Православний оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Популярні



Дрогобицько-Самбірська єпархія УПЦ КП: Миколай Бухній – священик!

У Самборі виникла гостра дискусія навколо питання дійсності хіротонії священика УПЦ КП протоієрея Миколая Бухнія.

Прес-служба Дрогобицько- Самбірської єпархії УПЦ КП в офіційній заяві на своєму сайті повідомляє, що «останнім часом у місті Самборі розповсюджується неправдива інформація щодо священичої хіротонії прот.Миколая Бухнія».

Дрогобицько-Самбірська єпархіяУ повідомленні однозначно стверджується, що «священича хіротонія прот. Миколая Бухнія була звершена 20 серпня 1990 року у храмі св.апп.Петра і Павла, архієпископом Володимиром (Романюком),чому є письмове підтвердження митр.Львівського Макарія (Мелетича) УАПЦ, та кліриків цього храму, які були присутні під час її здійснення».

«А вже 23 серпня 1990 року отець Миколай Бухній був призначений штатним священиком церкви Різдва Пресвятої Богородиці м.Самбора про що є Указ митр.Іоана (Боднарчука). А на об’єднавчому соборі 1992 року під час створення УПЦ КП всі клірики УАПЦ були прийняті в сущому сані!!. Тому, ніяких сумнівів у дійсності хіротонії прот. Миколая Бухнія, у священноначалія нашої церкви немає», - говориться у повідомленні.

Прес-служба єпархії також нагадує,що  «ніякі громадські (світські) організації, чи то представники парафіяльних рад!! не мають ніякого права визначати у кого дійсна хіротонія, а у кого ні, це питання відноситься виключно до прерогативи священноначалія церкви. Складається таке враження, що маніпулюючи цим питанням, дехто хоче і надалі дестабілізовувати ситуацію в громаді храмів Успіння Пресвятої Богородиці та свт.Павла Тобольського м.Самбора, вводячи вірян в оману і поширюючи неправдиву інформацію стосовно прот.Миколая Бухнія».

 

Очевидно, що  заява Дрогобицько-Самбірської єпархії стала відповіддю на звинувачення так званої «Комісії по розслідуванню церковного комітету парафії Різдва Пресвятої Богородиці м. Самбора», яка публічно заявила, що «оформлення наданого кліриком М. Бухнієм «Указу» і помилки в історичних даних, канонічні приписи,  дають нам право стверджувати про недійсність цього «документа».

У зверненні комісії, зокрема, говориться, що«цей «документ», який, по словах клірика М. Бухнія, був виданий архієреєм УАПЦ – митрополитом Макаріем (Малетичем) тільки 25 лютого 2013 р., визиває велику підозру у своєї достовірності, а саме:

1. Текст «Указу» надруковані поверх печаті та підпису митрополита Макарія, а сам підпис нанесений поверх печаті. Це свідчить про те, що документ друкували на чистім бланку з печаткою. Це не буде мати місце, коли б документ дійсно видавав ієрарх УАПЦ. Бо у цім випадку документ від початку друкується, а вже потім ставиться печатка та підпис.  Сам підпис митрополита Макарія виглядає художнє скопійованим з інших документів.

Самбір Хіротонія Миколая Бухнія2. Покійний патріарх УПЦ КП Володимир Романюк, у часі свого перебування у клірі УАПЦ, ніколи не був «архієпископом». Після повернення на України 28 квітня 1990 був пострижений у чернецтво і возведений у сан архімандрита з ім’ям Володимир, а наступного дня висвячений у сан єпископа з титулом єпископа Ужгородського і Виноградівського. 31 серпня 1990 Першоієрарх УАПЦ Іоанн (Боднарчук) своїм указом призначив єпископа Володимира (Романюка) вікарієм Київської єпархії УАПЦ. Є свідченні, що від кінця липня 1990 р. він у Львові не був та хіротонії тут не звершував, бо тут на той час у Львові був свій правлячий архієрей УАПЦ.

Таким чином, 20 серпня 1990 р., Владика Володимир Романюк був «єпископом», а не «архієпископом», як це зазначено в наданим кліриком М. Бухнієм «Указі». Архієпископом Львівським і Сокальским Володимир Романюк став тільки 17 лютого 1993 р.

3. Від 19 серпня 1989 р. і до 1993 р. настоятелем церкви Петра і Павла у Львові був будучий патріарх УАПЦ Володимир Ярема. Його життя ретельно вивчалося, все документи об хіротоніях у церкві Петра і Павла збереглися. Але про хіротонію клірика М. Бухнія там згадок немає. Також викликає сумнів, що сучасні священики Львівського храму навіть пам’ятають дату  хіротонії шерегового священика у 1990 р., бо на той час хіротонії звершувалися кілько разів на тиждень.

4. Сам митрополит Макарій (Малетич) перейшов до УАПЦ тільки в 1993 р., тому свідком подій 20 серпня 1990 р. бути не міг.

5. Навіть коли признати правдивість свідчень про хіротонію клірика М. Бухнія на священика 20 серпня 1990 р., цей документ підтверджує сучасну канонічну недійсність цієї хіротонії. Бо після переходу у УПЦ КП (1992 р.), архієрейська хіротонія владики Володимира Романюка не була признаної, як і всі його дії у якості архієрея. Летом 1992 року відбулася повторна архієрейська хіротонія Володимира Романюка, яку очолив Патріарх (на той час – митрополит) Філарет. У подальшим усі диякони та священики, що отримали свої хіротонії від єпископа УАПЦ Володимира Романюка, отримали повторні свячення в УПЦ КП.

6. Чому цей документ з’явився тільки у лютим 2013 р., після листів Православного Братства та інтернет-публікацій? Чому до цього часу клірик М. Бухній навіть не посупився про документи о своєї хіротонії на священика».

Нагадаємо, що новий виток конфлікт навколо православної парафії та храму Успіння Пресвятої Богородиці та Братства Святителя Конюшкевича, триває у Самборі вже другий місяць.

У Самборі конфлікт між православними дійшов до храму

Самбір: Церковний мир чи перемир`я - час покаже

 

 

To Top