Про телебачення і духовне життя

Бесіда з архімандритом Єфремом, ігуменом Ватопедського монастиря, про телебачення і духовне життя.

Питання: Яким чином телебачення шкодить духовному життю?

Відповідь: Святі отці говорили, що смерть заходить через двері, маючи на увазі душевну смерть, яка є наслідком гріха, проникаючого в душу через п'ять почуттів: зір, слух, нюх, дотик і смак. Внаслідок цього все православне аскетичне вчення засноване на підпорядкуванні почуттів розуму і слову як меті, в його розширеному розумінні. Наприклад: ми їмо, щоб жити, але не живемо, щоб їсти. У першому випадку їжа є задоволенням біологічної потреби, у другому - задоволенням бажання, яке стає вищою метою і джерелом насолоди. Святий Іоан Богослов у своєму першому соборному посланні говорить про три прості, але дуже важливі тлумачення поняття «світ», маючи на увазі те, на чому ґрунтуються мирські турботи: пожадливість очей, похіть плоті і гордість житейська.

Питання: Чому телебачення володіє такою великою силою?

Сьогодні телебачення з величезною ретельністю намагається надати людям видовища, що задовольняє мирські інтереси, тому що більшість людей живуть мирським життям, далеким від Бога і дотримання Його заповідей, яке приводить нас до святості і обоження. Люди вибирають матерію замість духу, минуще задоволення почуттів замість вічності і причастя Богу, які можуть бути досягнуті в земному житті.

Таким чином, телебачення надає все, що може задовольнити людську цікавість (похіть очей), що веде до подальшого тілесного розслаблення (похіть плоті), насолоди, перелюбам та тілесним задоволенням. А ті призводять до гордості життєвої, самовдоволення, зарозумілості, розкрадання, зловживання і, в кінцевому рахунку, вбивства ближнього, що є крайньою стадією людського егоїзму і бажання переваги і влади.

Тому телебачення здебільшого показує програми зі сценами насильства, розпусти, злочинів.

Внаслідок цього людський розум щодня наповнюється речами негідними і ганебними, так як сучасна людина багато часу проводить перед телевізором, комп'ютером та в інтернеті. Постійно спостерігаючи різні аморальні речі, людина оскверняє свій розум. І, коли оскверняється розум, людина страждає, так як осквернений розум веде її від Бога.

Питання: Чому телебачення володіє такою великою силою?

Відповідь: Воно володіє силою, оскільки сучасній людині властива психологічна потреба в розвагах. А найдоступніша розвага - це телебачення. За невеликі гроші можна купити телевізор і влаштувати в будинку кінотеатр. І так як багато сучасних людей бездуховні, то спостереження рухомих картин виявляється для них достатньою розвагою. Ці картини завдають людині шкоди. Дуже серйозного збитку. Спочатку відчужується і руйнується розум людини, а потім, внаслідок постійного перегляду аморальних, порнографічних фільмів, оскверняється і руйнується сама людина.

Питання: Яку роль відіграє телебачення у формуванні колективної свідомості?

Відповідь: Зараз телебачення знаходиться у владі сильних світу цього і темних сил, які ратують за глобалізацію і прагнуть, щоб люди мислили однаково. Вони фактично промивають людям мізки, змушуючи їх бачити біле чорним, а чорне білим, залежно від бажання наднаціональних центрів влади, що мають економічний контроль над каналами.

Крім того, телебачення нав'язує в якості цінності скасування моральності, дезорієнтує людей, відвертаючи їх від духовної культури і національних ідеалів. Вони хочуть, щоб від людей залишилась лише плоть, щоб вони не думали ні про що духовне. Як ви можете помітити, в даний час більшість фільмів і телепрограм не мають морального підтексту, що сприяє розвитку чесноти та етики. Актори в більшості своїй є носіями уявної моралі. Фільми всіх країн світу схожі за своїм змістом. Це робиться для обезображення людини. Людина повинна втратити обличчя - ось яке чинне повсюдне гасло темних сил.

Питання: Чи правда, що телебачення вводить людину в гріх?

Відповідь: Безумовно. Грішить розум, спостерігаючи аморальні фільми. У наші дні людині не складно сидіти у своїй кімнаті і дивитися по телевізору будь-які непристойності, яких жадає її розум. Розум розпікається і неминуче приходить до гріха.

Питання: Телебачення підживлює пристрасті?

Відповідь: Звичайно, особливо це стосується плотських пристрастей. І людина, зрештою, поступається цим пристрастям. Як відомо, моральність є необхідною передумовою духовного життя. Якщо ж людина не має моральної чистоти, вона не зможе отримати Божу благодать. Це неможливо, що б вона не робила. Вона може бути воцерковленою, молитися, але все це не матиме сенсу, якщо вона не намагається стати морально чистішою. Це те ж саме, що писати вилами по воді.

Питання: Хіба телебачення не показує живу дійсність і людське спілкування?

Відповідь: Воно показує живу дійсність, але ця дійсність гріховна. Якби телебачення показувало нам духовну реальність, воно б стало чудовим засобом морального виховання. Нажаль, зараз рідко можна зустріти канали з духовною тематикою. У Салоніках є тільки один телевізійний канал - він називається Е4 - який показує корисні духовні передачі. Однак він один на сотні, навіть на тисячі.

Питання: Хіба не може людина дивитися телевізор вибірково, тобто тільки те, що їй на користь?

Відповідь: Нажаль, людині складно підійти до цього вибіркового. Незважаючи на те, що є пульт, людина, включаючи телевізор, опиняється під владою бісів. І замість того, щоб подивитися, скажімо, тільки новини, вона дивиться й інші програми. Блаженний старець Паїсій забороняв дивитися навіть новини. Його сучасник, святий Силуан Афонський, який упокоївся в 1938 році, коли телевізорів ще не було, а існувала тільки преса, говорив, що той, хто хоче навчитися молитися - святий говорив про чисту молитву серця - не повинен читати газет і журналів, так як вони вносять в молитву неуважність. А що б він сказав зараз, якби жив в цю епоху панування телебачення і всевладдя гріха, де не залишається місця спробам навчитися чистій молитві? «Людина, яка молиться, - говорив святий Силуан, - відчуває стан світу через інформацію, що посилається їй Господом». Так вона починає з болем у серці молитися за весь світ, не відчуваючи необхідності слухати і дивитися новини.

Багато людей говорять мені сьогодні, що годинами сидять перед телевізором - як чоловік, так і дружина, зовсім не розмовляючи один з одним. Один сидить п’ять годин, інший вісім! Діти, особливо на канікулах, дивляться телевізор по 10 - 12 годин на добу. Це бісівський стан. Якби ж то вони дивилися правильні і корисні для душі програми! Але діти лише шкодять собі. Навіть горезвісний Міккі Маус і йому подібні, яких і ми дивилися, коли були маленькими, зараз не несуть нічого позитивного. Вони перестали бути зразками альтруїзму і любові, якими вони були колись. Зараз вони вчать сатанинської моралі, показують дітям ненависть, злопам'ятність, вбивство. Процвітає той, хто легко йде на вбивство, - такий тип людини, який ми бачимо в сучасних мультфільмах.

Питання: Чи вважаєте ви, що телебачення здатне створити нову релігію?

Відповідь: Воно створює не нову релігію, а нову гріховну дійсність. Людина прикута до неї і нічого не може з цим вдіяти. У такій ситуації, створенню якої сприяє телебачення, людина не здатна до пам'яті про Бога і до богоспілкування.

Питання: Можливо наше ставлення до телевізора перетворилося на культ?

Відповідь: Фактично так і є. Інші люди ставляться до телевізора так само фанатично, як інші ставляться до Бога. Замість того, щоб любити Бога всім своїм єством, вони люблять телевізор. Тому зараз так поширені переносні телевізори, які можна взяти з собою в машину, в літак. Людина страждає від потреби постійно щось дивитися. І це важка залежність. Невпинно оглядаючи безліч різних програм, людина перестає бачити Бога.

Питання: Як же цього уникнути?

Відповідь: Людині не знадобиться все вищеперераховане, якщо вона живе благодаттю Святого Духа. Але це дуже нелегко. Рідко зараз зустрінеш таку людину.

Питання: Телевізор можна назвати вікном у псевдореальність. Де нам відшукати вікно в реальність духовну?

Відповідь: Перш за все, ми повинні допомогти людям стати ближче до Бога і почати жити духовним життям. І тоді у них з'явиться усвідомлення того, що добре, а що погано. Крім того, нам потрібно спробувати змінити ситуацію, що склалася, виступаючи за створення телеканалів, які мають духовну основу. Необхідно переконати Церкву створити канал, що транслює корисні для душі програми, що є антиподом смерті і насильства, які ми щодня спостерігаємо на телеекрані. Отже, потрібно спробувати вплинути на людей і на Церкву.

На щастя, тут в Салоніках, як я вже говорив, підтримуємо і ми такий канал, Е4. Відбуваються різні заходи, надаємо посильну економічну допомогу. Ми всіма силами надаємо підтримку цьому телеканалу, який наставляє людей на шлях істинний.

Цілком очевидно, що ми не зможемо заборонити сучасній людині дивитися телевізор. Церква повинна усвідомити, що це становить велику проблему. На біду, соціологічні дані показують, що людина не може існувати без телевізора. Я, зрозуміло, дотримуюся думки, що його в будинку бути не повинно. Але в багатьох сім'ях телевізора потребують діти. І щоб уникнути сварок, батьки поступаються. Справа дійшла до того, що зараз зробилося неможливим знайти будинок без телевізора. Іноді вони стоять у кожній кімнаті. Це і пригнічує найбільше - будинок з п'ятьма кімнатами і з п'ятьма телевізорами.

Питання: Що з того, що людині дає телебачення, їй може дати Церква?

Відповідь: Церква повинна переконати своїх дітей залишити гріх. І коли люди залишать гріх, телевізору в їхньому житті місця не залишиться.

Я забув згадати, що ще один спосіб уберегтися від поганих програм - це брати хороші відеокасети для всієї родини і для дітей.

Церква повинна  змусити людину зрозуміти, що їй  не потрібні всі ці супутникові антени з безліччю каналів, що показують аморальні програми. Це наносить людині шкоду. Церква повинна вжити заходів, щоб переконати суспільство в тому, що телебачення розбещує. Дуже добре, що вами організована ця кампанія проти шкоди телебачення. Адже, по суті, ви виступали не проти телебачення як такого, а проти аморальних програм, які воно транслює.

Питання: Чи не могли б ви сказати кілька слів про любов і радість, які приносить Церква? Проте нас тягне телевізор ...

Відповідь: На превеликий жаль, сучасна людина відвикла боротися з гріхом і забула дари Святого Духа - любов, радість, мир, лагідність, доброчесність і довготерпіння. Вона, як блудний син, відправляється «в країну далеку» і харчується плодами гріха. І тому нашою єдиною Матір'ю, Годувальницею і Ковчегом є Церква. Прийшовши в Церкву, ми зможемо насолодитися дарами Святого Духа. По суті, кожна людина потребує цього, хоча часто ступає на хибний шлях. Кожен Новий рік ми посилаємо один одному листівки з побажаннями довголіття, щастя і радості. Всі ми шукаємо цю радість, але небагатьом вдається її знайти, тому що лише одиниці ступають на шлях Церкви і Христа. Цим шляхом йшли всі святі, що показали нам приклад життя, яке покликаний вести кожен з нас.

Зараз людина покладає свої надії лише на матеріальні блага і, навіть потопаючи в них, не знаходить щастя і радості, так як знаходиться далеко від Бога. Якщо в нашому серці і в нашому будинку немає Бога, ми перебуваємо в непроглядній пітьмі, в стані крайнього нещастя і незадоволеності своїм життям, у стані постійного бажання грішити. Це є однією з причин тероризму і бажання вбивати. Якщо в серці людини живе Бог, хіба він захоче вбити ближнього? Зрозуміло, що ні.

Людина відсторонюється від Бога. І тому наше завдання і одночасно величезна відповідальність, як представників Православної Церкви - своїм особистим прикладом переконати людей прийти до Бога, знайти Якого можна лише в Православній Церкві. Істина одна, не може бути 50% тут, 50% там, 30% десь в іншому місці. Істина єдина. Істина - це Святе Одкровення. Все інше - пил в очі, небилиці. До нас на Афон приходять багато представників західних церков і, познайомившись з православною традицією, кажуть, що істина, яку Христос приніс у світ, знаходиться у нас, у православних. І ми як православні ченці, як ченці Святої Гори проповідуємо, що Христос перебуває в Православній Церкві. І щаслива та людина, яка бажає жити з істиною як справжній представник Православної Церкви.

Віргілій Влаєску, Діалоги про телебачення і духовне  життя зі Святогірськими  отцями,

Бесіда з архімандритом Єфремом, ігуменом Ватопедського монастиря, Салоніки.

Переклад з новогрецької: редакція інтернет-видання "Пемптусія".

Переклад українською: Православний Оглядач.