Андрій Кураєв: Голубе лобі в церкві довело своє існування

Диякон Кураєв розповів про звільнення з Московської духовної академії

30 грудня 2013 року Андрій Кураєв був звільнений з Московської духовної академії за публічні висловлювання про скандал в казанської семінарії - студенти там скаржилися на сексуальні домагання з боку викладачів. Священнослужитель розповів «Московським новинам» про мутації церкви і про «голубе лобі» у внутрішньоцерковних справах.

- Розкажіть як відбувалося ваше звільнення?                                                                                             

- Питання про моє звільнення не значився в порядку денному засідання вченої ради академії і я, як і всі інші, не був попереджений, що на раді передбачається якийсь розбір моєї особистої справи, яка раптово з'явилася. Мене на раді не було, тому що мені потрібно було хоронити одну близьку мені людину.

Як розповіли мені люди, які там були, на раді була доповідь заступника голови вченого комітету Патріархії про діяльність його організації і, зокрема, про скандал в казанській семінарії. Там семінаристи скаржилися на сексуальні домагання з боку керівництва. Це питання вже вийшло в площину медіа і всіх дуже цікавило.

Доповідач підтвердив, що скарги семінаристів були справедливі і після цього були зроблені оргвисновки - звільнити диякона Андрія Кураєва за те, що він про це писав.

- Досить несподівано.                                                                                                                                                       

- Так. Це питання не ставилося на голосування вченої ради, при тому, що було чимало моїх колег, які обурювалися і суттю, і процедурою цього рішення. Було зрозуміло, що рішення про моє звільнення вже прийнято, і прийняла його навіть не президія зборів.

 

- А ким воно було прийнято, як ви вважаєте?                                                                               

- Очевидно, кимось у Патріархії.  До речі, з точки зору інтересів Патріархії все вийшло дуже погано. По-перше, після звинувачень у тому, що я неправильно веду свій онлайн-щоденник, весь інтернет пасеться в моєму щоденнику і шукає, що ж я там такого сказав. По-друге, в останні дні я багато говорив на сумну тему існування в церкві голубого лобі і вийшло так, що це лобі довело своє існування.

 

- Ніяких приватних бесід після звільнення з вами не було?                                                                           

- Ні, і з академії мені ніхто не дзвонив. Офіційно мене ніхто не попередив ні про те, що на раді обговорюватиметься моє запитання, ні про те, що стосовно мене прийнято якесь рішення. Я сам про все дізнався з преси. Пізніше я обдзвонював інших викладачів і з'ясовував, що сталося.

 

- Тобто все було зроблено трохи нарочито?                                                                                

- Безсумнівно. Це сталося в середині навчального року, що саме по собі трохи дивно. Мені ніхто не говорив про претензії до моєї освітньої діяльності, ніхто не озвучував жодних зауважень. Тобто така зразкова порка явно потрібна для того, щоб дати урок.

 

- Урок іншим? Кому?                                                                                                                            

- Очевидно - решті клірикам, публіцистам нашої Церкви. Всім нам кажуть, що є табуйовані теми і особистості, яких торкатися не можна.

 

- Розкажіть детальніше про скандал в Казані.                                                                            

- Багато років студенти Казанської семінарії скаржилися в Патріархію на сексуальні домагання, але в місцевого митрополита цілком однозначна репутація і жодних дій за скаргами ніхто не робив. Але нещодавно, я не знаю чому, Патріархія вирішила відреагувати. В Казань направили комісію з позаплановою перевіркою під керівництвом протоієрея Максима Козлова, заступника голови навчального комітету Патріархії. Комісія опитала 74 семінариста і більшість підтвердили скарги. 8 студентів сказали, що відчували докучання, і ще 38 зізналися, що обізнані про це. Тобто дві третини семінаристів підтвердили примус до сексуального життя з боку начальницьких осіб семінарії.

 

- Чим закінчилася перевірка?                                                                                                              

- За підсумками був звільнений проректор семінарії ігумен Кирило Ілюхін. Він не був позбавлений сану чи обмежений у професійній діяльності, а виїхав у Тверську єпархію, де місцевий митрополит захотів зробити його завідувачем кафедри богослов'я в місцевому університеті. Щоправда, ця історія, в тому числі і через мої публікації, потрапила в мас-медіа, і призначенням було дано зворотний хід.

 

- Трохи дивна ситуація. Як так виходить, що людину, яку було звільнену зі скандалом після перевірки керівництвом, тобто патріархією, відразу ж після цього хтось збирається взяти на схожу посаду в тій же структурі?                             

- Не виключено, що Патріархія посилає перевірку, але при цьому хтось із Патріархії за нього і просить. Судячи з наслідків, це дуже ймовірно. Я ж кажу, є голуба ложа, яка дуже серйозно присутня в церковному житті і зберігає свої кадри. І потім, такі люди знають куди їхати і шукати допомоги, а не просто йдуть в перші-ліпші двері.

 

- Ви маєте на увазі церковних функціонерів?                                                                             

- Я кажу про голубих функціонерів.

 

- Ви говорили, що ваше звільнення може бути знаком для інших незадоволених ситуацією, що склалася в церкві. На вашу думку, таких людей багато?                              

- Важко сказати. Сьогодні зі словами підтримки дзвонили і писали не тільки звичайні священики або миряни, але і п'ять єпископів. Адже мова в історії з моїм звільненням йде не тільки про голубе лобі. Йдеться про різке звуження меж свободи в церкві: ніяких приватних думок, тільки трансляція офіціозу.

 

- Які у вас плани? Збираєтеся викладати?                                                                                     

- Я вже 20 років викладаю в МГУ, так що викладацька діяльність у мене залишається. Що стосується духовних навчальних закладів, думаю, що кликати мене в такі заклади зараз ніхто не ризикне.

 

- Які курси ви вели в академії?                                                                                                          

- Курс місіології. Місіонерство - це одна з найважливіших на сьогодні речей і зовсім недавно Патріарх сказав, що Церкві потрібні тисячі телевізійних проповідників, творчих вільних і розумних людей. Питання в тому, як цей заклик поєднується з такою дією як моє звільнення. Після мого відходу цей напрямок, загалом, залишився голим.

 

- Як ви думаєте, ваше звільнення пов'язане з іншими вашими публічними висловлюваннями, наприклад про Pussy Riot?                                                                           

- Так, це так. Але це досить дивно. Начебто тема «пуссєк» вже пройшла, йде пом'якшення позицій. Навіть Чаплін каже про них зараз м'якше, ніж я: він закликає їх до діалогу, а я думаю, що вони нічому не навчилися і не змінилися у в'язниці. З цього я роблю висновок, що тюремне ув'язнення було зайвим, і не треба було з ними зв'язуватися.

Думаю, в рішенні звільнити мене зібрано все разом. Проблема в тому, що на наших очах з'являється якась нова річ, якої ми раніше не знали - «офіційна думка Церкви». У Церкві є біблійні заповіді, є віроучительні догмати, є церковні канони. Але «офіційна позиція» з питань поточної політики - це те, що вузьке коло церковних керівників публічно говорить державному керівництву. Коли це стосується не очевидних церковних потреб або питань моралі, а стає коментарем до поточного політичного життя, зрозуміло, що самі такі коментарі отримують характер досить партійних суджень. І саме тому вони не можуть володіти статусом внутрішньоцерковної обов'язковості, бо Церква об'єднує людей виключно на основі єдності віри, а не на основі політичних симпатій чи антипатій.

Зазвичай такі (по своєму також необхідні) офіційні позиції буває соромно згадувати вже років через 20 після їх озвучення. Мені пам'ятається стара московська історія: в 1987 році московський настоятель відмовився зачитувати послання Патріарха Пімена до річниці Жовтневої революції. І пояснив співслужителям: «З цього послання слідує, що 7 листопада важливіше, ніж 7 січня».

Це вельми серйозна мутація в церковному житті і для більшості священиків і єпископів це вкрай неприємно. Незалежно від того як ставляться до мене люди, вони розуміють, що якщо така мода піде далі, справа мною не обмежиться.

 

- Як можна протидіяти таким змінам в церкві?                                                                         

- Треба просто залишатися людьми. У деяких обставинах залишитися людиною буває розкішшю. Але благо, що наразі в Церкві ще є покоління людей, що прийшли туди в радянські часи, які пам'ятають, як це робиться.

 

Джерело: Московские новости

Переклад українською: Православний Оглядач

Андрія Кураєва виключили з Московської Духовної Академії

Андрій Кураєв про зіткнення в Бірюльово: Гори, гори ясно, щоби не погасло

Кураєв про Адельгейма: Сатана душив його через псковського митрополита

Андрій Кураєв побачив в призначеннях Синоду РПЦ солідарність з Олландом

Протодиякон РПЦ Андрій Кураєв вимагає перейменувати Волгоград на Сталінград

Професору Петербурзької Духовної Академії заборонили спілкуватися з пресою