Рай, пекло і тероризм

«Православний Оглядач» висловлює співчуття братньому російському народу і сім’ям та друзям усіх загиблих під час кривавих терористичних актів у Волгограді.

Терористичні методи ведення боротьби є сліпим знаряддям безумних людей, які не бачать перед собою різниці у тому, кого знищити, травмувати, осиротити, поранити чи просто залякати. Ворогом тероризму є людина, незалежно від віку, національності, статі, соціального становища, політичних поглядів і навіть віровизнання. Ворогом терориста є образ Божий в людині, а натхненником смертоносних злодіянь є Диявол, якого Господь Ісус Христос в Євангеліє називає «людиновбивцею» і «злодієм, який приходить, вкрасти, вбити і погубити».

«Православний Оглядач» пропонує вашій увазі статтю православного автора Сергія Худієва, який звертається до своїх співвітчизників, але слова якого, безпосередньо торкаються і нас з вами, тих, хто, в переважній більшості не мешкає в Російській Федерації. Раптова смерть інших людей повинна нагадати нам тлінність та крихкість людського тіла, культ якого сьогодні переходить інколи всілякі розумні межі. Той, хто відкладає час примирення з Богом, час покаяння та зміни життя по Божій волі, ризикує ніколи не встигнути навіть встати на шлях спасіння, не кажучи вже про те, щоб дійти до його кінця. 

«Православний Оглядач» неодноразово висвітлював наслідки діяльності терористів, зокрема, в багатостраждальній Сирії, яку перетворили з мирної, квітучою держави на полігон, де біснуваті та проплачені злочинці, прикриваючись вищими цілями, несуть людям смерть, вбогість та вигнання. Нам здавалося, що це далеко, хоча це не так. Але бачимо як зло наближається до наших кордонів, як намагаються посіяти хаос і в Україні, ті, хто подібно до жінки із старозавітної історії про царя Соломона, погоджується розрубати дитину навпіл, якщо вона не дістанеться їм цілком.

Нехай Божа милість завжди буде з кожним із нас!

 

Рай, пекло і тероризм. Сергій Худієв

Ми - одна країна (автор звертається до громадян Російської Федерації, ПО). На нас напали спільні вороги. Не варто використовувати напад спільних ворогів для міжусобних розборок.

У перші ж години після страшного теракту у Волгограді мережа наповнилася судженнями, підтверджуючими стару істину - в релігії, медицині, вихованні дітей і боротьбі з тероризмом розбираються рішуче всі. Окрім, зрозуміло, тих, хто постійно займається цими гідними справами. Вони якраз недобросовісні, некомпетентні, і на їхньому місці будь-який блогер впорався б краще.

Мабуть, я не блогер - тому що просто не розумію, в чому полягали упущення спецслужб, що їм слід було (і чого не слід було) робити, хто організував теракт і за чиєю підтримкою. Сміливі версії заповнюють інтернет, всякий тягне нитки змови до своїх улюблених ворогів - англійців, американців, режиму Путіна, кому що завгодно. Все що я можу сказати - не знаю. Я не можу дати раду в боротьбі з тероризмом і тим більше в хитросплетіннях світової закуліси.

Але нездатність змиритися з невідомістю, бажання чимось заповнити туман війни, хоча б і тінями зрозумілі - йде війна, люди гинуть, необхідно зорієнтуватися, розібратися, з якого боку на нас пре ворог і куди стріляти. Що ж, безпосередньо стріляниною займатимуться ті, кому за посадою належить. А нам важливо побачити наше місце в конфлікті - хто з ким воює, і де наше місце.

Що ми побачили? Що люди раптово смертні, а пекло реальне і час від часу вихльостує на поверхню землі. Це не те, щоб новина, але це причина ще раз поправити орієнтири. Слова Достоєвського "тут диявол з Богом бореться, а поле битви - серця людей" були вірні тоді, коли він їх написав, вірні і зараз.

Ми насправді знаємо, куди ведуть нитки змови - до душогубця диявола, який зараз із задоволенням проковтнув чергових вбивць і самогубців. Ми знаємо, хто наш ворог - і це він, сатана. І ми знаємо, чого він від нас хоче - страху, ненависті, і бажано якихось злочинів на тлі цього страху і ненависті.

Гнів, який шукає, на кого б обрушитися - це зрозуміла реакція, викид адреналіну. Коли ми відчуваємо себе в небезпеці то передбачаємо необхідність битися. Але він потрібний тільки небагатьом з нас - тим, хто безпосередньо воює. Решта мають інше завдання від Господа.

Пекло реальне, доля нерозкаяних лиходіїв найвищою мірою жахлива, і бажати ще якихось лих і страждань тим, хто накликав на себе абсолютне лихо і муку, було б просто нерозумно. Нехай ті, кому належить, присічуть їх діяльність заради безпеки мирних людей, а от помста їм неминуча, про неї не варто турбуватися. Жоден нерозкаяний гріх в цьому всесвіті не уникне Суду. Це абсолютно виключено.

Тому в нас є важливіші справи, ніж переповнюватися ненавистю до злочинців, справжніх або удаваних. Ми покликані, насамперед, проявити братську солідарність перед лицем спільної біди. Ми - одна країна. На нас напали спільні вороги, які не збираються відрізняти лібералів від консерваторів, клерикалів від патріотів, аполітичних обивателів від борців за світлі ідеали, і навіть християн від мусульман. Не варто використовувати напад спільних ворогів для міжусобних вияснень стосунків.

Ми покликані свідчити про істину. Тероризм пов'язаний з певного роду релігійним псевдовченням - злоякісною мутацією Ісламу. Це саме мутація, і муфтії, які різко засудили теракт, цілком щирі - і ця збочена форма релігійності веде людей у вічну погибель. Коли ми бачимо диявола, який діє так відкрито і нахабно, ми повинні прийняти, усвідомити і проголошувати звістку про спасіння, яку Бог дарував нам в Ісусі Христі. Є ті, хто показують людям, як виглядає пекло - безумство, ненависть, відчай.

Ми покликані показати, як виглядає рай - віра, надія і любов. Посланці пекла активні в цьому світі; нам дуже важливо зрозуміти, що ми - піддані Царства Божого, посланці раю. Сьогодні, бачачи справи терористів, люди розуміють, що пекло існує насправді. Ми повинні бути тими, глянувши на справи яких, люди повинні повірити в реальність раю.

Джерело: pravmir.ru

Переклад українською: Православний Оглядач

статті Сергія Худієва:

Моральні цінності: Цинізм проти лицемірства

Про жіночий єпископат і джерела віровчення

Чи можуть двоє чоловіків любити один одного?

Що таке європейський вибір?

Людям не подобається, коли їх ріжуть

Чи може християнин бути лібералом?

Дві небезпечні ідеї