Який хрест правильний?

Хрест - символ дуже древній. Що він символізував до хресної смерті Спасителя? Який хрест вважається більш правильним - православний чи католицький чотирикінцевий. З чим пов'язано зображення Ісуса Христа на хресті з перехрещеними ступнями у католиків і ступнями, які окремо стоять в православній традиції.

У різних релігійних традиціях хрест символізував різні поняття. Найбільш поширеним було - зустріч нашого світу зі світом духовним.  Але з моменту римського панування хрест, розп'яття стали методом ганебної та жорстокої страти і викликали непереборний страх і жаху людей. Проте завдяки Христу Переможцю, хрест став бажаним трофеєм, що викликає у християнина радісні почуття. Тому святий Іполит Римський, Апостольський муж, вигукував: «І в Церкви є свій трофей над смертю - це Хрест Христовий, який вона носить на собі», і святий Павло, апостол язичників, писав у своєму Посланні: «я бажаю хвалитися ... тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа» (Гал. 6, 14).

 

Рис. 1. Чотирикінцевий хрест

На Заході найбільш вживаним нині є чотирикінцевий хрест (рис. 1), який старообрядці називають (чомусь по-польськи) «Криж латинскі» або «римскі», що значить - римський хрест. Згідно з Євангелієм, хресну страту поширювали по Імперії саме римлянами і, звичайно ж, вона вважалася римською. «І не по числу дерев, не по числу кінців Хрест Христовий шанується нами, але по Самому Христу, Пресвятої Кров'ю Якого він обагрився, - говорить святитель Дмитро Ростовський. - І проявляючи чудесну силу, який-небудь хрест не сам собою діє, але силою Розп'ятого на ньому Христа і призиванням пресвятого Імені Його». 

Починаючи з III століття, коли вперше і з'явилися подібні хрести в Римських катакомбах, весь Православний Схід і понині вживає цю форму хреста як рівночесну всім іншим.

 

Рис. 2. Восьмикутний православний хрест

Восьмикутний православний хрест (рис. 2) найбільш відповідає історично достовірній формі хреста, на якому був розп'ятий Христос, як свідчать Тертулліан, святий Іриней Ліонський, святий Юстин Філософ та інші. «А коли Христос Господь на плечах Своїх ніс хрест тоді хрест був ще чотирикінцевий; тому що не було ще на ньому ні титла, ні підніжжя. Не було підніжжя, бо ще не піднято Христа на хресті і воїни, не знаючи до якого місця дістануть ноги Христові, не прилаштовували підніжжя, закінчивши це вже на Голгофі» (святитель Димитрій Ростовський). Також не було до розп'яття Христа ще й титла на хресті, тому що, як повідомляє Євангеліє, спочатку «розіп'яли Його» (Ін. 19, 18), а потім тільки «Пілат написав і напис і виставив на хресті» (Ін. 19, 19). Саме спочатку за жеребом поділили «одяг Його» воїни «ті, що розп'яли Його» (Мф. 27, 35), а вже тільки потім «поставили над головою Його напис провини Його: Цей є Ісус, Цар Юдейський» (Мф. 27, 37).

 

Рис. 3. Православне розп'яття

Здавна відомі і зображення розп'яття Спасителя. До IX століття включно Христос зображувався на хресті не лише живим та воскреслим, але й торжествуючим (рис. 3), і тільки в X столітті з'явилися зображення мертвого Христа (мал. 4). 

З найдавніших часів хрести-розп'яття, як на Сході, так і на Заході, мали поперечину для упора ступнів Розіп'ятого, і ноги Його зображувалися прикутими кожна окремо своїм цвяхом (рис. 3). Зображення Христа зі схрещеними ступнями, прикутими одним цвяхом (рис. 4), вперше з'явилося, як нововведення, на Заході у другій половині XIII століття. 

З православного догмату Хреста (або Викуплення) безсумнівно випливає думка про те, що смерть Господа - це викуп всіх, покликання всіх народів. Лише хрест, на відміну від інших страт, давав можливість Ісусу Христу померти з розпростертими руками, що закликають «усі кінці землі» (Іс. 45, 22).

Тому в традиції Православ'я - Спасителя Вседержителя зображають саме як уже Воскреслого Хрестоносителя, який тримає та закликає в Свої обійми весь усесвіт і несе на Собі новозавітний жертовник - Хрест. 

 

Рис. 4. Католицьке розп'яття

А традиційно католицьке зображення розп'яття, з провисаючим на руках Христом, навпаки, має завдання показати те, як це все відбувалося, зобразити передсмертні страждання і смерть, а зовсім не те, що по суті є вічним Плодом Хреста - Його торжество. 

Православ'я незмінно вчить, що всім грішникам страждання необхідні для смиренного засвоєння ними Плоду Викуплення - Духа Святого, що посилається людям безгрішним Відкупителем. Але цього по гордині не розуміють католики, які своїми гріховними стражданнями шукають участі в безгрішних, а тому викупительних Страстях Христових і тим самим впадають в хрестоборчу єресь «самоспасіння».

Ієромонах Адріан (Пашин)

Джерело: Православие.Ru

Переклад українською: Православний Оглядач