життя.

*Протоієрей Тарасій Забудько - клірик кафедрального собору на честь св. благовірного князя Олександра Невського м. Кам’янець-Подільського, ведучий телепрограми “Православный взглядъ”, зі своїм словом захисту канонічної Церкви — проти інформаційних провокацій щодо Української Православної Церкви.


Джерело: pravlife


о.Олег Точинський: Інформаційна війна проти УПЦ

PRO DOMO SUA: Про Православ`я та національний патріотизм

Про політичну мораль. Свт. Миколай Сербський

Ідол: рукотворна видимість або ідейка


Патріотизм і Христос. Бесіда з афонським старцем

Війна: християнська сутичка

Блаженні миротворці

Сповідь священика перед Церквою

To Top