``Мусульманство – найближча до християнства релігія``?

Олексій Ілліч ОСІПОВ, професор Московської Духовної Академії РПЦ, доктор богослов'я, дійсний член РАПН (РАЕН, рос).

Світ збожеволів, світ залишається на межі великої війни. Ситуацію навколо Сирії та в цілому кризу на Близькому Сході деякі схильні розглядати як початок глобальної цивілізаційного зіткнення - християнства та ісламу. Однак виглядає дивним, що християнські США і Європа, і частина мусульманських арабських держав фанатично підтримують радикальних ісламістів - які, в свою чергу, з подібним ентузіазмом вбивають і християн, і мусульман.

- Спочатку вторгнення в Ірак, потім НАТОвські бомбардування Лівії, тепер на черзі - Сирія. Зрозуміло, на благо місцевого населення, на захист прав людини і, як завжди, з подальшою гуманітарною катастрофою, громадянською війною і незліченними жертвами серед того самого мирного населення, яке взялися «захищати». Олексій Ілліч, невже, і справді, в світі йде зіткнення християнства та ісламу?

- Думка про зіткнення - це навмисне спотворення ситуації, перш за все тому що Захід, Європа - вже давно втратили християнство. Можливо, залишилися ще якісь назви, якісь нікчемні залишки. Пам'ятаю, як я був здивований, читаючи Достоєвського, що Європа - це кладовище, що там вже давно немає християнства, і вона боїться лише зізнатися собі в цьому. З дня кончини Достоєвського пройшло більше ста років, і тепер назвати Європу християнської тим більше неможливо. Тому і говорити про зіткнення християнства та ісламу, вказуючи на Європу і арабський світ, навряд чи тепер буде вірно.

Та й саме мусульманство, незважаючи на те, що історично воно почалося з великих завоювань - цей факт ніхто не заперечує - проте, змінилося. Я б навів два показових приклади.

Росія. Про те, в якій згоді в ній жили православ'я і мусульманство, говорить наступний цікавий факт. Під час Першої Світової війни стався такий випадок: німці захопили в полон мусульманський корпус, і вони, щоб спробувати якось схилити мусульман на свою сторону, запропонували побудувати їм мечеть. Побудували, приїхав важливий чиновник і звернувся до них з промовою: ось, все у вашому розпорядженні, ви можете тепер вільно молитися, а зараз в знак подяки заспівайте свій гімн. І гримнуло: «Боже, царя храни!» Чиновник замахав руками: що ви робите!? А вони подумали, що він радий і махає руками від захоплення - ще голосніше повторили «Боже, царя храни!»

 А як реагували православні солдати, якщо в їх середовищі опинявся мусульманин? Коли він стелив свій килимок і починав молитися, ніхто не тільки не заважав, навпаки, всі з повагою відходили - він же слідує своїй вірі. Не було ніякого антагонізму.

Другий приклад. Я був у Сирії - там 90 % мусульман, 10 % православних. Питаю православного єпископа: «Вас там не гноблять?» Він: «Живемо у злагоді, ніяких утисків з боку уряду, ні насмішок простих мусульман, відносини цілком доброзичливі».

 

- Західні ЗМІ жахають  «нелюдським сирійським режимом», який пригнічує свободу, права людини, знищує своє населення. А, насправді, незважаючи на, здавалося б, релігійний антагонізм..?

- Ніякого антагонізму не було, це брехлива пропаганда! Я зайшов у Дамаску в одну мечеть і побачив, як мусульмани підходять і цілують металеву решіточку, що відгороджувала невеликий простір. Я запитав: що це? Мені відповіли: тут покоїться голова Іоана Хрестителя. Ось вам і «антагонізм».

- Святиня, загальна для християн і мусульман?

- Так. Мусульманська релігія з усіх релігій світу - найближча до християнства. В ісламі два великих пророка: Мухаммед і Іса (Ісус). Іса вб'є Антихриста. Мусульмани шанують Мати Ісуса Христа як Діву Марію!

- Дивно, західний християнський світ сміється - яка там Діва Марія? - А для мусульман це священне!..

- Мусульманська релігія - це, по-суті, старозавітна релігія, хоча в ній присутні елементи релігії християнської. У цьому відношенні вона перевершила іудаїзм, для якого Христос - лжемесія, а їхній очікуваний месія для християн - антихрист. Бачите, який контраст.

Нинішня війна між мусульманством і християнством розпалюється штучно. Всі ті, хто вчилися на психологічних факультетах, знають, як легко налаштувати так звану громадську думку проти кого завгодно. Механізм досить простий, і зараз він використовується нечистоплотними ідеологами, які розпалюють міжрелігійні, міжнаціональні конфлікти. Упевнений, що тут повною мірою працює сатанинський принцип - «розгнуздати, щоб загнуздати».

- Стратегія «керованого хаосу»?

- Можна і так назвати. Хаос цілеспрямовано створюється, бо, як каже російське прислів'я: «в каламутній водичці рибка легко ловиться».

- Чи не існують подібні спроби посіяти хаос і в Росії? Деякі теоретики проштовхують «інноваційний», як їм здається, експеримент: змішати народи на базі толерантності, асимілювати, мільйони мігрантів як-небудь інтегрувати. Особисто Вам - яку б все-таки хотілося бачити політику держави в галузі національних відносин?

- Питання складне. І його неможливо вирішити без урахування специфічних властивостей кожної національності. Висловлю думку: тваринний і рослинний світи є так сказати персоніфікованим вираженням окремих властивостей людини і навіть нації. Як народжуються орли і кроти, слони і моськи, троянди і незабудки, подібне має місце і в світі людей і народів.

При цьому ми розуміємо, що далеко не всі в цьому світі можуть співіснувати один з одним. Спробуйте змішати вовків з вівцями - і що буде? Спеціально привожу цей приклад, щоб яснішою була думка про необхідність врахування специфічних властивостей кожної національності при розгляді питання міграційної політики. І перше, при цьому, на що має бути звернена увага, це на питання про доцільність і обопільну користь такого роду акцій. Адже, якщо цей процес буде відбуватися стихійно, то він, безперечно, призведе до небажаних наслідків. Знаємо ж, що станеться, якщо посадити разом несумісні рослини? Хоча кожна з них по-своєму і хороша, проте одна з них придушить іншу. Тому національна політика має бути дуже виваженою, обережною і зовсім не лжеліберальною.

Ідея, про яку ви запитуєте, мені здається глибоко помилковою. Наш народ не агресивний. Він не може погано ставитися до людини тільки тому, що вона іншої національності чи віри. Ми, росіяни, не дивимося на подібні відмінності. Звичайно, до тих пір, поки над нами не почнуть знущатися. Але є й такі народи, які як тільки відчувають свою силу, відразу ж починають правдами і неправдами захоплювати владу і поневолювати інших. Від таких треба бути подалі. Подивіться, що відбувалося з росіянами, які після розпаду СРСР опинилися на територіях колишніх його республік, які стали незалежними державами! А тепер подивіться на наші ринки, скільки там представників найрізноманітніших  національностей! Але що стало б зараз з тими росіянами, які опинилися б з своїми товарами на ринках деяких з цих народів?!

Але російського ведмедя будити не варто, бо тоді може статися щось непоправне. І це станеться, якщо ведмідь буде весь покусаний. Тому потрібна велика обережність і розважливість у вирішенні цього непростого і делікатного питання.

- З припливом мігрантів на вулицях все частіше відбуваються кримінальні зіткнення, люди роздратовані, ненавидять один одного. Зайшовши на ринок, хтось скаже - ну, прямо, якесь вавилонське стовпотворіння!

- Наші ринки зараз навряд чи можна назвати «вавилонським стовпотворінням», оскільки ця біблійна подія призвела до такого мовного змішання народів, що вони перестали розуміти один одного. А на наших ринках змішання немає - там, фактично, одні й ті ж неросійські люди, і всі вони дуже добре розуміють і підтримують один одного. Російські ринки одноколірні. Це явище дійсно нове і непросте в житті нашого народу - про що Ви і говорите.

Російська імперія і Радянський Союз теж були багатонаціональними, але відносини між народами мали в них стійко позитивний характер, і це був характер миру і злагоди. Тепер ворожі сили активно намагаються зруйнувати цей світ, діючи за принципом «розділяй і володарюй», і вже починаємо бачити, які можуть бути наслідки цього для всього суспільного життя.

- А все-таки що це за «вавилонське стовпотворіння», яке описано в Біблії?

- Вавилонське стовпотворіння - це описана в Біблії спроба людей стародавнього світу побудувати таку велику вежу (зіккурат), яка досягала б неба і людина зрівнялася б з Богом. Мовою релігійною - цей «амбітний» проект був нічим іншим, як гординею. Біблія говорить, що Бог, побачивши це, дав кожному народу свою мову, в результаті чого вони перестали розуміти один одного і розсіялися по всій землі (Бут. 11:9).

Зараз відбувається щось подібне, але незмірно більш грандіозне. Людство за допомогою науково-технічного розвитку будує нову «Вавилонську» вежу, але не з каменів, а такого пізнання світу, його законів і сил, яке зробило б людину володарем, царем, богом цього світу. Але що в результаті відбувається? - Змішання мов (народів). Окремі люди і народи все менше починають розуміти один одного, бо все менше стають богоподібними. Втрачається єдина мова. Яка? Людська мова - це мова любові, а не гордині.

Іслам в богослужбових текстах Православної Церкви (Частина 1)

Чому мусульманину важко стати християнином?

«Сирійські повстанці» перетворюють Сирію на ісламську державу

Релігійна толерантність або Ісус Христос

Ісламісти в Україні заговорили про війну та відтворенні Халіфату

Бути Православним в Ізраїлі означає бути героєм, нести подвиг

Принц Газі бен Мухаммад: християни з`явилися в цьому регіоні раніше мусульман

Муфтій: Падіння режиму Асада буде кінцем християнства в Сирії