Чи правильний вислів: Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш?

Про прикмети днів. Святитель Іоан Золотоустий.

Засмучує мене нечестя тих, хто спостерігає за днями, гадають і думають, якщо перший день нового року і цього місяця вони проведуть в розвагах та веселощах, то і весь рік пройде так само. Хіба ти не чув, що говорить Павло: Ви спостерігаєте днi, мiсяцi, пори i роки. Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас (Гал, 4, 10-11). Вкрай нерозумно – по одному дню, якщо він був щасливий, очікувати того ж впродовж всього року; і не тільки від безумства, але і від диявольського навіювання народжуються такі міркування, щоб не власній діяльності та старанності, але кругообігу днів віддавати вчинки нашого життя.  

Щасливим для тебе буде рік у всьому і завжди не тоді, коли ти нап’єшся до п’яна в перший день, але коли і в перший день і кожного дня будеш робити угодне Богові. День буває хороший чи поганий не своїми властивостями – бо день від дня нічим не відрізняється – але по нашій старанності або недбальству. Якщо ти зробив добро, до день для тебе гарний, а якщо згрішив, то він поганий та болісний.

Якщо ти будеш таким чином розмірковувати і так розпоряджатися собою, звершуючи кожен день молитви і милостині, то весь рік буде для тебе щасливим; якщо ж станеш недбалим щодо чесноти, а душевного щастя для себе чекатимеш від початку місяців та підрахунку днів, то не буде у тебе нічого доброго. Це знає диявол, і тому, намагаючись зупинити наші подвиги та чесноти та загасити душевну старанність, навчив приписувати дням і щастя, і нещастя. Бо хто переконаний, що день буває поганий або хороший, той ні в поганий день не стане займатися добрими справами, вважаючи, що робитиме тоді все намарно та не отримає від цього жодної користі через властивість того дня, ні в хороший день не буде займатися цим, вважаючи, що його власна недбалість зовсім не зашкодить йому, через щасливу властивість дня, - і таким чином в тому і в іншому випадку він позбавиться власного спасіння, і вважаючи труди свої  марними або зайвими, буде жити в бездіяльності та нечесті.

Отже, знаючи це, ми повинні уникати підступів диявола, відкинути подібні міркування, не спостерігати за днями, не відвертатися від одного, а любити інший. Злий біс вибудовує такі підступи для того, щоб не лише штовхнути нас в недбалість, але і звести наклеп на діла Божі, бажаючи втягнути душі наші в нечестя, а також в недбалість. Але ми повинні остерігатися і чітко знати, що немає зла, окрім гріха, і немає блага, окрім чесноти і догоджання Богові.

Радість приходить не від пияцтва, але від духовної молитви, не від вина, а від повчального слова. Вино спричиняє бурю, а слово – тишу; те спричиняє шум, а це припиняє сум’яття; те затьмарює розум, а це просвіщає і затьмарений; те привертає проблеми, яких не було, а це проганяє і ті, що були. Бо зазвичай ніщо так не спричиняє благодушності та радості, як настанови любомудрія: зневажати блага теперішні, прагнути майбутні, не вважати постійним ніщо людське: ні багатство, ні владу, ні почесті, ні послуги. Якщо ти будеш так любомудрствувати, то не станеш мучитися заздрістю, коли побачиш когось багатим, і не втратиш духа від бідності, коли станеш вбогим, і таким чином можна постійно святкувати.

Християнин повинен святкувати не у відомі дні місяця і не в недільні дні, але все життя проводити в належному для нього святкуванні. А яке святкування належне? Послухай Павла, який говорить: Тому святкуймо не зi старою закваскою, не iз закваскою злоби та лукавства, а з опрiсноками чистоти й iстини. (1 Кор. 5,8). Отже, якщо в тебе чиста совість, тоді ти маєш постійне свято, зміцнюючись доброю надією та втішаючись упованням майбутніх благ; подібно, якщо ти неспокійний в душі та винен в багатьох гріхах, то навіть при безконечних святкуваннях і торжествах тобі зовсім не краще за тих хто плаче. Що мені з того, коли день світлий, а душа моя затьмарена збентеженням совісті? Якщо ж ти хочеш отримати користь і від першого дня місяця, то роби так: коли побачиш кінець року, то подякуй Владиці, що Він тебе ввів тебе в такий кругообіг років; сокрушись серцем, порахуй час твого життя, скажи самому собі: дні течуть і минають, роки закінчуються; більшу частину купівлі ми вже здійснили, а що зроблено нами доброго? Невже ми відійдемо звідси без всілякої правди? Суд при дверях, життя наше вже хилиться до старості. Так любомудрствуй на початку місяців, про це згадую в кругообігу років; станемо роздумувати про майбутній день, щоб і про нас хтось не сказав того ж, що сказано в пророка про іудеїв: І минали дні їхні у марноті і роки їхні у тривозі (Пс. 77, 33).

Те свято, про яке я сказав, постійне, воно не чекає на кругообіг років і не обмежується днями, його можуть святкувати однаково і багатий і бідний, тому що тут не гроші потрібні  і не багатство, а лише чеснота. Ти не маєш грошей? Але маєш страх Божий – цей скарб кращий за всі гроші, невичерпний, незбагненний. Подивися на небо, небеса небес, землю, море, повітря, роди тварин, різноманітні рослини, на весь рід людський; уяви ангелів, архангелів, вищі сили; пригадай, що все це – багатства твого Владики.  І не може такого бути, щоб слуга такого багатого Владики був бідний, якщо його Господь милостивий до нього.  

Спостерігати за днями – справа не християнського любомудрія, але язичницького заблудження. Ти прописаний до вишнього града (міста), прийнятий в його громадянство, вступив у спільноту ангелів, де немає світла, що змінюється темрявою, ні дня, що закінчується ніччю, але постійно день постійно світло. Туди будемо дивитися невпинно. Вишніх шукайте, говорить апостол, де Христос сидить праворуч Бога (Кол. 3.1). У тебе немає нічого спільного із землею, де є рух сонця, кругообіг і дні; але якщо ти живеш добре, то ніч буває для тебе днем; і навпаки, для тих, хто живе розпутно, в пияцтві та  в нестриманості  день їхній перетворюється в похмуру ніч, не тому, що гасне сонце, але тому, що ум їх затьмарюється пияцтвом. (Слово на Новий рік)