Чому для відкуплення людства необхідна Хресна жертва Христова?

Архієпископ Аверкій (Таушев, + 1976)

Чому для відкуплення людського роду від гріха, прокляття і смерті необхідна Хресна Жертва Христова?

Відповідь на це питання дають нам багато висловів Священного Писання, а також і Святе Передання нашої Св. Церкви, в особі багатьох прославлених Отців і вчителів Церкви перших століть християнства.

Особливо ж сильно і переконливо розкривають нам це: іменований "Батьком Православ'я" св. Афанасій Великий, Архієпископ Олександрійський, і Великі Вселенські Учителі і Святителі Василій Великий, Григорій Богослов та Іоан Золотоустий.

Як свідчить Слово Боже, в особі нашого Творця - Господа «Милість і істина зустрілися, правда і мир поцілувалися» (Пс. 84,11).

Господь безмежно правосудний: Він - праведний Суддя, що досить яскраво засвідчує Слово Боже:

«Бо праведний Гос­подь і любить правду. На праведних дивиться лице Його» (Пс. 10 , 7);

«Ти полюбив правду і зненавидів беззаконня» (Пс. 44,8);

«Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої» (Пс. 118,137);

«Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина» (Пс. 118,142).

І ось, за законом безумовної Правди Божої, людині, що згрішила, в особі наших прабатьків Адама і Єви, проречений праведний вирок, який призвів до вигнання з раю, позбавлення райського блаженства і радості спілкування з Богом, що й було для них прокляттям, і як наслідок гріха - смерть.

Але Бог не тільки праведний і справедливий: Він - «Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і многомилостивий» (Пс. 102, 8); Він «є Любов» (I Ін. 4, 16), як вчить про це докладно і зворушливо улюблений учень Христовий св. Іоан Богослов.

Як же поєднати в ділі викуплення впалої людини одне й інше - досконале Правосуддя і досконалу Любов?

Святий апостол Павло

Хресна Жертва Христова якраз і стала таким суміщенням по премудрому, всеблагому і незбагненному для обмеженого людського розуму Промислу Божому, як завжди і скрізь навчала про це істинна Церква Христова, керуючись свідченнями Священного Писання і поясненням Своїх великих Отців і Вчителів .

По Своїй безмежній любові і невимовному чоловіколюбству, Господь, звичайно, міг би просто помилувати впалу людини, але де тоді було б Його безмежне правосуддя?

- Адже воно тоді було б порушено. І ось, в ім'я Свого правосуддя, як найяскравіший і дієвий вираз Своєї батьківської любові до нас, впалих людей, Господь Сам приймає на Себе виконання праведного вироку і вмирає, після найжорстокіших мук, за нас на хресті в Особі Улюбленого Сина Свого, з Яким Він, за вченням Слова Божого, одне (див. Ін. 10, 30: «Я і Отець - одно» ), і «Якого Бог призначив як жертву очищення Його Кров’ю через вiру; для свідчення правди Своєї в прощенні гріхів, вчинених раніше» (Рим . 3,25).

Святий Афанасій Великий

Слово Боже ясно свідчить, що «без проливання крови не буває прощення» (Євр. 9 , 22), а оскільки кров козлів та телят у Старому Завіті сама по собі не давала прощення - «не знищувала гріхів» (Євр. 10, 4), то Христос - Спаситель увійшов до святині не з чужою кров'ю, як це робили старозавітні первосвященики, але «але зi Своєю Кров’ю…  i здобув вiчне вiдкуплення» (Євр.9,12) .

Саме так постійно навчали християн Святі Апостоли:

«У тому любов, що не ми полюбили Бога, а Вiн полюбив нас i послав Сина Свого на очищення від грiхів наших» (1 Ін. 4,10).

«Христос помер за гріхи наші, за Писанням» (1 Кор. 15,3).

«Не тлiнним срiблом або золотом визволенi ви, - каже св. Апостол Петро , - а дорогоцiнною Кров’ю Христа, як непорочного i чистого Агнця»(1 Пет. 1, 18-19 ). Тут ясна вказівка на те, що ягнята, які приносилися в жертву в Старому Завіті були прообразами Хресної Жертви Христа - Спасителя, від чого і Сам Він отримав найменування «Агнця Божого, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1, 29 ) або - «Агнцязаколеного від створіння світу» (Одкр. 13,8), оскільки принесення Себе в жертву за гріхи світу Сином Божим малося на увазі у предвічній Раді Божій ще від створення світу.

«Христос постраждав за нас ... Вiн грiхи нашi Сам вознiс тiлом Своїм на дерево, щоб ми, звiльнившись вiд грiхiв, жили для правди: ранами Його ви зцілилися» (1 Петр. 2 , 21-24).

 «Хрис­тос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за грiхи на­шi, Праведник за неправедних, був­ши умертвлений тiлом…» (1 Пет. 3,18).

Роз'яснюючи значення Хресної Жертви Христової, св. Афанасій Великий говорить:

«Тому що належало, нарешті, всім людям сплатити свій борг (а борг полягав у тому, що всі люди підлягали смерті, що переважно і було причиною пришестя Ісуса Христа на землю); тому Він, довівши Свою Божественність ділами Своїми, приніс, нарешті і жертву за всіх людей,віддавши на смерть храм Свого Тіла, щоб, через це, з одного боку, зробити всіх неповинними і вільними від стародавнього злочину (тобто від первородного гріха Адамова, що тяжів на всіх людях - АА), з іншого - явити Себе переможцем смерті, а нетління власного свого Тіла вчинити начатком загального воскресіння ... Смерть була необхідна: неодмінно належало бути смерті за всіх людей, тому що належало бути сплаті загального боргу, що лежав на всіх людях. Для цієї мети Слово, за природою Своєю безсмертне, прийняло на себе плоть смертну, щоб її як Свою власну плоть принести в жертву за всіх людей, і щоб плоттю зазнати за всіх смерть» (Про воплотіння 20).

Святитель Василій Великий

Абсолютно так само, як про «сплату боргу», або «викуп», вчить про Хресну Жертву Христову і св. Василій Великий:

«Тоді як ніхто з людей, по Слову Писання, не міг «дати Богові викуп за спасіння душі своєї» (Пс.48, 8), щоб умилостивити Бога, бо всі самі винні були в гріху, то відповідною ціною визволення за душі всіх з'явилася рівноцінна всім людям свята і многоцінна пролита за них  Кров Господа нашого Ісуса Христа. Чому ж? Тому що Він був не простою людиною, а переважаючий природою своєю людей Богочоловік, і крім того по самій людськості Своїй був абсолютно безгрішний, через що і не мав потреби, щоб давати Богові викуп за визволення Своєю душі, а Сам міг дати і дійсно дав такий за інших, будучи, по слову Апостола, «Первосвященик: святий, незлобливий‚ непорочний, вiддiлений вiд грiшникiв ... Який не має потреби щоденно, як тi первосвященики, приносити жертву спочатку за свої грiхи, потiм за грiхи народу» (Євр. 7, 26-27; 9, 7)»  (Тлум. на Пс. 48,8-9).

Святитель Григорій Богослов

А ось як говорить св. Григорій Богослов:

«Христос іменується «избавленіем» (1 Кор. 1, 30) як такий, що звільняє нас, утримуваних під гріхом, як давший себе за нас на відкуплення, в очисну жертву за всесвіт» (Слово про Богослов. 4).

«За кожен наш борг віддано в особливий спосіб Тим, Хто вище за нас... Для цього дерево за дерево і руки за руку; руки, мужньо розпростерті, за руку, нестримано простягнуту; руки прибиті цвяхами за руку свавільну; руки, які поєднують кінці світу, за руку, що вигнала Адама. Для цього вознесіння на хрест за падіння, жовч - за куштування, терновий вінець за негідне володорювання, смерть за смерть» (Слово 3).

І св. Іоан Златоуст також підкреслює, що Хресна Жертва Христа - Спасителя була не чим іншим, як «сплатою боргу» за гріхи людей:

«Уяви, що позикодавцеві заборгував хто-небудь.., і він кидає до в’язниці не тільки самого боржника, але навіть дружину його, дітей і слуг; але приходить інший, і не тільки вносить суму боргу, але ще дарує десять тисяч талантів золота, веде в'язня в царський палац; садить на найпочеснішому місці, обсипає його почестями та відзнаками, тоді той, що дав у позику… забуде про них і думати.

Саме так трапилося з нами! Христос заплатив набагато більше, ніж ми були винні: Його сплата, в порівнянні з боргом те ж, що безмірне море в порівнянні з малою краплею. Тож, не сумнівайся, людино, бачачи таке багатство благ, не будь допитливою, як це погашена іскра смерті і гріха, коли на неї пролито ціле море благодатних дарів» ( На остан. До Рим . Бесіда . X , 2).

«Для того щоб стерти гріхи, Він добровільно помер. Чому, однак, сказано: "підняв " або "піднесе"? Для того щоб позначити Хрест, тому що на ньому був прибитий до хреста гріх: хрестом були відпущенні гріхи» ( На Ісаю глава 53).

«Будемо носити Христовий хрест, як вінець. Все, що має відношення до нас, звершується за посередництвом хреста: чи потрібно отримати відродження, є хрест; чи потрібно бути вигодуваним тією таємничою поживою або бути рукоположеним у відомий церковний сан, або зробити що-небудь інше, всюди - символ нашої перемоги!

Тому з великою дбайливістю накреслюємо його і в оселях, і на стінах, і на дверях, і на чолі, і в розумі. Це - знамення нашого спасіння і загальної свободи і доказ милосердя Господа нашого:  «як агнець, ведений був Він на заколення» (Іс. 53, 7). Тому, коли ограждаєш себе хресним знаменням, то роздумуй про все значення хреста і загаси свій гнів, а також і всі інші пристрасті. Коли ограждаєш себе хресним знаменням, то зроби своє чоло сміливим, зроби вільним свій дух. Знайте ж, що приносить нам свободу кожного разу.  Тому і Павло, спонукаючи нас до цього, тобто до свободи, що нам належить, так наставляє, нагадавши про хрест і Кров Господні: «Ви купленi дорогою цi­ною, - говорить він, - не ставайте ж рабами людей» (1 Кор. 7, 23). Подумай, каже, про ту ціну, яка сплачена за тебе, і не будеш рабом нікого з людей. Ціною він називає Кров, пролиту на хресті. Не просто пальцем треба творити його (хресне знамення), але насамперед прихильністю серця з великою вірою; і коли він таким чином буде накреслений на твоєму обличчі, то жоден з нечистих демонів не буде в змозі стати поблизу тебе, бачачи меч, яким завдано йому удару, бачачи ніж, від якого він отримав смертельну рану» (Слово про те, що не треба соромитися прославляти Чесний Хрест ...» - Творіння, том III , стор 916-917).

Святитель Іоан Золотоустий

«Хрест є спасіння Церкви. Хрест - визволення наше від зла, яке здобуло нас, і початок дарованих нам благ, хрест - примирення з Богом його ворогів і навернення до Христа грішників... Хрестом звільнені ми від насильства Диявола, і хрестом позбавлені від смерті і загибелі. Хрест поєднав людей з ликом ангелів, зробивши їхню природу чужою для всякого тлінного діла і надавши  їм можливість вести нетлінне життя. До хреста ми були чужі раю, а з явленням хреста розбійник негайно удостоєний раю.

О, велика сило хреста!.. Христос висить на хресті, - і диявол умерщвлений; Христос прибитий до хреста, - і всяка душа звільнена від уз» (Слово на Воздвиження - т. VIII, стор 804).

Отже, ось у чому велике значення Хресної Жертви Христової для нас, згідно з вченням Слова Божого і найбільших Отців нашої Православно - Християнської Церкви!

Воздвиження Чесного Хреста Господнього

Поклонимося ж смиренно і благоговійно перед цією великою Тайною Викуплення нашого від гріха, прокляття і смерті, як вчить про неї наша Св. Церква, з вдячною любов'ю до Бога - Спасителя нашого, в глибокій розчуленій свідомості, що немає на світі нічого, що могло б зрівнятися з такою любов'ю Божою до нас, упалих грішників, так дивно і премудро поєднаній з Його Божественним правосуддям!

Слава, Господи, Хресту Твоєму чесному!

Переклад українською: Православний Оглядач