Коротка історія сексуальної освіти: Як ми дійшли до безумства

Міріам Гроссман, доктор медицини, лікар – психіатр, практикуючий педіатр

Доповідь на Всесвітньому конгресі сімей в Сіднеї, Австралія, травень 2013

Сучасні програми сексуальної освіти засновані на переконанні в розбещеності людей.

Колись сексуальна освіта була звичайним уроком біології. Школярі та студенти отримували відомості про статеве життя, а саме секс, як частини чогось більшого, званого шлюбом. Вчителі пояснювали, що таке моральний і корисний для здоров'я спосіб життя.

Раніше люди розуміли відмінність між чоловіком і жінкою, знали, що їхній союз унікальний і не схожий на жодні інші відносини. Хлопчики ставали чоловіками, а дівчатка - жінками, це само собою розумілося.

У той час існувало тільки два захворювання, що передаються статевим шляхом, зараження одним з яких було великою проблемою. Дитяча невинність була безцінна, і певна поведінка була неприйнятною; неприйнятно поводилися тільки люди, чия розсудливість була під сумнівом.

Багато чого змінилося.

Тепер ми маємо багатопрофільну сексуальну освіту, що включає дискусії про самоідентифікацію, статеві відмінності, репродуктивні права та дискримінації. Діти дізнаються про свою сексуальність з народження, їх навчають, що відповідний час для початку сексуальної активності настає, коли вони відчувають в собі готовність. Вони дізнаються, що мають право «предохранятися», отримувати задоволення і здійснювати аборт.

Такі поняття як чоловік і дружина не використовуються, а союз чоловіка і жінки став лише одним з декількох можливих варіантів відносин.

А як же мораль? Мораль заснована на оціночних судженнях, а засуджувати ж не можна.

Сексуальна освіта, на жаль, не рясніє біологією, зате містить масу інформації з різних форм сексуального самовираження, "за" і "проти" використання різних засобів контрацепції та методів аборту, крім того, в рамках курсу можна дізнатися про шкоду гендерних стереотипів.

Стать сам по собі непроста річ. Хлопчик може вирости або в чоловіка, або в жінку, або в щось інше. Дівчинці може здаватися, що вона народилася в чужому тілі і хоче видалити груди. Це норми, які прищеплюють дітям сьогодні.

Існує більше двох дюжин захворювань, що передаються статевим шляхом, і кількість заражень цими «тарганами любові», на думку деяких, зростає. Один лікар у своїй лекції на YouTube заявляє: "Будьте готові заразитися ВПЛ (вірус папіломи людини), як тільки ви станете сексуально активним. Всі заражаються".

А як же дитяча невинність? Забудьте! Речі, виготовлені для дітей, доставляють незручність більшості дорослих. На сайтах, рекомендованих студентам, немає заборонених тем: садомазохізм, полігамія і все те, що колись вважалося "девіантною поведінкою" розміщено там же. Коли я тільки зіткнулася з цим, я була вражена. Я здивувалася: як ці ексцентричні речі пов'язані зі здоров'ям? Як може свідома доросла людина допускати таке? Як вони це підтримують? Як фізіолога і матір це мене дійсно турбувало. Я хотіла зрозуміти: звідки це пішло? Як ми прийшли до цього безумства?

Тому я вивчила історію сексуальної освіти і написала книгу You're Teaching My Child WHAT? (Прим. "ЧОГО ви навчаєте мою дитину?").

І ось, що я з'ясувала. Сучасна сексуальна освіта бере свій початок у шістдесятих (1960…). За основу була взята модель людської сексуальності Альфреда Кінсі. Тепер, завдяки блискучій і сміливій роботі доктора Джудіт Рейсман, ми знаємо, що Кінсі був обманщиком, і до того ж у нього були серйозні порушення психіки.

Кінсі не зупинявся ні перед чим, коли справа стосувалася сексуальності, я підкреслюю, дійсно ні перед чим. Наприклад, він вірив, що педофілів неправильно розуміють і несправедливо карають. Він наполягав: "Сексуальність - це не той апетит, який треба стримувати". Він вчив цьому і жив цим. Його біографія, переконання, на яких він засновував свою роботу і особисте життя "людини-тварини" має сексуальний підтекст. Традиційна мораль руйнівна. Сексуальність - це не той апетит, який треба стримувати.

Коли я кажу, що Кінсі - людина з глибокими порушеннями психіки, це не спроба оцінити рівень патології. Я працюю психіатром вже тридцять років, і повірте мені, я зустрічала дивних людей. Я не просто злегка шокована.

Альфред Кінсі

Однак, варто було мені почати читати офіційну біографію Кінсі, і що я можу сказати? Він попросту, вибачте за професійний жаргон, неосудний.

Кінсі був хворим до мозку кісток людиною, крім того, його емоційний недуга висловлювався через його сексуальність. Він був поглинений безглуздою, стомлюючої і нав'язливою ідеєю на тлі неадекватної поведінки, але я не буду вдаватися в подробиці, я дуже сумніваюся, що за всі 60 років свого жалюгідного життя Кінсі хоча б на один день відчув те, що ми вважаємо здоровою сексуальністю. У Альфреда Кінсі була мрія. Він попросту хотів довести всьому світу і самому собі, що його спосіб життя нормальний, як у всіх, типовий.

Все почалося з критики моралі. Кінсі заявив, що суспільство помилялося з релігією, моральними засадами і обмеженнями. Воно змушувало людину відчувати себе винним у своїх пристрастях, завдаючи шкоди здоров'ю. Кінсі мріяв звільнити людину від впливу цих руйнівних інститутів, випустити на волю "людини-тварини". Він давав тисячі інтерв'ю, кидався цифрами і робив висновки про те, що всі люди в таємниці ведуть заборонену суспільством сексуальну активність. Вірив, що середньостатистичні мама і тато ведуть подвійне життя, прямо як він сам. Його висновки широко піддавалися сумніву в науковому співтоваристві, але мабуть, критика не мала великого значення. Популярні видання приймали його доповіді, його книги були бестселерами. Це стало початком революції і трансформації західного суспільства.

Проте його дослідження були в корені помилкові: приклади занадто дрібні, а демографічні дослідження занадто спотворені. Він не включав у свої дослідження звичайних людей і робив наголос на інших, як правило, ув’язнених злочинцях. Досліджувані були попередньо відібрані, хоча він нібито посилався добровольців, які надали інформацію.

Всі подтасовувальні схеми вивчені й представлені в деяких книгах і відео доктора Рейсман. Я настійно рекомендую вам познайомитися з її роботами, представленими на сайті drjudithreisman.org, якщо у вас достатньо міцні нерви. Кінсі помер в 1956. У той час завдяки антибіотикам Америка перемогла венеричні захворювання. Одним пострілом убили двох зайців: сифіліс і гонорею. Всі думали, що з усіма ЗПСШ та інфекціями було покінчено. Однак, нобелівський лауреат 1960 року по медицині заявляв: "Ми спостерігаємо уявне зникнення всіх інфекційних захворювань". Можете собі уявити? У тому ж 1960 протизаплідні таблетки отримали широкі поширення. З легкістю лікуванням ЗПСШ, контрольованою вагітністю, модель сексуальної вседозволеності Кінсі стикалася з єдиною перешкодою: іудейсько-християнська мораль.

У світлі цього доктор Мері Калдерон засновує Американську Раду з сексуальної інформації та освіти (SIECUS). Ця організація формує керівні принципи з питань сексуальної освіти для ЮНЕСКО, які широко висвітлюються в безлічі публікацій та активно поширюються по всьому світу.

Калдерон створювала цю організацію при початковому фінансуванні Х'ю Хефнера.

Як і Кінсі, вона пішла в хрестовий похід проти суспільних підвалин. Вона стверджує, що сексуальна освіта має надто негативну спрямованість, занадто направлено на небажану вагітність і захворювання. Вона погоджується з Кінсі в тому, що справжня проблема суспільства - це пуританський настрій і скутість.

Стара сексуальна освіта містила в собі занадто багато заборон. Відмінність підходу SIECUS, за словами Калдерон, буде заснована на дозволах. Якісна сексуальна освіта навчатиме дітей тому, що з моменту свого народження вони є сексуальними істотами, і вираз цієї сексуальності є безумовним, природним і здоровим.

Вона говорила батькам: "Діти сексуальні, у них є сексуальні думки, і вони роблять сексуальні речі ... батьки повинні приймати і поважати еротичний потенціал своєї дитини". Крім того, вона стверджувала, що "фахівці, які вивчають дітей, нещодавно підтвердили наявність яскраво виражену сексуальність у новонароджених".

Що саме значила ця відкритість і позитивний настрій, а так само підміна заборон дозволами в сексуальному освіті?

Що означало "звільнитися від традиційних цінностей"?

Це значить набагато більше, ніж дошлюбний і позашлюбний секс. Набагато більше.

Сучасна сексуальна освіта являє собою руйнування підвалин.

Деякі з керівників всередині SIECUS були настільки радикальні, що виносили на публічне обговорення питання про ослаблення заборони на сексуальні стосунки між дорослими і дітьми, на інцест.

Уорделл Померой, наприклад, послідовник Кінсі, який займав пост президента SIECUS, стверджував: "Прийшов час визнати, що інцест не повинен рахуватися ні збоченням, ні симптомом психічного захворювання".

Журнал TIME назвав Помероя учасником "про-інцестного лобі". Він написав книгу "Хлопчики і секс" для шестикласників і старше. Він заявив: "Наша сексуальна поведінка в точності така ж, як і у тварин. Немає нічого такого, що було б ненормальним в області сексуальності людини".

Калдерон забезпечила йому утішний відгук на обкладинці книги: "Коли я читала ваш рукопис, я говорила собі:" Нарешті це перестало замовчуватися ... "

Інша цікава фігура - доктор Джон Мані. У 1955 він висунув сміливу ідею про те, що мужність і жіночність - якості, не пов'язані з анатомічними особливостями. Він був переконаний, що ми народжуємося безстатевими, а вже потім під впливом суспільства стаємо чоловіком чи жінкою.

Мані був видатним психологом; його глибоко поважають і понині. Він описував педофілію як "любовні відносини між різновіковими людьми". Мані так само був частиною інцестного лобі: "Сексуальний досвід з родичем для дитини, - писав він, - не завжди є проблемою".

Як і Кінсі, Мані мав глибокі емоційні травми. У нього були проблеми з чоловічими якостями, тому він приставав до хлопчиків.

Джон Мані працює з хлопчиком

Що дійсно вражає, так це, що ці люди з глибокими порушеннями психіки, що використали сфабриковані дослідження і теорії, які були пізніше спростовані, змогли так сильно змінити суспільство. 

Сучасна сексуальна освіта заснована саме на їх навчаннях.

Як тільки я зрозуміла, хто всі ці засновники: Кінсі, Калдерон, Померой, Мані та інші - я усвідомила, як ми прийшли до сучасної "багатоаспектної та багатопрофільної сексуальної освіти". Тепер я знаю, як ми збожеволіли.

Все почалося з неврівноважених людей з небезпечними ідеями і радикальною активністю, які хотіли створити суспільство, яке не тільки прийняло б їх відхилення, а й славило б ці відхилення.

Ці люди були педофілами. Бачити в дітях мініатюру дорослих, яка б насолоджувалася сексуальним контактом і мала право на сексуальне згоду, без інших дорослих і перешкоди законів, було вигідно цим людям.

З чого б вони цінували дитячу невинність? Почнемо з того, що вони навіть не вірили в неї. Вони так само вважали, що обмежуватися сексом з чоловіком або дружиною - неприродно і шкідливо. Вони боролися не з хворобою, а з давніми заборонами; вони боролися з біблійної мораллю.

Підіб'ємо підсумок: сексуальна освіта почалося як соціальний рух, чим вона до цих пір і залишається. Її мета - дозволити дітям бути розкутими у всіх формах прояви сексуальності. Сексуальна освіта не перешкоджає хворобам, а дає сексуальну свободу або краще сказати є сексуальним карт-бланшом.

Йдеться про зміну суспільства, шляхом зміни кожної дитини по черзі.

Не потрібно бути фізіологом, щоб усвідомлювати небезпеку цієї ідеології. Потрібно всього лише трохи здорового глузду. Хоч засновники сексуальної освіти вже давно покинули нас, їх ідеологія досі з нами. На плечах кожної свідомої людини лежить відповідальність за зміну існуючого становища.

Міріам Гроссман відомий американський доктор медицини, практикуючий педіатр, лікар-психіатр. Автор книг You're Teaching My Child WHAT? ("ЧОГО ви навчаєте мою дитину?") І Unprotected ("Беззахисні").

Переклад Антона Гусєва

Джерело: pro-life.by

Переклад українською: Православний Оглядач

Ювенальна юстиція – антисімейна ідеологія. Йоган Бекман

У Франції аморальні гендерні теорії нав’язуватимуть дітям майже з пелюшок

Помісний Собор УПЦ КП назвав ``сучасні`` гендерні теорії єрессю

Світовий Конгрес Родин підтримав Росію в боротьбі з пропагандою збочень

Дослідження: гомосексуалізм не обумовлений генетично

Дослідження: аборти збільшують материнську смертність

Дослідження: Психологічні наслідки аборту та їх вплив на батьківство