Про «Ватиканську весну»

Ольга Четверикова: Новий Папа Римський буде будувати єдину Світову релігію? 

Франциск-безсрібник навіє бідним золотий сон. На радість світовим олігархам новий Папа Римський буде будувати єдину світову релігію?

Його обрання стало сенсацією. Всього лиш за тиждень світ дізнався про всі таємниці понтифіка-аргентинця. Починаючи з нещасливого кохання підлітка, після якого відкинутий поклявся стати Папою. Ми знаємо, як він омивав ноги хворим на СНІД, завжди і скрізь принципово залишався бідним, їздив на роботу в храм на автобусі, а ставши понтифіком, відмовився від лімузина ... 

- Але в тіні сентиментальних подробиць про благородного Франциску залишається головна сенсація, - говорить кандидат історичних наук Ольга Четверикова, автор книги «Зрада у Ватикані: змова пап проти християнства». - Вперше в історії Престол святого Петра зайняв єзуїт. При досить загадкових обставинах. 

«Ватиканська весна»

Четверикова:

- «Добровільне» зречення Бенедикта ХVI відбулося після безпрецедентного тиску на нього з боку наднаціональних фінансових кланів, які готують перебудову Ватикану. 

Кор: А навіщо перебудовувати Святий Престол?

- Те, що відбувається сьогодні з Ватиканом, є відображенням не тільки кризи католицької церкви та її нездатності протистояти дехристиянізації західного суспільства, а й кризи самого інституту папської влади. Таку надзвичайну подію, як заява про зречення Папи Римського, у світі сприйняли спокійно. Зречення римського первосвященика від сану прирівняли до банальної відставки, що ще більше понизило образ Папи як «намісника Бога на землі», який і так вже неабияк заземлений останніми скандалами у Ватикані.

Тим часом це - виняткова подія! У Ватикані йде напружена боротьба ... 

Кор: - Та вже бачимо! На світ божий витягли всю брудну білизну, включаючи відмивання «брудних грошей» і гей-скандали.

- Сама криза стала результатом найсильнішого зовнішнього тиску на Святий Престол. Спрямованість цього тиску визначається прагненням обмежити місію Папи пропагандою «нового світового порядку». Саме в цій ролі Бенедикт ХVI особливо ефективно виступав останнім часом – чи йшла мова про необхідність створення «всесвітньої політичної влади» і «всесвітнього центрального банку», чи про підтримку переворотів в Північній Африці.

У той же час влада у Ватикані, на відміну від інших державних утворень, носить сакральний характер. Це абсолютна теократична монархія, де все замикається на фігурі Папи, об'єднуючого в своїй особі і римського єпископа, і світського монарха, і суверена міста-держави Ватикан. Так що обмежити папський суверенітет зовсім непросто. І сьогодні ми бачимо повторення тієї ж схеми, що була застосована відносно Святого Престолу в період позбавлення його світської влади у вересні 1870.

Тоді скинення Папи Пія IХ революційною італійською армією було свого роду спектаклем, що приховував план позбавлення понтифіка влади над Папською областю. Її повинні були передати новим правителям Італії з усіма землями. А заодно і з усіма боргами, які Папа не міг виплатити Ротшильдам (близько 30 млн. скудо). Збанкрутити Папу було неможливо за статусом. Ось і розробили план такої реструктуризації боргів, щоб і вовки (Ротшильди) виявилися ситі, і вівці (Папа і його оточення) цілі, тільки пострижені наголо. Папа компенсував втрату світської влади прийняттям тоді ж на Першому Ватиканському соборі 1870 догмату про власну непомильність.

Сьогодні суверенітет Папи знову поставлений під питання. Тільки нині вбудовування папської влади в «новий світовий порядок» означає на практиці переведення фінансів Ватикану під тотальний контроль всесвітньої банкірською мафії. Це б'є по самій закритій і недоторканій структурі Святого Престолу - по Банку Ватикану (ІДР), який представляє собою не офіційну установу держави Ватикан, а банк Папи. Папа в певному сенсі єдиний акціонер цього банку і повністю його контролює за допомогою комісії з п'яти кардиналів.

Тут за останні три роки на Бенедикта ХVI чинився безпрецедентний тиск. Почався він з публікації в 2009 р. викривальної книги Д.Нуцці «ТОВ Ватикан», яка вперше розкрила таємні схеми переведення тіньових грошей Банком Ватикану. Потім щодо Банку була вперше застосована така сувора міра, як накладення арешту на частину грошових коштів, а стосовно директора Тедескі порушено кримінальну справу. Після цього Святий Престол робить різкий поворот: «фінансова прозорість» перетворюється на головне гасло дня. Ватикан починає боротися за включення до «білого списку» FATF, приймає закон про боротьбу з відмиванням коштів, отриманих незаконним шляхом. І навіть звертається в MONEYVAL - Експертну групу Ради Європи з оцінки заходів боротьби з відмиванням грошей і фінансуванням тероризму - з проханням визнати Банк Ватикану фінансовою організацією, що відповідає міжнародним нормам.

Проте заходи ці виявилися явно недостатніми, і тиск посилився. Апогеєм його став вихід у світ у травні 2012 р. ще більш викривального дослідження Нуцці «Його Святість». Вихід цієї книги показав усю вразливість Папи перед зовнішніми силами. Що це конкретно за сили - так ніхто і не дізнався. 

- «Комсомолка» нещодавно опублікувала версію, що масована атака на Папу навесні минулого року, знаменитий скандал «Ватілікс», дивно збіглися з однією визначною подією: 30 травня  2012 року було укладено угоду між Ротшильдами і Рокфеллерами про об'єднання їхніх активів - компанія RothshildInvestmentTrust "CapitalPartners "(RIT CP) придбала великий пакет акцій компанії RockefellerFinancialservices (RFS), керуючої сімейним бізнесом Рокфеллерів та інших найбагатших родин США. У 1870-му Ротшильди вже ламали Святий Престол, а тепер, схоже, атакували його укупі з Рокфеллерами ...

- Як стало відомо наприкінці лютого з публікації редактора, видавця Уейна Медсена в IntrepidReport, за скандалом «Ватілікс», який розпочався в травні 2012 р.  стояв керівник (до серпня 2012 р.) Відділу інформації та регульованих питань в Білому домі Касс Санстейн, що вважався головним юридичним радником президента Обами. «Ватілікс» розкручувався за моделлю проекту «Вікілікс», у реалізації якого Санстейн зіграв вкрай важливу роль.

Коли «Вікілікс», який взяв спочатку під приціл Китай, тільки з'явився в 2006 році, саме Санстейн забезпечив йому перше проникнення на сторінки провідних американських ЗМІ. У своїй особистій колонці у «Вашингтон Пост» він тоді записав: «WikiLeaks.org, який був заснований дисидентами в Китаї та інших країнах, наповнений намірами поміщати в Інтернеті таємні урядові документи і захищати їх від цензури за допомогою «м'якої війни»». Той же Санстейн в січні 2008 р. в роботі про «теорії змови», підготовленій для Гарвардського юридичного коледжу, наполягав на тому, щоб уряд США використовував групи таємних агентів або «псевдонезалежних» агентів впливу для «інфільтрації в екстремістські групи», під якими малися на увазі організації, веб-сайти і окремі активісти, які довільно, за словами Санстейн, інтерпретували б «фальшиві теорії змови».

Інфільтрація ця повинна здійснюватися з метою відвести широку громадськість від дискусій про те, як звільнити сучасний світ від влади олігархів і від небажаних змін в економічній політиці.

І ось навесні 2012 року черга дійшла до Ватикану. Як виявляється з тією ж публікації Уейна Медсена, його добре обізнані джерела в Римі повідомили, що в травні Санстейн заявив своєму близькому оточенню: «Після «арабської весни» у нас буде «ватиканська весна».

Безпосередньою причиною стала підтримка Ватиканом ініціативи блоку БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР) з реорганізації світової фінансової системи, яка дозволила би блоку створити власну систему розрахунків. До неї могли приєднатися країни Латинської Америки та Арабської дуги. 

- Хіба могли господарі долара дозволити появу конкурента?!

- Саме з метою недопущення будь-якої фінансової самостійності і почали розкручувати скандал «Ватілікс». Головним зловмисником представили нещасного папського камердинера Паоло Габріеле. Хоча реальними організаторами цієї операції були неурядові організації та ЗМІ, пов'язані з Держдепартаментом США, які спеціалізуються на психологічних атаках.

Самому скандалу передували відповідні показові акції. Спочатку рокфеллерівський фінансовий холдинг JPMorgan в Мілані закриває рахунок Банку Ватикану під приводом відсутності необхідної інформації. Потім Держдепартамент США вперше включає Ватикан до списку країн, уразливих для відмивання грошей. Все це також здійснювалося по команді Санстейн і його колег з Міністерства фінансів. З того ж центру управляли і початою в травні інформаційною кампанією з пошуку тіла зниклої ще в 1983 р. Емануель Орланді, дочки співробітника Банку Ватикану, який знав про його таємні махінації.

Кампанія йшла під гаслом «Емануела Орланді була викрадена для секс-вечірок у Ватикані!». У рамках все тієї ж кампанії використовували і «гей-скандал» у Ватикані, коли в ЗМІ поширили інформацію про секретній доповіді Папі про нетрадиційну сексуальну орієнтацію представників вищого католицького керівництва. Однак про «моральний стан» «святих отців» понтифік і так був добре поінформований. Відомо, наприклад, які зусилля були зроблені керівництвом Святого Престолу, щоб зам'яти скандал з гомосексуальністю Марсьяла Масьеля, засновника і керівника самої  «найконсервативнішої» конгрегації «Легіонери Христа», однією з головних опор Бенедикта ХVI.

Тільки після смерті цього діяча в 2008 р. було оголошене, що він здійснював вчинки, не сумісні з католицькою мораллю і Ватикан почав розслідування діяльності Легіонерів по всьому світу. Так що вразити Бенедикта ХVI моральним станом вищого кліру навряд чи було можливо. Але ось розтрубити про це на весь світ знадобилося саме в цей момент.

Інформаційна війна проти Ватикану прийняла всеосяжний характер і поширилася на всі сторони його діяльності - фінансову, адміністративну, політичну та релігійну. Мета була одна - довести неспроможність керівництва Святого Престолу і нездатність Бенедикта ХVI керувати церквою, яка потребує корінних змін.

У січні 2013 року світові фінансові кола перейшли до завершальної стадії підготовки операції «Ватиканська весна».

1 січня Банк Ватикану призупинив обробку всіх операцій по банківських картах і всіх електронних платежів на території Ватикану знову-таки унаслідок недотримання Святим Престолом в повному обсязі міжнародних правил боротьби з відмиванням фінансових коштів. Перекривши важливе фінансове джерело. Адже по картах туристи з усього світла купують тут квитки в музей, сувеніри і т.д.

Після цього до операції підключаються провідні фахівці з переговорних процесів - лицарі Мальтійського ордена. 9 лютого в Соборі Святого Петра у Ватикані відкрилися урочистості на честь 900-річчя ордена. Прибуло понад тисячу лицарів і леді для отримання благословення Бенедикта ХVI. З мальтійцями Папа провів кілька годин, а вже 11 лютого заявив про своє зречення від престолу.

 - Лицарі зробили пропозицію, від якої сам Папа не міг відмовитися?

- Можна припустити, що відставка Бенедикта ХVI пов'язана з неможливістю продовжувати і далі курс лавірування. Це ставало вже небезпечним. Старожилам Ватикану ще пам'ятна сумна доля Івана Павла I, який приступив до реформування фінансових структур і помер через 33 дні після початку понтифікату.

Буквально наступного дня після заяви про відставку на території Ватикану поновлюються операції по банківських картах. 

- Дива, та й годі!

- А 15 лютого (якраз у день народження ордена) Папа приймає останнє велике рішення: новим директором Банку Ватикану призначається мальтієць, німецький юрист і фінансист Ернст фон Фрайберг, спеціаліст по злиттю і поглинанню фінансового бізнесу. 

- Злили-таки банк Святого Престолу, Ольга Миколаївна?!

- Мальтійський орден - державне утворення зі своєю Конституцією. Це один з найбільш впливових католицьких орденів, тісно пов'язаний з найбільшими масонськими ложами. Має свої відгалуження в різних сферах: торгівлі, політиці, банківському секторі, спецслужбах, армії, освіті і т.д. Багато лицарів Мальтійського ордена є членами Ради з міжнародних відносин та інших наднаціональних тіньових організацій і підтримують сили, які активно працюють на новий світовий порядок і орієнтуються на Ватикан. Досить згадати таких мальтійських лицарів, як колишні директор ЦРУ Вільям Кейсі і держсекретар США Олександр Хейг.

Враховуючи значення і роль Мальтійського ордена, призначення фон Фрайберга главою Банку Ватикану можна розглядати як підготовку ґрунту для переведення фінансової системи Ватикану під прямий контроль світових фінансових кланів. Цікаво, що Бенедикт ХVI ніколи не бачився з новим директором, а сама його кандидатура була запропонована відомим міжнародним агентством з підбору топ-менеджерів Spencer & Stuart, яке називають «мисливцями за головами».

Мабуть, ця зовнішня відстороненість Папи від прийняття такого важливого рішення є однією з умов угоди, прийнятої на зустрічі з мальтійцями.

Із зреченням Бенедикта ХVI завершився перший етап «ватиканської весни». 12 березня відкрився конклав з виборів нового Папи. Розпочався другий етап операції. 

- Експерти і букмекери пророкували перемогу архієпископу Мілана Анджело Скола, нібито пов'язаному з Берлусконі та близькими до нього італійськими банкірами.

- Однак події, що передували конклаву, явно продемонстрували - на італійську партію організували сильний тиск. На початку березня міланський суд засудив Сильвіо Берлусконі, впливову фігуру італійського бізнесу, до року в'язниці. Його звинуватили в причетності до розкриття конфіденційної інформації у справі про купівлю страхової групи Unipol банку BNL. І майже тоді ж з вікна свого кабінету викинувся глава прес-служби найстарішого в Італії банку Montedei Paschidi Siena. Навколо банку в січні 2013р. вибухнув скандал: там нібито приховували інформацію про збитки. Все керівництво відправили у відставку, прокуратура почала розслідування. Як вважають експерти, смерть призначеного «козлом відпущення» Россі, швидше за все, приховує за собою цілу мережу подій, пов'язаних з перебудовою управління світовими фінансами. Але знову-таки сталося все це диво вчасно.  

Латинська Америка рулить! 

- Уже 13 березня новим понтифіком був обраний архієпископ Буенос-Айреса Хорхе Маріо Бергольо, який взяв ім'я Франциск. Хоча він і не був серед фаворитів конклаву, на виборах 2005 Бергольо виявився другим після Й. Ратцінгера. Так що обрання його не можна вважати несподіваним. Судячи з рекордно коротким термінам роботи конклаву, питання про нового папу було вирішене вже заздалегідь. 

- Це ж сенсація - перший понтифік-латиноамериканець!

- Цей факт свідчить про те, що в умовах різкого занепаду значення католицизму в Європі зростає роль латиноамериканської церкви. Однак не варто впадати в ілюзії. Процес витіснення християнства, який  йде всюди, охоплює і латиноамериканський континент, включаючи Аргентину. У цьому плані показово, що Аргентина, в якій проголошена повна свобода віросповідання - єдина країна Латинської Америки, де з липня 2010 р узаконені одностатеві шлюби (у Мексиці та Бразилії гомосексуалізм легалізований тільки в деяких штатах).

Як заявив колишній єпископ Паленсії Ніколас Кастельянос, згідно з дослідженнями, проведеними католицьким Товариством Святої Марії, серед латиноамериканської молоді католицька церква в даний час не користується довірою. Сам Ватикан, за твердженнями добре знайомих із ситуацією священнослужителів, сьогодні не є авторитетом для католиків в Латинській Америці, довіряють йому мало.

Так що обрання папою священика з Аргентини не стільки свідчить про силу латиноамериканського католицизму, скільки, навпаки, покликане зміцнити знесилений авторитет Святого Престолу на континенті.

Особливо символічно, що сталося це одночасно з відходом з життя Уго Чавеса, який втілював собою антиглобалістську Латинську Америку. Відомо, сам Чавес припускав, що його онкологічна хвороба була викликана штучно, як і в інших латиноамериканських політиків-лівоцентристів, що борються за прискорення південноамериканської інтеграції на противагу домінуванню США. Зокрема, рак діагностували у президента Аргентини Крістіни Фернандес Кіршнер. 

- Її чоловік Нестор Кіршнер, колишній аргентинський президент і друг Чавеса, помер від раку. «Комсомолка» писала в березні про дивну епідемію раку, яка косить неугодних США латиноамериканських президентів. 

- Що ж до відносин Чавеса з церквою, то вони були настільки напруженими, що в майбутньому не виключався розрив між Венесуелою і Ватиканом, який підтримував опозицію полум'яному команданте. В одному з виступів покійний Чавес відверто висловився про католицьких священиків: «Вони все ще думають, що є панівною силою в державі. Забудьте про це, печерні мешканці!»

Сам Чавес підтримував «Реформовану католицьку церкву Венесуели», симпатизував лівому проекту команданте. Її священиками є клірики, заборонені в служінні католицькими єпископами за різні канонічні порушення: вони, зокрема, виступають проти обов'язкового целібату, не вважають гріхом гомосексуалізм, допускають розлучення і тому подібне.

Тому прихід латиноамериканського папи повинен знаменувати собою, мабуть, «захід» епохи Чавеса і символізувати передачу естафети на вибухонебезпечному континенті від «народних політиків» до «народної церкви». Не випадково виконуючий обов'язки президента Венесуели Ніколас Мадура навіть дозволив собі таку заяву: «Ми знаємо, що наш команданте досяг цих висот, він знаходиться навпроти Христа. Щось таке він зробив, щоб Папою став південноамериканець ... і Христос сказав - прийшов час Латинської Америки».

Фактично ж ідеться про те, щоб католицька церква перехопила соціальні гасла національно мислячих політиків Латинської Америки, але додала їм зміст, безпечний для глобальних еліт. 

Єзуїти правлять бал! 

- Сенсаційний характер новини про першого латиноамериканця на Святому Престолі відтінила, однак, більш важливий факт. Вперше в історії церкви папою став член Товариства єзуїтів. 

- Зі шкільної лави пам'ятаю: «єзуїт» - синонім «дворушника», підступна людина з подвійною мораллю, якій не можна довіряти!

- Орден єзуїтів - наймогутніша, активна і добре структурована католицька організація, що відповідає нині за формування свідомості управлінських еліт, здатних ефективно діяти в умовах нового глобального порядку.

Він був створений в 1534 році – в самий розпал Реформації - фактично для порятунку папської влади. Орден виділився тим, що до звичайних трьох чернечих обітниць додав обітницю беззаперечного послуху і вірного служіння Папі. Його завжди відрізняла найжорстокіша напіввійськова дисципліна, відточена система управління і беззаперечне підпорядкування начальству. Не випадково генерального настоятеля ордена називають Генералом або «чорним папою» (за кольором сутани). Головна вимога до єзуїту - повна слухняність. Саме цьому вчив засновник ордена Ігнатій Лойола у своїх «Духовних вправах»: єзуїт «повинен дивитися на старшого як на самого Христа, він повинен коритися старшому, як труп, який можна перевертати у всіх напрямках, як палиця, яка кориться всякому руху, як куля з воску, який можна видозмінювати і розтягувати в усіх напрямках».

Ця єзуїтська техніка досягнення повного підпорядкування особистості викликала найбільший інтерес у керівників нацистської Німеччини. За визнанням В.Шелленберга, голови служби безпеки СС, саме за принципами ордена єзуїтів будував організацію СС Гіммлер, про якого Гітлер говорив: «Я бачу в ньому нашого Ігнатія Лойолу».

Свою діяльність орден сконцентрував спочатку на трьох напрямках, які й сьогодні визначають його вплив: навчання, місіонерська діяльність, сповідь. Єзуїти прославилися і славляться досі як вчителі, місіонери і духівники, виступаючи одночасно в ролі агентів Ватикану і спецслужб.

Вони виробили унікальний метод культурної адаптації та мімікрії, що дозволяє проникати в організації будь-яких релігійних конфесій і пристосовуватися до будь-яких соціально-політичних умов. Саме вони розробили найбільш гнучкі методи роботи з Православ'ям. На цьому терені прославився французький єзуїт Михайло д'Ербіньї, голова Комісії ProRussia, створеної в 1925 р. при Конгрегації для Східної церкви. Щоб готувати кадри священнослужителів, прийнятних для совєтської Росії. Особливе значення надавалося криптокатолицизму - таємному католицизму.

На патріарший престол в Росії планувалося звести єпископа, який таємно перейшов у католицтво і дав присягу Папі. Криптокатолицизм зручний тим, що не вимагає формального розриву з Православною церквою. Священик продовжує служити у православному храмі, потихеньку насаджуючи серед парафіян симпатії до Святого престолу і католицького вчення. 

- Заслані козачки! Цікаво-цікаво ...

- Єзуїтам дозволяється вести світський спосіб життя, не афішувати свою приналежність до ордена, користуватися широкими привілеями і нести відповідальність тільки перед керівництвом ордену. Так що вони легко проникають в масонські та інші окультні структури.

Візитною карткою ордена стала знаменита єзуїтська мораль, що дозволяє довільно тлумачити основні релігійно-моральні вимоги, підлаштовуватися під погляди і вдачі людей будь-якого часу і місця, виправдовувати будь - який аморальний вчинок - «мета виправдовує засоби!»

Саме в системі «морального богослов'я» єзуїтів, які виховали цілі покоління еліти, можна знайти витоки «подвійної моралі», яка стала одним з ключових принципів західної дипломатії і зручною зброєю відстоювання інтересів західних правлячих кіл у світовій політиці.

Тому слово «єзуїт» набуло переносне і вкрай негативне значення у свідомості російського народу. І як би не намагалися окремі прихильники православно-католицького «діалогу» подолати історично сформовані серед православних віруючих вкрай негативні уявлення про єзуїтів (а про це, зокрема, йшлося на зустрічі в Москві в липні 2010 р. заступника голови ВЗЦЗ ігумена Філіпа (Рябих) з генеральним настоятелем ордена єзуїтів Адольфом Ніколасом), домогтися цього вони ніколи не зможуть. 

- Може, ці прихильники теж - «заслані козачки»?

- Звичайно, важко пояснити, чому єзуїтам, про цілі та методи яких православним людям має бути добре відомо, відкриваються у нас в Росії всі двері.

Провідною сферою діяльності єзуїтів є освіта. Тут вони досягли найвищого рівня, ставши інтелектуальною елітою Ватикану. Сьогодні вони видають більше 1100 журналів, очолюють 195 університетів у всьому світі. Що дозволяє їм висувати своїх людей на ключові пости в державних структурах Європи та США. Досить нагадати, що єзуїтські приватні вищі навчальні заклади закінчили колишні керівники ЦРУ У. Кейсі, Д. Тенет, Р. Гейтс, Л.Е.Панетта і нинішній директор Джон Бреннан.

Зміцнення позицій ордена і його генерала, що розглядалися як найважливіший інструмент в руках Св.Престола, з часом дозволив єзуїтам домогтися автономії і почати контролювати вже сам Св.Престол і рішення понтифіка, проникати в урядові структури різних країн світу і наднаціональні тіньові організації, здійснюючи під виглядом пристосування католицького вчення до реалій життя розкладання християнства і формування єдиної світової релігії.

Саме єзуїт кардинал Августин Беа, який входив до кола найближчих радників Папи і очолював партію прогресистів, зіграв вирішальну роль в екуменічному перевороті на Другому Ватиканському соборі (1962-1965). Завдяки особистим зв'язкам і контактам цього впливового масона і теолога-модерніста (очолював єзуїтський Міжнародний дослідницький центр, Папський Григоріанський університет), відбулося зближення Св.Престола з іудейськими організаціями (Світовим єврейським конгресом, Бнай Бріт), що завершилося повним переглядом християнського вчення про іудаїзм.

Фактично відбувся перехід на позиції іудео-християнства.  

Таємна місія бідного Папи 

- Обрання Папи-єзуїта довело, що титанічна робота по зсуві Бенедикта ХVI була виконана не дарма. 

- Під Ватиканом більше мільярда двохсот мільйонів католиків у всьому світі. Прибрати до рук таку армію - велика удача світових фінансистів!

- Зміни почалися, і суть їх зводиться до наступного. Якщо раніше ключові католицькі ордени, що забезпечують взаємозв'язок між різними представниками світової правлячого класу, діяли в тіні, то сьогодні вони виходять на рівень прямого управління Ватиканом.

Це дозволить найбільш ефективним чином вбудувати католицьку церкву в створену систему нового глобального порядку. Фінанси Ватикану перейшли під контроль мальтійців, а Св.Престол - під прямий контроль єзуїтів. Головна інтрига тут криється в нюансах.

Генерал Товариства єзуїтів підпорядковується безпосередньо понтифіку. Але, ставши папою, Бергольо залишився членом ордену. 

- І за статутом ордена сам повинен як і раніше підкорятися своєму Генералу?

- Ситуація двозначна. Зрозуміло, що самостійність нового Папи дуже відносна. В його особі відбулося злиття влади ордени та церкви - так що мимоволі постає питання, хто тут «чорний папа».

Головні зусилля орден сконцентрує на перебудові системи управління Св. Престолом з метою виведення його з-під впливу старих внутрішньоцерковних кланів, не здатних реагувати адекватно на вітри світових змін. У планах єзуїтів - реформування Римської курії, децентралізація влади, інтернаціоналізація керівництва, який досі вважається занадто римським. Ймовірно, курія буде скорочена, структура її спрощена. 

- Але для чого все-таки поставили нового Папу?

- Головне завдання - «нова євангелізація», основа місіонерської діяльності єзуїтів. Але під гарною формулою ховається старий зміст. Нинішній Генерал ордена іспанець Адольфо Ніколас, довгі роки працював у Японії, вважається прихильником зближення різних культур, особливу увагу приділяє Сходу. Відповідно і євангелізація розуміється як екуменічна відкритість, як міжрелігійний діалог, який має на меті сформувати єдину світову релігію під началом Папи Римського. Який сам перебуває під контролем «старшого брата».

У цьому плані показово, як тепло привітав нового Папу Всесвітній єврейський конгрес (ВІК). Його президент заявив, що вони знають Франциска, який неодноразово відвідував міжконфесійні зустрічі, організовані ВЕК і латиноамериканським відділенням конгресу. Він також підкреслив, що новий Папа завжди відкритий для діалогу, здатний навести мости між католицтвом і іншими релігіями, що, як вони сподіваються, понтифік прийме заходи відносно тих священнослужителів, які заперечують існування Голокосту і зміцнить зв'язки між Ватиканом та Ізраїлем.

Друг Папи Барух Тенембаум відгукнувся про нього ще тепліше: «Це людина дуже проста, дуже скромна і духовна. Як ніхто інший він брав участь у всіх міжрелігійних зустрічах. У нього безліч друзів рабинів, з якими він публікував свої книги. Він відвідував багато синагог. Я кажу не тому, що я іудей, а тому що це людина, натхнена глибокою повагою до всіх особистостей, які мають право на відмінності».

Новий Папа, гнучкий єзуїт, підходить до виконання екуменічної місії ідеально. 

- А ще він ідеально, на мій погляд, говорить про «бідну церкву». Ситуація в світі напружена. Бідні бідніють, багаті багатіють. Що загрожує соціальним вибухом. І тут дуже вчасно з'являється «Папа в рубищах, який відмовився від розкішного лімузина». «Змирися, бідна людина, терпи, прощай!» з першого дня перестерігає він католиків. І цю проповідь готовий адресувати всім біднякам планети?

- Основою успішної діяльності єзуїтів завжди була їх пристосуванська мораль, яка привчає віруючих під виглядом виконання морального закону, по суті, порушувати його, не підозрюючи цього. Новий стиль поведінки понтифіка, яким так захоплюються представники ЗМІ, з його показною скромністю, демократичністю і навіть деяким запанібратством - складова частина єзуїтської методики поведінки, що припускає максимальне занурення в навколишню культурну реальність.

 Але питання не в методах роботи, не в тому, що каже новий понтифік. А в тій стратегічній задачі, заради виконання якої і змінюються маски.

Завдання це - забезпечення зміцнення влади транснаціонального класу власників шляхом створення ілюзій його чудесного переродження в рятівника людства. І поки Папа буде створювати «бідну церкву», присипляючи пильність віруючих, багаті завершать скупку народних багатств. Це дозволить їм перейти до встановлення тотальної влади на планеті. 

Довідка.

Четверикова Ольга Миколаївна. Закінчила МДІМВ. Доцент, кандидат історичних наук. На науково-викладацькій роботі з 1985 р. Працює на кафедрі історії та політики країн Європи і Америки МДІМВ (У) МЗС Росії, займається вивченням релігійних і фінансових аспектів геополітики.

Джерело: firtka.if.ua

Переклад українською: Православний Оглядач

Осіпов: Новий папа руйнуватиме ідеї християнської віри більше за Івана Павла ІІ

«Це така хитра установа, що вона ніби і не є банком»

 Ватикан. Фінансовий аспект

Колишні керівники Банку Ватикану можуть постати перед італійським судом

Католицький єпископ намагався ввезти до Італії 20 мільйонів євро

Гей-лобі у Ватикані: прелат Ради керуючих ватиканського банку гомосексуаліст