Святі мучениці Перпетуя і Феліцитата (а не «святий Валентин»)

Жодного свята «кохання», ще й блюзнірськи названого на честь «святого Валентина» , Православна Церква 14 лютого не знає.

Історія залишила нам чудові приклади страждання за віру в самому початку поширення християнства. Між мучениками особливо виділяються  жінки: Перпетуя та її раба Феліцитата, яких 14 лютого (за новим стилем) вшановують християни.

Перпетуя була молодою жінкою (22-х років) і походила зі знатної карфагенської родини. Коли всі християни були взяті під варту, то її батько - язичник, ще перед допитом з'явився до неї і благав не визнавати себе християнкою. Перпетуя відповідала відмовою.

Ця рішуча відмова так роздратувала батька, що він зважився піддати її одним із найвитонченіших тортур: вона була заміжня і ще годувала сина грудьми; батько вирішив не давати їй дитину. Для неї це було важкою мукою, бо думка, що її син голодний, не залишала її. Коли ж дияконам вдалося принести їй сина, то Перпетуя зраділа так, що забула всю тяжкість свого становища, а похмура темниця здалася їй розкішним палацом.

Перед допитом батько знову відвідував Перпетую і вже благав, плакав, падав їй у ноги, та просив пощадити його сивину і відректися від віри Христової. Нарешті настав час допиту. На запитання судді: «Ти - християнка?», Перпетуя відповідала ствердно. Потім у в'язниці вона та інші ув'язнені були удостоєні святого хрещення, так як були до цього оголошеними (оглашенними).

Всі мученики були засуджені на боротьбу зі звірами в день урочистості з нагоди народження сина імператора. Раба Перпетуї, Феліцитата, була вагітною, і у в'язниці настав час пологів. Серед мук народження вона застогнала. Солдати, присутні тут, сказали, що якщо вона так мучиться, то, що ж буде, коли на неї випустять звірів? Вона відповідала: «Тепер я мучуся одна, а тоді Господь понесе мої страждання, тому що я буду мучима за Нього». Немовля Феліцитати було взяте на виховання християнами.

З настанням дня торжества всі мученики, що залишилися в живих, були відведені в цирк. Перпетуя разом з Феліцитатою були віддані на розтерзання дикої корови, і тут християнська мучениця виявила в собі незвичайну ідеальну чистоту жінки.

Перпетуя вмирала з великою гідністю. Корова певний час підкидала її рогами, і нарешті, викинула її на арену. Обливаючись кров'ю, Перпетуя поправила одяг і прикрила своє тіло. Потім вона згадала, що у неї волосся розтріпалося. А оскільки розпатлане волосся було символом трауру, а вона вважала мученицьку кончину особливою радістю, то зібрала сили і поправила волосся приколовши його булавкою. Опісля, коли вона змогла піднятися, то підійшла до Феліцитати і, подавши їй руку, допомогла встати.

Всі поранені мученики, Перпетуя, Феліцитата та інші, на вимогу народу, були добиті гладіатором (+202 р., їхня пам'ять 1/14 лютого).

Джерело: pdsem.mrezha.net

"День святого Валентина" - розпусне свято в сучасній обгортці

Де і як можна зустріти Господа? До свята Стрітення

Страждання святих мучеників Сергія і Вакха

Мученик за православну віру - святий Максим Горлицький (Сандович)

Свщмч. Петро Воронезький: Тільки зумійте полюбити Христа

Архімандрит Антоній (Гуліашвілі): О, Рим, і я - християнин!