Святитель Фотій – захисник Православ’я

19 лютого Церква вшановує пам’ять Константинопольського патріарха святителя Фотія – захисника Православ’я.

Святитель Фотій, Патріарх Константинопольський, жив у IX столітті, походив з родини ревних християн. Його батько помер мученицькою смертю захищаючи ікони. Святий Фотій отримав блискучу освіту та обіймав посаду першого державного секретаря в сенаті. Сучасники говорили про нього: «відомостями майже у всіх світських науках він стільки відрізнявся, що по праву міг вважатися славою свого століття і навіть міг сперечатися з древніми». 

Він навчав різним наукам юного спадкоємця престолу Михайла і майбутнього просвітителя слов'ян рівноапостольного Кирила. Глибоке християнське благочестя убезпечувало святого Фотія від спокус благами придворного життя, бо всією душею він прагнув до чернецтва.

У 857 році Варда, який був співправителем царя Михайла, видалив з Константинопольської кафедри Патріарха Ігнатія. Єпископи, знаючи благочестя і широку вченість Фотія, вказали імператору на нього як на людину гідну зайняти первосвятительський престол. Святий Фотій зі смиренням прийняв пропозицію. Протягом шести днів його провели за ієрархічним ступенями, а в день Різдва Христового висвятили в єпископа зі зведенням на патріарший престол.

Проте незабаром почалися заворушення в Церкві, які розпалював видалений з кафедри патріарх Ігнатій. У 861 році був скликаний Собор для припинення смути, на якому затверджено було скинення Ігнатія і затвердження патріархом Фотія. Папа римський Миколай I, посли якого були присутні на цьому Соборі, сподівався, що стверджуючи Фотія патріархом, підпорядкує його своїй владі, але, не отримавши очікуваного, на Римському Соборі піддав Фотія анафемі. З того часу почалося для святителя Фотія протиборство папському свавіллю і посяганню на Православну Церкву Сходу, яке тривало до кінця його життя. 

У 864 році вся Болгарська країна добровільно навернулася  до християнства. Болгарський князь Борис хрещений був, як вважають, самим Патріархом Фотієм, після чого святитель відправив до Болгарії архієпископа і священиків для хрещення болгарського народу, а в 865 році для проповіді Христа їхньою рідною слов'янською мовою.

Однак прихильники Римського папи в Болгарії поширювали недовіру болгар до проповідників Східної Церкви. Тяжке становище Болгарії через напад германців змусило їх шукати допомоги на Заході, і болгарський князь звернувся до папи з проханням надіслати йому своїх єпископів. Прибувши до Болгарії, папські легати почали активно стверджувати в ній вчення та звичаї латинські замість православних. Святитель Фотій, будучи твердим захисником істини і викривачем неправди, сповістив окружним листом Східну Церкву про діяння папи, вказавши на відступництво Римської Церкви від давнього Православ'я не лише в обрядах, але й у віросповіданні. Був скликаний Собор, що засудив свавілля Заходу. Завдяки трудам святителя Болгарія не лише прийняла православну віру, але й залишилася їй вірною не дивлячись на шалений тиск з Риму.

Але в 867 році імператорський престол в Константинополі захопив Василь Македонянин, який убив імператора Михайла. Святитель Фотій викрив вбивцю і не допустив його до причастя Святих Христових Таїн. За це він був видалений з патріаршого престолу і поміщений в монастир під варту. На його місце був знову поставлений патріарх Ігнатій. Собор, скликаний для розслідування вчинку святителя Фотія, проходив за участю папських легатів, які зажадали від Собору підписання грамоти про безумовне підпорядкуваннія всієї Церкви папському суду. Східні єпископи, не погоджуючись на це, вступили в суперечку з легатами.

Викликаний на Собор святитель Фотій на всі нападки легатів відповідав мовчанням і лише на запитання суддів: чи хоче він покаятися, сказав: «чи одумалися чи самі судді?» Противники Фотія після довгих суперечок здобули перемогу, і, не маючи жодних підстав до засудження, виголосили анафему Патріарху Фотію та єпископам, які його захищали. Святителя ув'язнили на 7 років і, за його власним свідченням, Фотій «тільки дякував Господу, терпляче ніс суди Його ...».

У той час латинське духовенство було вигнано з Болгарії за свавілля папи, і Патріарх Ігнатій послав туди своїх єпископів. У 879 році, після смерті Патріарха Ігнатія, був скликаний Собор (багатьма отцями Церкви званий 8-м Вселенським), який визнав святителя Фотія законним пастирем Церкви. Папа римський Іоан, який особисто знав Фотія, через послів оголосив на Соборі про скасування всіх колишніх папських визначень про Фотія. Собор визнав недоторканність Нікейсько-Царгородського Символу Віри, відкинув його латинське спотворення (filoque), визнав незалежність і рівність обох престолів і обох Церков (Західної і Східної). Собор ухвалив знищити в Болгарії церковні звичаї і обряди, запроваджені латинянами, тим самим припинив їхнє панування там.

За правління наступника імператора Василія, Лева, святитель Фотій знову постраждав за фальшивим доносом, в якому його звинуватили у змові проти імператора. Будучи зведений із кафедри в 886 році, святитель закінчив свої дні в Армонійському монастирі у 891 році.

Православна Церква шанує святителя Фотія як ревного захисника Православного Сходу від володарювання пап і як вченого богослова, який залишив численні і різноманітні праці, присвячені викриттю омани латинян, спростуванню різних єресей, роз'ясненню Святого Письма, розкриттю різних питань віри.