Фільм про святителя Луку вийшов в український кінопрокат

Художній фільм про святителя Луку (Войно-Ясенецкого), що посів перше місце в номінації «Ігрове повнометражне кіно» православного кінофестиваля «Покров», почали показувати в обласних центрах України, повідомляє Православний Оглядач з посиланням на pravdisk.in.ua.

У лютому стартував Міжнародний православний проект «Дні Святителя Луки», говориться в повідомленні. В його рамках вже відбулося близько 30 благодійних соціальних показів стрічки «Лука» в Запоріжжі, а 20 лютого відому стрічку покажуть в Донецьку.

За словами архієпископа Запорізького і Мелітопольського Луки (Коваленко), міжнародний православний проект «Дні Святителя Луки» покликаний «популяризувати і розповісти людям про дивовижного святого, який жив у середині ХХ століття, - про святителя Луку Кримського». «Це інтелігент… лікар, і в той же час він поєднує в собі служіння Богу в святительському сані», - сказав владика. Також у Запоріжжі 5 лютого вперше була привезена частка мощей святого Луки. Вона перебувала тут до 10 лютого.

У Донецьку покази пройдуть з 20 по 28 лютого.

Світова прем'єра стрічки відбулася в рамках ХІ фестивалю православного кіно «Покров» в жовтні 2013 року.

Офіційний сайт фільма: luka-film.com

Довідка.

Святитель Лука Войно-Ясенецький (1877-1961)

Церква вшановує пам'ять: 29 травня (11 червня)

Народився 27 квітня 1877 року в Керчі, в сім'ї Фелікса Станіславовича Войно, католика, що походив з польського дворянського роду. Мати була православною. Захоплювався живописом, але прагнення стати лікарем пересилило, і в 1898 році він поступив на медичний факультет Київського університету. Перебуваючи під впливом православної матері, майбутній святитель стає усвідомлено православним, порвавши з короткочасним захопленням ідеями Л. Н. Толстого.

В роки Російсько-японської війни працював хірургом в Читі, де одружився на Ганні Василівні Ланській. Однак шлюб виявився недовгим - у жовтні 1919 року вона померла.

В умовах браку духовенства він приймає 15 лютого 1921 року дияконську хіротонію, а через тиждень стає священиком. При цьому продовжує лікарську та викладацьку практику. У травні 1923 року він приймає таємний постриг і рукополагається на єпископа, а через тиждень його заарештовують більшовики. Владика відмовляється визнати обновленців.

Перше заслання закінчилося в 1926 році, друге тривало з 1930 по 1933 рік. У наступному році він видає «Нариси гнійної хірургії», що принесли йому світову популярність як хірургу. З 1934 по 1937 рік поєднує богослужіння з роботою в Інституті невідкладної допомоги міста Ташкента.

Третій арешт відбувся 24 липня 1937 року, але навіть на засланні він надає лікарську допомогу. Восени 1942 року стає архієпископом Красноярським. Крім робіт з хірургії пише апологетичну книгу «Дух, душа і тіло».

З травня 1946 року очолює Кримську єпархію. До останніх днів життя продовжував служіння, незважаючи на серйозне захворювання очей. Помер 11 червня 1961 року в неділю.

Його святі мощі перебувають у свято-Троїцькому храмі міста Сімферополь. Вже за життя святитель був відомий не лише як геніальний хірург, але і як глибоко духовна людина, через яку Господь творить чудеса зцілення. Після смерті кількість свідчень про відповіді на молитву за посередництвом святителя в Україні, Росії, Греції та інших країнах, не піддаються рахунку.

Більше про життя святителя Луки Кримського можна дізнатися з його автобіографічної книги «Я полюбив стражадання».