Релігійна толерантність або Ісус Христос

Уявіть ситуацію. Ви приходите додому, а там замість ваших близьких ви бачите чужих людей, і вам кажуть: це тепер ваші родичі! Ви обурені: це не мої батьки, це не мої діти, а вам у відповідь: ви що, не толерантні? Мовляв, ви своїх дітей і батьків любите більше, ніж чужих?

Маячня, скажете ви, але саме в подібну ситуацію поставлені християни, яких постійно звинувачують у відсутності толерантності. І чому? За те, що Ісуса Христа не хочуть поставити в один ряд з Крішною, Буддою, Мухамедом і т.д. За те, що не хочуть вважати всі релігії рівноцінними.

Щоб зрозуміти, яке місце Ісус Христос займає в християнстві, спробуємо коротко поглянути на Нього очима християнина.

Бог-Творець створює світ і людину. На відміну від рослинного і тваринного світу, людині Бог дає самосвідомість, розум, творчі здібності, і особливо, що ріднить людину з Творцем - свободу волі. Людина перебуває в духовній єдності з Джерелом усякого Життя, Богом. Свобода волі - це вибір, головний вибір, даний людині, це бути з Богом чи відректися від Нього. Людина перебуває в Райському саду, їй дана Заповідь не споживати з дерева пізнання добра і зла. Людина виявляє недовіру Богу, переступає Його Заповідь, здійснює вільний вибір зла і через те відпадає від єдності з Джерелом Життя. Розрив з Богом зробив людину духовно і тілесно хворою. Цей розрив християни називають первородним гріхом.

Чому Бог не проігнорував вчинок Адама? Тому, що людина внутрішньо зробила вибір, проявила свою свободу волі, а Бог не може насилувати волю людини. Християни знають Бога, який є Любов, а в любові немає примусу. Якщо людина не любить Бога, Бог дає їй можливість жити без Нього.

Всі люди - нащадки Адама і Єви, всі народжуються духовно хворими. Всі знаходяться в розриві з Богом. Але цей розрив не вічний. Нащадки Адама і Єви підпадають під сильний вплив впалого ангела, і створюють безліч релігій, які християни називають язичницькими. Звичайно, не всі з них були сатанинськими культами, багато зберігали уривки знання про Бога і первісний стан людини, нехай і в спотвореному вигляді. Але проблема людини була не в тому, що вона чогось не знає, а в тому, що вона хвора, а ліків від хвороби немає.

Бог виділяє єврейський народ, мета цього полягала в підготовці бази для втілення Бога. У підготовці людей, які зможуть прийняти Бога, як Він є, а не стануть його вважати черговим втіленням якогось язичницького божка.

Після того, як такий народ створений і ситуація в світі дозріває для прийняття Пришестя Бога, Він приходить, і це Ісус Христос.

Христос приніс не знання про Бога, Він приніс Себе! Ісус переживає в собі всю глибину падіння і розриву людини з Богом і зцілює його. Що залишилося після Христа? Він Сам, тому що Він створює Церкву Тіла Свого. У Неї, в Її Таїнствах відбувається таємниче єднання людини з Богом, її зцілення. Поза Христом немає зцілення, немає єднання з Богом. Здійснене Христом унікально. Тому Христос мірило, яким християни міряють всяку релігію.

Іудеї та мусульмани вважають Ісуса звичайною людиною, не Богом. Язичники бачать в ньому втілення одного з багатьох богів, але тільки християни бачать в Ньому Лікаря, який зцілив духовний розрив, який був між Богом і людиною.

Будь-яка людина може мати відмінне від християнського уявлення про Христа, але нав'язувати його християнам і вважати християнство окремим випадком іудаїзму, ісламу або язичництва некоректно.

Любіть своїх батьків і дітей, і дозвольте християнам любити Ісуса Христа, відкритого Ним в Євангеліях і в досвіді життя в Церкві Христовій, Православній Церкві.

Віталій Петанов, Православний місіонерський апологетичний центр «Ставрос»