Різдвяний піст. Навіщо і як?

28 листопада - 6 січня

Як було встановлено Різдвяний піст?

Встановлення Різдвяного посту, як і інших багатоденних постів, відноситься до стародавніх часів християнства. Вже з четвертого століття св. Амвросій Медіоланський, Філастрій, блаженний Августин згадують у своїх творах Різдвяний піст. У п'ятому столітті про давність Різдвяного посту писав Лев Великий.

Спочатку Різдвяний піст тривав у одних християн сім днів, в інших - трохи більше. На соборі 1166 року, що відбувся при Константинопольському патріархові Луці та візантійському імператорі Мануїлові всім християнам було встановлено дотримуватися посту перед великим святом Різдва Христового сорок днів.

Антіохійський патріарх Вальсамон писав, що "сам святійший патріарх сказав, що, хоча дні цих постів (Успенського і Різдвяного. - ред.) не визначені правилом, настійливо схиляє, однак, слідувати неписаним церковним переданням і повинні постити... від 15 (28) дня листопада".

Різдвяний піст - останній багатоденний піст в році. Він починається 15 (28 - за новим стилем) листопада і триває до 25 грудня (7 січня), триває сорок днів і тому іменується в Церковному уставі Чотиридесятницею, так само, як і Великий піст. Оскільки заговини на піст припадають на день пам'яті св. апостола Филипа (Пилипа) (14 листопада старого стилю), то цей піст називають Филиповим (Пилиповим) або Пилипівкою.

Навіщо був встановлений Різдвяний піст?

Різдвяний піст - зимовий піст, він служить нам до освячення останньої частини року таємничим оновленням духовного єднання з Богом і приготуванням до святкування Різдва Христового.

Лев Великий пише: "Само зберігання стриманості відображене чотирма порами, щоб протягом року ми пізнали, що постійно маємо потребу в очищенні і що при розсіянні життя завжди треба намагатися нам постом і милостинею винищувати гріх, який примножується тлінністю плоті і нечистотою бажань".

За словами Льва Великого, Різдвяний піст є жертвою Богові за зібрані плоди.

"Як Господь ущедрив нас плодами землі, - пише святитель, - так і ми під час цього посту повинні бути щедрими до бідних".

За словами Симеона Фессалонікійського, "піст Різдвяної Чотиридесятниці зображує піст Мойсея, який постив сорок днів і сорок ночей, отримав на кам'яних скрижалях накреслення словес Божих. А ми, постуючи сорок днів, споглядаємо і приймаємо живе Слово від Діви, написане не на каменях, але що втілилося і народилося, і долучаємося до Його Божественної плоті".

Різдвяний піст встановлений для того, що ми до дня Різдва Христового очистили себе покаянням, молитвою і постом, щоб з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти Сина Божого, що з'явився у світ, і, щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принести Йому наше чисте серце і бажання слідувати Його вченню.

 

Як харчуватися в Різдвяний піст?

Устав Церкви вчить, від чого слід стримуватися під час постів - "всі ті, що благочестиво постять, строго повинні дотримуватися уставів про якість їжі, тобто утримуватися під час посту від деяких страв. Не як від опоганених (так в жодному разі не потрібно думати), а як від непристойних посту і заборонених Церквою. Стравами, від яких треба утримуватися в пости, є: м'ясо, сир, коров'яче масло, молоко, яйця, а іноді і риба, дивлячись по відмінності святих постів".

Правила утримання, встановлені Церквою в Різдвяний піст, настільки ж суворі, як і Петрів піст. Крім того, в понеділок, середу і п'ятницю Різдвяного посту Уставом забороняються риба, вино і єлей і дозволяється приймати їжу без масла (сухоядіння) тільки після вечірньої. В інші ж дні - вівторок, четвер, суботу і неділю - дозволено приймати їжу з рослинною олією. Риба під час Різдвяного посту дозволяється в суботні та недільні дні й великі свята, наприклад , на свято Введення в храм Пресвятої Богородиці, в храмові свята і в дні великих святих, якщо ці дні припадають на вівторок або четвер. Якщо ж свята припадають на середу чи п'ятницю, то дозвіл посту покладено тільки на вино і єлей.

Як правило, цей Устав в першу чергу стосується монастирів. Миряни, які мають досвід духовного життя і постування, також можуть слідувати йому, але бажано з благословення зрілого духовного наставника. В Україні, під час Різдвяного посту православні християни взагалі не їдять м'яса, а також здебільшого не вживають молока, масла тваринного походження, яєць (особливо в середу та п'ятницю)та утримуються повністю від алкоголю, але дозволяють собі вживати рибу у всі дні окрім середи та п'ятниці (у цьому полягає відмінність від строгого монастирського Уставу).

Окрім цього піст передбачає не лише утримування від певних видів їжі, але й помірне споживання страв, які дозволені. Бо можна і пісною їжею так переповнити шлунок, що це вже буде не піст, а гріх обжирства. Також не можна вважати постом, коли людина вживає посні, на перший погляд, але у той же час дорогі делікатесні блюда.  Тим, хто не може по різним причинам нести повноту Різдвяного посту, варто запровадити собі певні обмеження, щоб все ж таки дати відчути своїй плоті, що вона слуга, а не хазяїн. У той же час, є безумством бачити в своєму слузі ворога, так, щоб знищувати його, або наносити йому непоправну шкоду. 

В останній тиждень перед Різдвом Христовим піст посилюється, і в ці дні навіть в суботу та неділю риба не благословляється. Тим часом саме на ці дні припадає святкування цивільного Нового року, і нам, православним християнам, треба бути особливо зібраними, щоб веселощами, питтям вина і споживанням їжі не порушити суворість посту. Нехай різдвяний, а не новорічний святковий стіл стане пріоритетом для наших родин, особливо в часи економічної скрути.

Сьогодні стає модно недооцінювати фізичний піст, і робити наголос на піст духовний. Проте, ці речі неможливо розділити. Людина складається з душі і тіла, так і піст має фізичний і духовний вимір. Отже, ті, хто робить наголос лише на один аспект посту, неприродно розділяє речі неподільні, роблячи тим самим піст або символічним (духовним), або простою дієтою чи голодовкою (лише фізичним). Православна духовність, на відміну від інославної (де пости стали чимось умовним) нероздільно пов'язана з аскетичною практикою, що має на увазі помірковані обмеження для душі і тіла. Не треба боятися і фізичної користі, яку принесе піст для вашого тіла та самопочуття. Скинути зайву вагу також корисно. Хоча це, звісно, не може бути головною причиною християнського посту. Не забуваймо, що культ тіла притаманний язичницькій культурі давнини та неоязичницькій "цивілізації" сьогодення, яку нинішній західний світ сповідує та успішно нав'язує православним народам.

Все ж постуючи тілесно, в той же час необхідно постити і духовно. "Постячись, браття, тілесно, постимо і духовно, руйнуючи всякий союз неправди", - заповідає Свята Церква.

Піст тілесний, без посту духовного, нічого не приносить для спасіння душі, навіть навпаки, може бути і духовно шкідливим, якщо людина, утримуючись від їжі, переймається свідомістю власної виключності через те, що вона постить. Справжній піст пов'язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора, обмеження в користуванні Інтернетом тощо. Піст не мета, а засіб - спосіб упокорити свою плоть і очиститися від гріхів. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою. Дуже добре під час посту проаналізувати своє життя. Наскільки воно конкретно відповідає Божим заповідям. Природним наслідком чого буде покаяння у Святій Сповіді і Причастя Святих Тайн Христових в православному храмі.

Сутність посту виражена в церковному піснеспіві: "Постуючи від брашен (страв), душе моя, а від пристрастей не очищаючись, - марно тішимося неядінієм: бо - якщо піст не принесе тобі виправлення, то зненавиджена будеш від Бога, як фальшива, і уподібниться злим демонам, які ніколи не їдять".

Не варто забувати, що період посту не може бути часом гучних розваг, дискотек, масових шоу, політичного біснування тощо. І хоча, життя справжнього християнина завжди повинне проходити у стриманості, скромності та вихованості, в час посту на ці сторони варто звернути особливу увагу. Не людина для посту, а піст для людини. Тому, всі обмеження і поради, які ми отримуємо на цей час, мають служити нам не підставою для ворогування, гордині, показухи, чи осудження інших, а для власного спасіння та зростання в любові і в духовній світлій та чистій радості. 

Дехто вважає, що при сучасному тяжкому становищі в Україні, коли затримують зарплату або вона дуже маленька, а ціни чомусь ростуть, коли у багатьох серйозна нестача грошей, про піст взагалі не варто і говорити. У такому випадку нагадаємо слово Оптинський старців: "Не хочуть постити добровільно - будуть постити недобровільно ..."

Митрополит Димитрій. Як потрібно поститися.

Новостильники - без Петрового посту. Архієпископ Аверкій (Таушев)

Яке покаяння приймає Господь?

Найстаріший румунський духівник: Без сповіді нема спасіння

Митрополит Іоасаф: Сповідь потрібна, щоб знайти Отця і залишатися дитиною Божою вже тут на землі

Дитяча сповідь: не зашкодь

Православні єпископи із-за кордону: Не робіть боляче за допомогою Інтернету