Навіщо прийшла до нас баба Ванга?

Що залишилося за кадром популярного телесеріалу. 

Недавній телесеріал «Вангелія»... отримав величезний рейтинг. Історію сліпої віщунки, яка нібито передбачила Гітлеру поразку, Єльцину перемогу, Ілюмжинову президентство і ще безлічі людей долю, подивилися 5 мільйонів глядачів в Росії. Ванга на екрані виглядала доброю чарівницею, а її опонент, священик Болгарської Церкви, - злісним фанатиком. Самі ж болгари часто дивуються, що віщунку, яка була не так вже і точна в своїх прогнозах, представляють в Росії (та й в Україні, ХО) майже святою. У чому причина цього ажіотажу? 

Невидимі порадники

Є три точки зору на Вангу. Перша: бабуся була одержима нечистою силою. Друга: вона отримувала інформацію від Бога. І третя: вона просто відмінний психолог, любила спілкуватися, говорила кожному, що на розум спаде, і іноді траплялися збіги. Це найпростіше пояснення, без містики, але залишається питання: як сліпа, неграмотна сирота зуміла стати великим психологом? Сама Ванга говорила, що нічого і нікого не бачачи, володіє духовним зором, спілкується з «невидимими істотами» і вони відповідають на запитання.

Іноді ці невидимі порадники помилялися. Відомий приклад: у 1994 році вона виступила з сенсаційною «пророцтвом» - у фінал вийдуть дві команди на букву «Б». Тобто Болгарія і Бразилія! Місцеві вболівальники зраділи. Але даремно: у фіналі бразильці боролися з італійцями, а команда болгар посіла четверте місце.

Звичайна ворожка

І все ж багато хто стверджує, що Ванга часто вгадувала. Одними збігами це не пояснити. Схоже, вона й справді мала особливі здібності - «з чорного ходу» проникати в майбутнє. Однак подібна практика не унікальна, а відома з глибокої давнини. Люди тисячі років з допомогою магічних прийомів ворожили на нутрощах тварин, пташиного посліду, карт, руки, а Ванзі для «пророцтва» потрібен був якийсь особистий предмет (наприклад, годинник Бориса Єльцина).

«Звичайної чаклункою» назвав її протоієрей Димитрій Смірнов. Здавалося б, парадокс: як таємничий феномен може бути звичайним? Але насправді ворожки практикували всюди і в будь-які часи, відкрито чи таємно. Один тільки приклад. У своїх мемуарах Чарльз Чаплін згадує, як у 1912 році 23-літнім юнаком на гастролях у США зайшов у крамничку, де пропонувалося за долар дізнатися майбутнє.

«Назустріч мені з задньої кімнати вийшла повна жінка років сорока, яка на ходу щось дожовувала, - з гумором пише Чаплін. - Вона розкинула карти і уважно стала їх розглядати, а потім подивилася на мої руки. «Ви поїдете з Штатів, але скоро повернетесь... У вас буде дуже великий успіх. Ви наживете величезне багатство... Одружуєтеся ви три рази. Перші два шлюби будуть невдалі, але кінець вашого життя ви проведете в щасливому шлюбі, і у вас буде троє дітей. Ви помрете від запалення легенів у віці 82 років».

Як завжди, щось збулося, а що ні: Чаплін був одружений чотири рази, в останньому шлюбі мав вісім дітей, а помер у 88 років від інсульту. Американська ворожка, на відміну від Ванги, не була обласкана владою і не розкручена пресою, а тому канула в Лету. Якщо б вона практикувала на півстоліття пізніше в комуністичній Болгарії, де дочка всесильного генсека Тодора Живкова захоплювалася окультизмом і схиляла до цього свого батька, то, можливо, ми мали б сьогодні ще одну велику «ясновидицю».

Містика приносить дохід

Ще за життя Ванга стала міжнародним туристичним брендом, героїнею міфу. У 1967 році влада дали їй офіційний статус держслужбовця та встановили таксу для численних паломників - 50 доларів для іноземця з Заходу і 10 левів для гостя з соцкраїни (пізніше плата зросла). За словами очевидців, вона могла прийняти більше ста чоловік в день. Держава платила їй зарплату. Але основний дохід від ворожби отримував бюджет Болгарії, що будувала комунізм. За 29 років «ясновидіння» набігла чимала сума.

Сьогодні містечко Петрич, де жила Ванга, і сусіднє село Рупіте, де вона приймала клієнтів, входять у число головних туристичних об'єктів Болгарії. Кожен рік сюди їдуть тисячі людей, щоб відвідати будинок-музей, помолитися до Ванги на її могилі, пожертвувати гроші в її храмі. Храм не визнаний Православною Церквою, «ікони» в ньому нагадують похмурі картини художників-експресіоністів, а головний об'єкт поклоніння - «образ» справжньої провидиці. У рік сторіччя Ванги її портрет надрукували на державній поштовій марці (ініціатива Міністерства транспорту Болгарії). Зараз влада створює другий її музей - Рупіте. Багато впливових осіб витягують з міфу про «святість» Ванги відчутну вигоду.

Той же інтерес і у телепродюсерів. Навряд чи вони навмисно намагаються інфікувати бісовщиною довірливу аудиторію. Швидше за все, їм без різниці, що показувати - літаючу тарілку або кафедральний собор, чаклунку або літургію. Аби були доходи від реклами.

Михайло УСТЮГОВ

Джерело: Крестовский мост

Переклад українською: Християнський оглядач

Болгарська православна церква не вважає Вангу святою

Про телебачення і духовне життя

Християнин  і теле-магія

Порушення закону, або в Миколаїв везуть програму масових «зцілень»

Чому так не можна