Дві небезпечні ідеї

Сергій Худієв*

Нещодавно у передачі австралійського телебачення "Питання та відповіді: пригоди в світі демократії" кілька досить відомих в англомовному світі медійних постатей відповіли на питання про те, яку "небезпечну", тобто "революційну, провідну до глибоких змін" ідею вони запропонували б світу.

Автор статті: Сергій Худієв

У студії, серед інших, були присутні дві людини з протилежних країв світоглядного спектра - гей- активіст, ліберальний гуру Ден Севідж і консервативний журналіст, християнин, Пітер Хітченс. Їхні відповіді на запитання вельми показові; але спочатку коротко скажемо, що це за люди.

Ден Севідж - один з найяскравіших і найбільш помітних представників ліберального табору в США, ведучий популярних колонок, в яких він висвітлює секс (з позицій принципової вседозволеності) і політику (з позицій вкрай ліберальних). Він є засновником руху "Життя налагоджується" (It's getting better), який ставить своєю метою боротьбу з цькуванням підлітків, яких їхні однолітки вважають гомосексуалістами. Американські університети запрошують його (до жаху деяких батьків) виступати з лекціями і просвіщати студентів у питаннях статевого життя.

Британець Пітер Хітченс - рідний брат нещодавно померлого атеїстичного публіциста Крістофера Хітченса. Крістофер здобув популярність завдяки своїм лютим нападкам на християнську віру, і входив до четвірки найбільш відомих "Нових Атеїстів" - "Хітченс, Харріс, Докінз, Деннет". Пітер, однак, дотримується прямо протилежних поглядів - він віруючий християнин і людина консервативних переконань. Його перу належить книга "Лють на Бога" (Rage against God) в якій він критикує як "Нових Атеїстів" так і відхід сучасної культури від християнської віри взагалі.

У чому ж полягали ті небезпечні ідеї, які дві ці людини запропонували аудиторії? Коли Севіджа запитали, "Яка небезпечна ідея, на Ваш погляд, могла б змінити світ на краще?", він відповів: "Контроль за чисельністю населення. Тут занадто багато чортових людей на планеті. (Бурхливі оплески в аудиторії) Ви знаєте, я за вибір, я за те, щоб у жінки було право розпоряджатися своїм тілом. Іноді, в похмурі хвилини, я проти вибору - я думаю, аборти потрібно зробити примусовими на 30 років".

Ось що відповів на те ж питання Пітер Хітченс: "Найнебезпечнішою ідеєю в людській історії та філософії залишається віра в те, що Ісус Христос - Син Божий і що Він воскрес із мертвих. Це - найнебезпечніша ідея, яку Ви коли-небудь зустрінете".

 

Пітер Хітченс

Коли ведучий запитав, чому ця ідея так небезпечна, Хітченс відповів: "тому, що вона повністю змінює все в людській поведінці і всі наші обов'язки. Вона перетворює всесвіт з безглуздого хаосу в місце, де існує Задум, Правда і Надія, і, таким чином, у нас є обов'язок відкрити природу цієї Правди і трудитися заради цієї Надії. Це змінює нас усіх. Якщо ми відкидаємо її, це теж змінює нас. Це неймовірно небезпечна ідея. Ось чому так багато людей йдуть проти неї".

Ліберал і християнин дають тут дві дуже показові відповіді, і нам варто розглянути їх докладніше. Люди, які захищали Севіджа - ніякої критики з боку його ліберальних побратимів не було помітно - говорили про те, що він, за своєю звичкою, жартує і епатує публіку. Не збирається ж він серйозно просувати якийсь законопроект про примусові аборти. Дійсно, на відміну від Хітченса, який говорить абсолютно серйозно, Севідж,  вочевидь, просто демонструє грубий і зухвалий гумор.

Дискусія в ході телепередачі завжди передбачає брак часу, у Вас є буквально півхвилини, щоб донести до аудиторії те, що Ви вважаєте найважливішим, і вибір послання тут дуже характерний. Там, де християнин і консерватор пропонує змістовну ідею, з якою аудиторія може погоджуватися чи ні, ліберал не може запропонувати нічого, крім грубого жарту. Звичайно, бувають різні ліберали і консерватори, яких не будемо поспішно узагальнювати - але Севідж і Хітченс не отримали б популярності і визнання, якби їх погляди не були люб'язно прийняті у відповідних колах.

Наскільки нешкідливий жарт Севиджа? Спробуємо поставити уявний експеримент. Ледь-ледь перефразовуємо . "Контроль за чисельністю населення. Тут занадто багато чортових [циган] на планеті. (Бурхливі оплески в аудиторії) Ви знаєте, я за вибір, я за те, щоб у жінки було право розпоряджатися своїм тілом. Іноді, в похмурі хвилини, я проти вибору - я думаю, аборти [циганкам] потрібно зробити примусовими на 30 років". Можна не сумніватися, що скажи Севідж таке, це було б його останній виступ на телебаченні. Так, він потім міг би довго пояснювати, що це жарт, а не законопроект - але йому б це точно не допомогло.

За такі людиноненависницькі і фашистські промови він був би навіки (і цілком справедливо) вигнаний із суспільного життя. Але те, що було б фашистською промовою - і безсумнівним проявом ненависті - по відношенню до якоїсь групи людей, є ліберальною промовою, коли вона звернена на всіх. Вважати занадто плідною якусь конкретну групу людей і бажати скоротити їх чисельність шляхом примусових абортів - фашизм. Вважати, що "чортових людей" взагалі занадто багато і бажати скоротити їх чисельність таким чином - цілком доречний і прийнятний жарт в устах видного ліберального активіста. Аудиторія сміється й аплодує.

Що було б, якби Севідж висунув пропозицію, подібну до примусовості, але спрямовану на збільшення числа людей? Наприклад, "Контроль за чисельністю населення. Тут занадто мало прекрасних людей на планеті. (Бурхливі оплески в аудиторії) Ви знаєте, я за вибір, я за те, щоб у жінки було право розпоряджатися своїм тілом. Іноді, в похмурі хвилини, я проти вибору - я думаю, жінок треба запліднювати примусово в найближчі 30 років".

Ми знаємо, що сталося б - Севідж був би з анафемою викинутий з ліберального сонмища, а інші ліберальні (і, особливо феміністки) автори порвали б його на британський прапор, як Тузик грілку, за таку мерзенну і образливу думку про насильство над жінками. Ми це знаємо, тому що реакція на (далеко, звичайно, не такі) невдалі висловлювання, іноді просто застереження консерваторів виявляється саме такою.

Але за розмови про примусові аборти ніхто з соратників його не рве і не збирається - напевно, в цьому, з точки зору лібералів, немає ніякої "мізогінії" (ненависть до жінок) і жодної загрози їх правам. Важко помислити більш жорстоке насильство, ніж вирізати з утроби жінки дитину, яку вона носить під серцем - не кажучи вже про попрання її прав - але жарти на цю тему аж ніяк не викликають у ліберальних (і феміністських) колах шляхетної люті. Сміх і оплески.

Пітер Хітченс говорить не про припинення життя - він говорить про воскресіння і життя вічне. Не про те, що "чортових людей занадто багато", але про те, що для кожної людини у Бога є Задум, Правда і Надія. Як і у випадку з Севіджом, звичайно, це не його особиста ідея. Це відображення його світогляду.

І ми, в Росії (Україні також, ПО), стоїмо перед необхідністю вибирати між ліберальним світоглядом Севіджа - який нам посилено намагаються нав'язати - і тим християнським світоглядом, який ми розділяємо з тими, хто в Європі залишився вірний її спадщині, зокрема, з Пітером Хітченсом. Обидва світогляди мають свої наслідки вже тут, на землі. Для ліберала "чортових людей занадто багато" і він заохочує все, що веде до зниження їх чисельності - вилучення сексуальності з контексту сім'ї та дітонародження, просування розпусти і абортів. Примус до абортів - це так, поки милий ліберальний жарт. Але от їх всіляке просування, зняття будь-яких обмежень - це вже обдумана політика. Це політика не є цілеспрямовано русофобською ( чи українофобською, ПО) - у своїх народах західні ліберали просувають те ж саме, що і в нашому. Але її вплив на співвідношення народів очевидний - у нас на планеті є народи, які не збираються слухати Севіджа та інших ліберальних гуру. Вимерлі землі, які залишаться після тих, хто повірив, що "чортових людців занадто багато" є кому зайняти. І, на жаль, навіть не можна буде сказати, що це буде несправедливо.

*Про автора.

Худієв Сергій Львович, 1969 р.н., одружений. Прийняв Святе Хрещення і приєднався до Руської Православної Церкви в 1991 році. Постійний автор і ведучий "Радонежа", автор ряду статей у журналах "Фома", "Альфа і Омега", "Православ'я та сучасність".

Джерело: Радонеж

Переклад українською: Православний Оглядач

Інші статті Сергія Худієва:

Чи можуть двоє чоловіків любити один одного?

Що таке європейський вибір?

Людям не подобається, коли їх ріжуть

Чи може християнин бути лібералом?