Редактор «Православного Оглядача»: Я звертаю увагу на те, як реагують на сайт читачі

Як редактор сайту «Православний Оглядач» вирішив поспілкуватися з вами, дорогі читачі. Якщо Господь дозволить, то наш діалог з вами буде постійним. Мені буде приємно отримувати від вас листи, міркування, запитання, які я опрацьовуватиму, і коментуватиму в окремій статті. Ви можете висловлюватися з багатьох питань. Зробити це можна на самому сайті в розділі КОНТАКТИ, або ж  через нашу сторінку на Facebookчи Вконтакте.

Отже, сайт Православний Оглядач може стати певним майданчиком завдяки якому ви зможете не тільки отримати відповідь чи коментар, але й поділитися своїми міркуваннями з іншими.

Сайт «Православний Оглядач» досить молодий україномовний релігійний медіа-ресурс. Можливо дехто здивується, але нам ще нема і дев’яти місяців. Проте він відразу прикував до себе чималу увагу читачів, оскільки почав піднімати цікаві, важливі, а інколи болючі для них питання.  

Православний Оглядач вирішив бути принципово україномовним сайтом. Через це ми звісно втрачаємо певне коло читача, для якого українська мова малозрозуміла, але це наш вибір.

Ми нещодавно народилися, а, отже, інколи експериментуємо, здобуваємо власні, притаманні лише нашому сайту риси. Навіть борщ кожна господиня зварить по своєму, маючи ті самі інгредієнти і той самий рецепт. На мою думку, нема сенсу штучно копіювати повністю інтернет –ресурси, які вже існують, щоб задовольнити чийсь вузькопрофесійний смак. Важливо, щоб сайт прийшовся до душі читачу. А цей результат, слава Богові, ми бачимо чи не щодня. Кожен з вже існуючих сайтів має власне обличчя, і можна лише дякувати Богові, що в загальноукраїнському релігійно-церковному інформаційному просторі у нас є хоч кілька ресурсів.

Православний Оглядач є некомерційним і негрантоїдним проектом, а також не представляє офіційно котрусь із релігійних організацій, а отже може дозволити собі оприлюднювати інформацію незалежно від підводних течій політики тієї чи іншої конфесії, або волі грантодавця.

Як редактор сайту, я звертаю увагу на те, як реагують на нього читачі. Приємно, що читають матеріали нашого сайту люди з різною позицією. Одні з них полюбили Православний Оглядач і є його сумлінними читачами, а інші зненавиділи, але також постійно звертаються до нього. Друзі, ми з великою повагою та любов’ю ставимося до кожного з вас, пам’ятаючи слова Господа Ісуса Христа про те, що «Бог зводить сонце та посилає дощі добрим і злим» (про тролів Господь тут не згадує).

Хочу звернути увагу, що наш сайт подає інформацію з різних джерел. Дописів редактора всього кілька. Всі інші матеріали є висвітленням подій, які відбуваються в Україні та світі,  просвітницькими статтями написаними богословами, істориками або представниками духовенства… інтерв’ю… Тому інколи, на щастя дуже рідко, дивно читати в деяких коментарях, як увесь цей великий пласт поданої нам інформації приписується головному редактору сайту, тобто мені. Я в переселення душ не вірю, тим більше при житті людини, тому не маю такої можливості бути кимось іншим, ким я є, і свої власні матеріали чужими іменами не підписую, тим більше широковідомими. Думаю, що це має бути зрозуміло навіть опонентам. До того ж участі в конкурсі краси міс-Україна не приймаємо, тому сподобатися усім не є нашим кредо.

Наш сайт звичайно потребує покращення, і технічного, і в питанні контенту. Я дякую кожному з читачів за ті поради, які ви нам даєте. По можливості ми будемо запроваджувати в життя все те, що зробить наш ресурс кращим. Проте, як я вже сказав, сайт є некомерційним, і не належить до якоїсь релігійної організації, а отже, будь-яке фінансування чи будь-яка інша підтримка з цих джерел відсутня. Тому ми можемо покладатися тільки на тих наших читачів і друзів, які готові підтримати подальше існування та розвиток Православного Оглядача. Через це покращення відбуватиметься поступово, наскільки вистачатиме сил, часу і коштів.

Є ще одна річ, яку не може зробити інформаційний сайт, принаймні постійно. Це давати інформаційні приводи. Хочеться відзначити, що церковно-релігійне життя в Україні протікає рікою досить широкою, але і відносно тихою. З одного боку, це специфіка природи Церкви, бо Церква все ж таки це не розважально-інформаційна установа. Але з іншого боку маємо приклад апостолів, яким так вдалося заявити про себе, і то без радіо, телебачення, інтернету, і навіть без друкарського станку, що їхній голос звучить до сьогодні по всьому світі. Так що навряд чи варто бути духовнішими за апостолів, якщо ви звісно не в затворі.

Закінчити хочу тим, чим розпочав. Запрошую вас надсилати нам ваші запитання, думки, роздуми, коментуючи які ми зможемо виставити їх на наш сайт і для загалу. Назву для цієї рубрики придумаємо з вами пізніше.

Редактор Православного Оглядача, ваш о. Андрій Толстой