Роби як усі? Виховання цнотливості у дівчинки

Тетяна Шишова

У сучасному « цивілізованому» світі, серед тотальної відмови від традицій, розмова про дівочу цнотливість сприймається як архаїзм. Однак передова психологічна та медична наука небезпідставно змушує засумніватися в розумності зневаги засадами в цьому питанні, а також показує сумні наслідки сексуальної розкутості підлітків.

Змінюються часи, але не суть

Росія (так само як Україна, ПО)- країна з тисячолітньою християнською культурою. Тому в нас завжди надавали великого значення жіночій цнотливості. Що цілком логічно, так як ідеальною жінкою для християнських народів є Діва Марія. Втрата дівочої честі вважалася великим гріхом, і ганьба за це падала на всю сім'ю.

Сексуальна революція, що прийшла до нас на 30 років пізніше, ніж у західні країни, помітно змінила ставлення батьків до виховання цнотливості у доньок. Вже нерідкі випадки, коли дорослі спокійно ставляться не тільки до позашлюбного співжиття молодих пар (у містах це швидко стає новою нормою), а й до статевих зв'язків 14-15 - річних підлітків. Хтось із зітханням зізнається, що не може вплинути на дочку (хоча вона живе з батьками під одним дахом і повністю залежить від них фінансово), а хтось не бачить в цьому нічого страшного.

Часи змінилися, кажуть вони, головне тільки, щоб не було небажаної вагітності.

Такі люди сприймають міркування про цнотливість як безнадійну архаїку і мракобісся. Але експерименти в галузі виховання - річ вкрай небезпечна, оскільки результат їх заздалегідь невідомий.

Підсумки сексуальної революції на Заході свідчать про повний провал експерименту в даній сфері. В кінці 1950-х років, приблизно за десять років до початку цієї революції, геніальний американський соціолог російського походження Питирим Сорокін попереджав про страшні наслідки «одержимості сексом» (хоча тоді ще звучали лише перші дзвоники, а все найголовніше було ще попереду). «Одержиме сексом суспільство, - писав П. Сорокін, - не вагаючись порушує Божественні і людські закони, вщент розбиває всі цінності. Подібно до торнадо, воно залишає на своєму шляху легіон трупів, безліч понівечених життів, незліченні страждання і уламки зруйнованих норм». Зараз це вже не прогноз, а доконаний факт.

Цікаво й інше. Дані медицини незаперечно свідчать про те, що збереження дівчатами цнотливості - це найнадійніша гарантія жіночого здоров'я. Тобто, морально-етичні принципи, що вкоренилися у віках, не випадкові навіть в чисто прикладному, утилітарному сенсі. Вони пройшли перевірку часом і довели свою ефективність.

Надамо слово авторові книги «Чого ви навчаєте мою дитину?», відомому американському психіатру і психологу Міріам Гроссман. «Це вже науковий факт, - пише Гроссман, - що для розвитку раку шийки матки необхідною умовою є наявність папіломавірусу людини. Чому ж дівчата і молоді жінки особливо сприйнятливі до ВПЛ (папіломавірусу)? Все через шийку матки, вона ще недостатньо розвинена ... Сформована шийка матки ... покрита численними шарами клітин, тому вона важко інфікується. А ось недостатньо розвинена шийка матки, шийка матки у підлітка або юної дівчини, товщиною всього в одну клітину. Ця поверхня, що покрита шаром всього в одну клітину, називається "зоною перетворення". З віком вона ущільнюється, скорочується. Але поки це не відбулося, для ВПЛ, хламідії та ІПСШ (інфекції, що передається статевим шляхом) це ідеальне місце для атаки... Тому так багато дівчат інфіковано ВПЛ, а також іншими ІПСШ. З віком ... ця зона стає меншою, а після пологів вона повністю зникає».

Також д -р Гроссман пише, що сучасні методи дослідження, які дозволяють в реальному часі спостерігати за роботою мозку, сильно змінили уявлення про вищу нервову діяльність в підлітковому віці. Вважалося, що мозок дозріває досить рано, і в підлітковому віці він вже як у зрілої людини. Але виявилося, що це не так. Якщо подібна картина роботи мозку спостерігається у дорослого, то говорять про серйозні психічні відхилення. А для підлітків це вікова норма. У чому суть питання? Справа в тому, що в стані тривоги, хвилювання, збудження і т. п. (а закоханість і пристрасть вводять їх саме в такі стани) підліток через незрілість певних ділянок мозку не може прийняти зріле, виважене, усвідомлене рішення. Тому аргументація прихильників сексуальної освіти: мовляв, треба просто навчити підлітків прийомам «безпечного сексу», і все буде в ажурі, - не витримує критики. Надії на це, як правило, не виправдовуються. У відповідальний момент більшість підлітків швидше за все забудуть про контрацепцію. Так вже у них влаштований мозок! І ніякі профілактичні програми з цим не справляються.

З цими ж особливостями функціонування вищої нервової діяльності пов'язана і підвищена психологічна вразливість дітей підліткового віку. Заразившись, вони переживають це набагато гостріше, ніж дорослі (хоча і для дорослих така звістка - велика травма). І знову-таки через свої психічні і психологічні особливості - набагато частіше скоюють необачні, часом непоправні вчинки. У всякому разі, досвід Міріам Гроссман, на консультацію до якої студенти та старшокласники йдуть суцільним потоком, дозволяє стверджувати, що між збільшенням числа підліткових самогубств і зростанням статевої розбещеності існує цілком певний зв'язок.

Чому розв'язність - шлях в пастку?

Цнотливість невіддільна від скромності. Важко уявити собі нахабну, зухвалу і в той же час цнотливу дівицю. Звичайно, це не означає, що дівчатка обов'язково повинні бути тихонями. У людей різний характер. Одні, як пушкінська Тетяна, схильні до усамітнення і меланхолії, інші, як її сестра Ольга, веселі резвушки. У дореволюційному селянстві, що складало переважну більшість населення Російської імперії, млосні, «серпанкові» панночки були не в честі. Хлопцям куди більше подобалися жваві, веселі дівчата, хороші танцюристки і співунки. Саме їх першими обирали в хоровод, запрошували на танець і т. п. Але в кожному разі, яким би жвавим характером не володіла дівчина, вона не переходила певних меж, щоб не втратити своєї дівочої честі. І тим самим викликала у хлопців повагу. Вони розуміли, що дівчина не дозволить їм зайти надто далеко.

Коли зараз дівчатка, наслідуючи героїнь сучасної маскультури, ведуть себе не скромно, а навпаки, розв'язно, грубо, напористо, самі пропонують себе (а то й нав'язуються!) хлопчикам, пишуть їм любовні записки, запрошуючи на побачення, викладають свої закличні й часто не дуже пристойні фотографії на загальний огляд в Інтернеті, ділять між собою хлопців, їм невтямки, що вони потрапляють у пастку.

Вони вважають себе господинями положення, оскільки хлопці (особливо хто постарше) із задоволенням відгукуються на загравання, і дівчаткам здається, що весь світ лежить біля їхніх ніг. Але досить швидко з'ясовується, що ставлення хлопців до них споживацьке, а нерідко і грубо - цинічне. Інакше й бути не може, тому що багатовікові установки, що передаються з покоління в покоління, занадто міцні. І навіть коли на рівні свідомості людина дотримується інших поглядів, так зване колективне несвідоме (або родова, генетична пам'ять) підказує йому правду. А правда в даному випадку полягає в тому, що порядні дівчата так себе не поводять. Значить, і ставлення до них виникає як до непорядних. З усіма витікаючими з цього наслідками.

Адже дівчатка, як би вони себе не налаштовували, самою своєю природою націлені на емоційну прихильність до людини, з якою у них виникне любовна близькість. Це знову-таки медичний факт, про який, однак, навіть не підозрюють багато батьків.

Знову надамо слово М. Гроссман. «За останні двадцять років, - пише вона, - ми дізналися (і це наукові дані), що гормони, які виробляються під час інтимної поведінки, викликають почуття прихильності і довіри. Особливо у жінок, оскільки окситоцин головним чином жіночий гормон. Я називаю цей гормон ... "політично некоректним ", оскільки він кидає виклик твердженням, що відмінності між чоловіками і жінками засновані на культурних традиціях та соціалізації. Він кидає виклик ідеї про те, що сексуальну поведінку легко відокремити від емоційної прихильності».

«Гормон, - пояснює далі М. Гроссман, - це молекула, яка "подорожує" від одного органу до іншого і передає повідомлення. Залежно від контексту окситоцин переносить різну інформацію по всьому тілу. Під час пологів він прямує з мозку в матку і дає їй команду скорочуватися і виштовхувати дитину. Під час годування грудьми окситоцин передає клітинам молочної залози наказ мозку виробляти молоко. Але окситоцин "подорожує" і всередині мозку з повідомленнями про емоції і поведінку. Якщо ви візьмете незайману крису і введете їй окситоцин, а потім помістите  її в клітку з приплодом від іншої криси, ця незаймана криса під впливом окситоцину буде поводитися так, ніби дитинчата - її власні. Таким чином, окситоцин передає послання "створи зв'язок, створи емоційну прихильність"».

Окситоцин виробляється під час любощів, поцілунків і т. д. не тільки у жінок, але й чоловіків, естроген (жіночий гормон) його дію підсилює, а тестостерон (чоловічий гормон ) знижує. Тому дівчина в умовах зміни партнерів опиниться в більш уразливому положенні. Скільки б вона не навіювала собі, що «постіль - це не привід для знайомства» (цитата з анекдоту), її психіка буде цьому опиратися.

Ще раз надамо слово Міріам Гроссман: «Крім емоційної прихильності, окситоцин впливає на наші судження і оцінку ризику. Він впливає на відділи мозку, пов'язані з почуттям довіри. По суті, коли молоді люди сексуально активні, окситоцин впливає на мозок дівчини, який повинен би махати червоним прапорцем. Припустимо, що це тільки випадкові зносини, зв'язок на одну ніч з кимось, кого вона не знає по-справжньому. У звичайній ситуації мозок би подавав сигнал тривоги: "Подумай про це! Чи добре це? Чи це безпечно? Що ти будеш почувати завтра вранці? Чи це розумний вчинок?" Але замість цього відділу мозку, замість мозочкової мигдалини діє окситоцин, який в певній мірі змушує цей голос замовкнути. І дівчина менш обережна, менш підозріла».

Наші пращури нічого про окситоцин не знали, але, як з'ясувалося, були мудрішими нас, коли всіма силами намагалися захистити дочок від позашлюбних зв'язків. Тим самим вони не тільки рятували їх від поганих хвороб, а й оберігали від важких душевних травм.

Кілька важливих рад

Піклуючись про майбутнє особисте щастя дочок, важливо розвивати в них жіночну м'якість, поступливість, уміння шукати і знаходити компроміси. Старанність, акуратність, вміння створити домашній затишок теж дуже важливі для дівчаток. М'якість йде поруч з лагідністю, терпінням і смиренністю. З тими якостями, які особливо обурюють феміністок, адже для них це асоціюється зі слабкою волею і вічно пригнобленим становищем жінок. Але, якщо в людини є внутрішній стрижень, вона при всій своїй лагідності не піддасться поганому впливу і буде проявляти непоступливість злу.

Пам'ятайте, що ляльки, якими грають дівчатка, несуть дуже важливе виховне навантаження. Дитина зчитує з них інформацію без слів, на рівні образу, і починає мимоволі наслідувати. Лялька Барбі - модна, доглянута «діва», для якої діти - в кращому випадку лише додаток до гламурного інтер'єру, а часто і прикра перешкода. Вони гарні на фотографіях, а в житті приносять занадто багато клопоту. Ляльки Братц - зухвалі дівчиська з пристрастю до моди, які думають в першу, другу і десяту чергу про вбрання, тусовки і знову-таки про гламурний образ життя, дорогий і, природно, за чужий рахунок. Що з цього виходить в реальності, сподіваюся, зрозуміло.

Докладайте зусиль, щоб дівчинка виглядала красиво, але не зациклюйте її увагу на вбранні. І тим більше не заохочуйте інтересу до косметики. Зараз пропагується косметика не тільки для підлітків, а й для п'ятирічних маляток. У сприйнятті дівчаток косметика - важливий крок на шляху дорослішання. Особливо це небезпечно зараз, коли дорослішання у багатьох підлітків асоціюється з сексуальною свободою.

Приділяйте підвищену увагу романтичному вихованню дівчаток, але при цьому не розпалюйте чуттєвість. Багато підліткових серіалів і книжок саме цим і займаються. Але, на щастя, є інша література та інші фільми, причому набагато більш талановиті (а значить, надають більш сильне, глибоке, часто катарсичний вплив на юні душі). У цих творах оспівуються жіноча цнотливість, вірність, чиста, піднесена любов. Вчасно прочитані «Джейн Ейр» Ш. Бронте, «Червоні вітрила» Олександра Гріна, романтичні повісті Тургенєва та інші подібні твори дадуть дівчинці - підлітку правильні орієнтири. Особливо, якщо мама не полінується обговорити з нею прочитане і зв'яже це з реальним, сучасним життям, підкріпивши слова конкретними прикладами.

Намагайтеся впливати на коло спілкування дочки. У підлітковому віці це, звичайно, важче, ніж у п'ять-шість років, але все одно думка (а в якихось випадках і заборона!) батьків має величезне значення. «Хочеш зберегти честь дочки - дивись, з ким вона дружить» - приблизно так звучить арабське прислів'я, яке мені одного разу довелося почути.

А головне, не забувайте, що більше всіх на світі дівчаткам (як, втім, і хлопчикам, але зараз мова не про них) потрібні мама і тато. У вже згаданій книзі «Чого ви навчаєте мою дитину?» М. Гроссман пише: «Будьте впевнені, ваш вплив на доньку - і в дванадцятирічному, і в чотирнадцятирічному, і у шістнадцятирічному віці - набагато більший, ніж вам може здатися... Виховання - ось що їй потрібно. Їй потрібно батьківське тепло, підтримка і керівництво. Від вас потрібні чіткі правила і високі очікування... Зміцнюйте контакт з дитиною. Їй потрібні близькі, довірчі стосунки саме з вами... Діліться з дочкою накопиченим досвідом, прищеплюйте їй свої моральні цінності... Це обов'язково позначиться на її поведінці. Так, вона може з вами сперечатися, але дослідження показують, що підлітки із сімей, де батьківські очікування високі, не поспішають вступати в ранні статеві зв'язки. Якщо ви ставитеся до таких зв'язків однозначно негативно, це буде серйозним фактором впливу на вашу доньку». Батькам, які бажають своїм дочкам щастя, дуже важливо про це пам'ятати і не піддаватися лукавим розмовам про те, що світ незворотно змінився.

Джерело: Журнал "Виноград"

Переклад українською: Православний Оглядач

Статті Міріам Гроссман:

Коротка історія сексуальної освіти: Як ми дійшли до безумства

Прогнози фахівців: венеричні захворювання загрожують населенню Землі