Редактор «Православного оглядача»: Ми хочемо надати місії сучасні форми

Рубрика: Ваші запитання

На адресу нашого Оглядача надходять  запитання найрізноманітнішого характеру.  Деякі подібні питання ми об’єднали та вибудували по змісту, щоб увага читачів не розпорошувалася, а читання було зручним.

1.       До якої конфесії належить сайт «Православний оглядач», і хто вас фінансує?

-          Сайт «Православний Оглядач» існує завдяки християнам, але не є офіційним інтернет-ресурсом жодної конфесії, і немає жодного фінансування від котроїсь з них. ПО є некомерційним проектом, і може існувати лише завдяки роботі волонтерів і підтримці небайдужих людей. Отже, поки у нас така можливість буде, сайт з Божою допомогою існуватиме.  Тому ми завжди раді будь-якій підтримці від наших читачів. Той об’єм роботи, який ми проводимо, це рівень наших можливостей і навіть трохи більше. Якщо підтримка нашого сайту зросте, то його динаміка зросте в рази. Наразі шукаємо кошти, щоб оплатити хостинг. 

 

2.       На вашому сайті можна побачити інформацію про різні гілки українського православ’я.  Це якось дивно, бо зазвичай, сайти Московського Патріархату ігнорують новини чи статті Київського, і, навпаки.  Чому ви пишете про всіх?

-          Дякую за це запитання. Безумовно, редакція сайту має чітку позицію стосовно тих чи інших питань, або проблем в українському, та й світовому православ’ї.  Значна частина інформації, яку ми подаємо,  носить традиційний для християнства характер. Матеріалів ліберального, модерністського, крайнього екуменічного характеру ми уникаємо, оскільки вважаємо, що несемо відповідальність за те, що читають наші читачі, а пропаганда вищезгаданих речей може стати згубною для спасіння людської душі.

Водночас, деякі статті та новини ми подаємо не тому, що погоджуємося  з ними, а задля поінформованості українців, щоб вони, порівнюючи інформацію з різних джерел, могли зробити власний висновок щодо певних подій чи тенденцій в церкві та суспільстві. Через це з одного боку ми оригінальні, цікаві та потрібні, а з іншого не дуже зручні для тих, хто хотів би, щоб ми надавали інформацію лише в світлі їхньої вузької церковної політики. Той, хто розуміє, що таке сайт широкого спектру,  оцінить наш формат роботи, той же, хто вузький і недалекоглядний у своєму мисленні багато втрачає оминаючи нас. Ми є такими як ми є, тобто самими собою, а це у наш час зустрічається все менше. 

 

3.       Скажіть будь-ласка, «Православний Оглядач» сайт новинний чи місіонерський?

-          Гарне запитання. Але ці два поняття аж ніяк не суперечать одне одному. Ми хочемо надати православній місії сучасні форми, але в межах православної традиції. Існує багато чудових християнських сайтів, які містять пласти різноманітної інформації, корисної для людини. Здебільшого це сайти російською мовою. Одні з них подібні до широкого і глибокого озера. А інші навіть до моря. Наш сайт – це ріка, і саме актуальність є його рушійною силою.

Християнство – це не просто теоретичне вчення, чи зовнішня історична традиція. Християнство є динамічною вірою, релігією історії, подій та фактів.  Поза історією, поза подіями та фактами нема християнства. Саме тому, ми хочемо, щоб наші читачі не просто дізнавалися про те, що відбувається, але вчилися разом із нами, бачили та аналізували сьогодення в світлі християнської віри, в контексті історичних процесів та православного віровчення. Історія Церкви, або історія дії Святого Духа не завершилася на книзі Діяння Апостолів чи в Житіях святих. Сьогодні продовжується духовна боротьба, звершується подвиг слідування за Христом, досі Господь шукає віру на землі, тобто в наших серцях і ділах.

Не можна перетворювати церковне життя в нерухливе болото, а новини релігійної тематики зводити до рівня звітів про звершення обрядів та протоколу візитів ієрархів церков.  Це смерть для життя в Христі. Тому всі події, що відбуваються  і наше ставлення до них,  це у своєму роді діяння апостолів чи житія святих сьогодні. Але ким ми будемо в них: апостолами чи їхніми гонителями, мучениками чи мучителями, подвижниками чи затятими грішниками, залежить від свідомого вибору кожного з нас.  Ми намагаємося  зробити так, щоб людина прочитавши будь-який наш матеріал не залишилася байдужою і зробила свій вибір. Я б виділив ще один аспект нашого сайту – апологетичний.

 

4.       У вас є матеріали про неподобства, які чиняться в ЄС, зокрема щодо легалізації збочень, християнофобії. Читала в деяких коментарях, що через це вас звинувачують в політичності?

-          Україномовний читач здебільшого обділений інформацією про те, що насправді відбувається в Євросоюзі в питаннях моральних цінностей. Подобається це комусь чи ні, але наші люди повинні знати правду. Ми ж не вигадуємо «страшилок» про ЄС, а викладаємо лише факти. Інколи смішно читати, коли той, для кого ці факти не вписуються в райдужну картину євромайбутнього, починає заперечувати факти і ображатися, що ми їх висвітлюємо. Мовляв, не будіть мене, бо мені сниться такий гарний сон. І це не політика. Як сказав Максим Горлицький: «Моя політика – це Євангеліє».  Християнин не може підтримувати ту чи іншу політичну чи громадську структуру, яка виступає за легалізацію та пропаганду гріха, або домагається, щоб був підписаний той чи інший міждержавний документ, який цій легалізації відкриває дорогу в Україні. Бо через це він стає співучасником, пропагандистом і навіть творцем суспільного гріха, нерідко, гріха смертного. Постійні заяви деяких людей, що Церква відкрита для людей будь-якої політичної орієнтації, вірна лише в тій мірі, що для представників деяких політичних чи громадських течій у Церкві відкриті лише двері покаяння за їхню антихристиянську публічну діяльність.

А щодо звинувачень в політичності, то наш сайт серед інших з подібною тематикою найменше заангажований в політичні процеси, які намагаються нам нав’язати з-за кордону. Ми не дозволили перетворити наш ресурс на рупор «церковних»  революціонерів, слухаючи інколи яких, відразу пригадаються слова Христа: Прости їх Господи, бо не знають, що творять. Попри те, що редакція має власну позицію щодо тих чи інших питань, ми дозволяємо людям робити власний вибір. При цьому ми надаємо їм інформацію, щоб вони могли це зробити максимально свідомо.  І робимо це, нагадаю, по мірі сил.

 

-          У чому слабке місце християн в Україні?

-          У кожного християнина свої слабкі місця. Море складається з краплин, а Церква з вірних. Тому якість Церкви, це якісь її вірних. Отже, будь-яка зовнішня реформа Церкви приречена, якщо в її середовищі не плекається справжнє духовне життя в істині.  Спільна ж «ахілесова п’ята» більшості християн сьогодні, і не лише в Україні, це відірваність від святоотцівського Передання. Кожен християнин повинен докладати всіх зусиль, щоб його свідомість була просочена творіннями святих Отців. З одного боку, це духовна пожива, а з іншого духовна протиотрута.  

Більшості проблем у нашому християнському, сімейному та суспільному житті навіть не виникало б, якби ми жили в одному дусі зі святими Отцями. А ті, що виникають, ми знали б як вирішувати згідно Христа. Святі отці захистили б нашу свідомість від псевдохристиянства, псевдоправосла’я та різноманітних демонських ідеологій. А так, ми стали іграшкою в їхніх руках, як корабель на морі під час бурі. Тому, терміново, треба кидати святооцівський якір у свою свідомість, і поступово та водночас радикально змінюватися згідно їхнього стандарту. Коли я кажу про святих отців, то маю на увазі в першу чергу стовпів православ’я, таких як Іоан Золотоустий, Василій Великий, Григорій Богослов, а із більш сучасних, це Ігнатій Брянчанінов, Феофан Затворник, Серафим (Роуз) та інші святі. Іншого шляху немає. 

Проти істинного християнства працює потужна інформаційна кампанія, як зовні, так з середини Церкви. Мутний потік єресі, напівправди та маніпуляцій настільки стрімкий та лукавий, що сама людина ніколи не зможе йому протистояти, лише благодаттю Божою, яку вона отримує в молитві та настановами святих Отців щодо того чи іншого конкретного питання чи проблеми.

Дякуємо кожному нашому дописувачу за запитання. Просимо вас підтримати наш сайт. Чекаємо на ваші нові запитання.  

Редактор сайту «Православний оглядач»  Андрій Толстой

Редактор «Православного Оглядача»: Я звертаю увагу на те, як реагують на сайт читачі