Стосунки між УПЦ КП і УПЦ загострюються

Замість очікуваного діалогу стосунки між найбільшими православними Церквами України загострюються. Причиною цього стали переходи кількох парафій УПЦ під юрисдикцію УПЦ КП, які здійснювалися сумнівними «сепаратиськими», з точки зору представників УПЦ, методами та супроводжуються конфліктами між віруючими і сприяють подальшому загостренню міжконфесійного протистояння в країні.

Коментуючи для ЗМІ повідомлення про перехід парафій Української Православної Церкви до Київського Патріархату, а також події в с. Пасічна Баришівського району Київської області, речник УПЦ протоієрей Георгій Коваленко зокрема відзначив, що представники Київського патріархату використовують «сепаратистські технології під час під час організації т.зв. переходів громад».

В УПЦ роз’яснили в чому саме, на їх думку, полягають ці технології: «Спочатку сепаратисти (розкольники) говорять, що вони такі самі легітимні і ніяке визнання їм не потрібне.

Потім проводиться сумнівний щодо законності референдум /зібрання/ віче, де питання ставиться так, щоб отримати необхідний результат.

Наприклад: «Ви за московську церкву чи за київську?» При цьому проводиться не зібрання парафії, а зібрання села. Агітація ведеться не церковна, а політична. Результат для суспільства, що перебуває в стані війни та заполітизованості сприйняття, очевидний: більшість села – за перехід до Київського патріархату, а реальні прихожани і священик – у меншості.

Після цього «чемні люди» (зазвичай немісцеві) пропонують законному священику переходити до них. І якщо він не погоджується, вже напоготові нові парохи від КП, з новими документами і під охороною».

Останнім гучним конфліктом з переходу громади УПЦ в УПЦ КП стали події в селі Угринів на Волині. Сайт «Православіє в Україні» повідомляє, що «протистоянню угринівської громади передував т. зв. референдум місцевого значення, коли в бюлетені стояло питання типу: або ви за церкву українську, або за «московську». А «10 вересня в угринівському храмі поміняли замки». Місцеві парафіяни УПЦ розповідають про насилля щодо окремих віруючих з боку активістів УПЦ КП та бездіяльність правоохоронних органів.

Подібна агресія щодо представників УПЦ виявляється в той чи інший спосіб і в інших місцевостях України. Тривожні заяви від єпархій та парафій УПЦ поступали і з Волинської єпархії, і з Запорізької, і з Ровенської, і з Тернопільської, Сумської… не кажучи вже про убитих священиків та знищені під час обстрілу православні храми на Донбасі.

Противники цієї Церкви мотивують свої агресивні заклики і дії тим, що УПЦ є, на їх думку, чужою та ворожою для України Церквою, яка нібито служить ворогам українського народу. Інколи подібні заяви виглядають не фаховими, через незнання історії. Так, наприклад, візантійський двоголовий орел у деяких храмах УПЦ, символ якого використовують чи не у всіх православних помісних церквах світу, сприймається окремими патріотами виключно як імперський символ Росії.

Подібні заяви звучать всупереч активній патріотичній, націоналістичній та антиросійській позиції частини духовенства і прихожан УПЦ. Стали модними і звернення єпископів та священиків УПЦ до Володимира Путіна, з проханням чи вимогою, чи то вивести російські війська з України, чи то не вводити їх, або ж просто, таке собі публічне "фе" агресору, на доказ того, що і ми не любимо Росію, що на сьогодні стало для певної частини людей синонімічним до поняття "любимо Україну".

Водночас священики і вірні УПЦ в переважній більшості не бажають приєднуватися до Київського патріархату, усвідомлюючи, що тим самим попадають в повну самоізоляцію від світового православ’я і матимуть визнання від кого завгодно лише не від помісних православних церков світу. Також в УПЦ неодноразово підкреслювали, що не поділяють своїх прихожан по національному чи політичному принципу, закликають усіх, хто незаконно взяв зброю скласти її, і якнайшвидше припинити братовбивчий конфлікт.

При цьому, якщо духовне окормлення військових формувань самопроголошених ДНР І і ЛНР є приватною ініціативою окремих священиків УПЦ, то духовна і матеріальна опіка над військовими формуваннями підлеглими владі у Києві є публічною позицією Української православної церкви.

«Парафіяни Української Православної Церкви, до яких чіпляють ярлик “московська”, так само моляться за мир в Україні, так само жертвують свої гривні на українську армію, наші священики як військові капелани бувають у зоні АТО, їх обстрілюють...», - наголосив на одній з прес-конференцій, яка відбулася днями у Луцьку, протоієрей УПЦ Володимир Літвенчук.

Слідкуючи за матеріалами на офіційному сайті УПЦ КП стає очевидним, що поряд із закликами до єдності православ’я в Україні (зрозуміло, що ціною розриву із світовим православ’ям), присутня неприхована радість від поодиноких переходів парафій УПЦ, здебільшого в західних регіонах країни, під юрисдикцію Київської патріархії. Коментуючи подібну тенденцію окремі представники духовенства УПЦ шкодують, що в Київському патріархаті обрали шлях, що може унеможливити діалог про єдність та заганяє проблему розколу в українському православ’ї в довговічний глухий кут.

Священик Олег Точинський  у своїй статті «Інформаційна війна проти УПЦ» так охарактеризував можливий варіант розвитку подій навколо УПЦ в найближчому часі:

«Ця конфесія буде потерпати найбільше, як від інформаційного так і від юридичного, а можливо навіть і від фізичного тиску. Вороги УПЦ будуть шукати шляхів для того, аби знеславити, притиснути чи дискредитувати цю конфесію в очах українського суспільства, що зрозуміло, може і буде викликати ненависть збоку маргіналів та просто злих людей. І це не почнеться завтра-післязавтра, цей процес вже триває. Він триває від початку 90-х років, а в наш час ми можемо очікувати певного сплеску негативних настроїв в адресу віруючих та духовенства УПЦ. Однак, боятись нічого, оскільки ця конфесія залишається єдиним в Україні містком, який з'єднує нашу Батьківщину з усім Православним Світом. І скільки б не били себе в груди представники УАПЦ та УПЦ КП, - їхній шлях лежить тільки цим містком...»

о.Олег Точинський: Інформаційна війна проти УПЦ

Предстоятель УПЦ: «Де поділ і гнів, там Бог не буває»

Митрополит Онуфрій: Церква - єдина ланка в країні, що з'єднує схід і захід

На Донбасі розбомбили ще один православний храм

УПЦ: Шляхом обману парафія УПЦ переведена до УПЦ КП

Митр. Филип: Не бажаємо ділити співвітчизників на «своїх» та «чужих»