Арх. Тихон (Пасічник): Унія МП і Ватикану - річ закономірна, реальна і цілком здійсненна

Головною спокусою для істинного православ'я є не католицтво, протестантизм чи атеїзм, а сергіанська Московська патріарахія, заявив у своєму слові до Собору Сербської Істинно-Православної Церкви голова Синоду Руської Істинної - Православної, архієпископ Тихон (Пасічник), повідомляє Православний Оглядач з посиланням на catacomb.org.ua.

"Напевно, людині малоцерковній, що не вникає в проблеми духовного існування світу, не зрозуміло, чому ми постійно говоримо про Московську патріархію, навіщо ми без кінця критикуємо її, - говорить архієпископ Тихон (Пасічник). - Ймовірно, кожному з вас доводилося чути від таких людей: мовляв, живіть своїм життям, що вам до МП та її беззаконь (а в Сербії - до Сербської патріархії та її беззаконь). Напевно, говорили і про «скалку в оці» тощо".

Далі владика Тихон пояснює:

"Якби ми жили ізольовано і не стикалися щодня з «духовними» плодами, які породжує Московська патріархія (і ширше - «офіційне православ'я»), або ще краще, - якби МП існувала десь на іншій планеті і її згубне розкладання не поширювалося і не впливало на духовний стан нашого народу і нашої країни - це зауваження дійсно було б вірним. Але це не так, і від духовного стану МП, від апостасії, що еволюціонує в МП, - як це не парадоксально, - багато в чому залежить не тільки духовний стан Росії, але й світу в цілому.

А якщо точніше, апостасія МП і глобалізація тісно взаємозалежні, взаємопроникають і спільно впливають на майбутнє людської спільноти. Саме так, ні більше, ні менше, оскільки МП претендує на духовну спадщину «Третього Риму » і навіть гірше - оголосила себе єдиною законною спадкоємицею дореволюційної Російської Церкви, а Зарубіжна Церква у 2007 році це визнала..."

Архієпископ Тихон наголошує, що важливо осмислити, зрозуміти, що таке сергіанство, як воно вплинуло (і продовжує впливати ) на духовне життя Руської Церкви та Православної Церкви в цілому. "Чи справді це було лише тимчасове політичне діяння митрополита Сергія (Страгородського) - компроміс, за його словами необхідний для порятунку Церкви в ССССР, і зараз це вже не актуально? Підкреслю, що про необхідність цього «компромісу з більшовиками» під час большевицьких гонінь для збереження церковної структури зараз сурмлять всі апологети МП", - каже він.

Голова Синоду РІПЦ переконаний, що "це велика і серйозна проблема". "Мислителі Зарубіжної Церкви лише поклали початок її осмисленню. Але вони не могли навіть припустити , що з падінням комунізму сергіанство залишиться і продовжить свій розвиток і вплив на світогляд православних християн. Життя триває, і МП зробила крок далеко вперед по шляху апостасії - це вже не та МП, про яку писала Зарубіжна Церква 20 і тим більше 50 років тому".

Владика Тихон звертає увагу на те, що змінилася не лише Московська Патріархія, але за останні десятиліття суттєві зміни відбулися й позацерковному світі, зокрема на Заході. "Це вже не той вільний світ, який відстоював моральні цінності в боротьбі з комунізмом. Західна демократія поступово, непомітно, без воєн і революцій перероджується в тоталітаризм: це і ювенальна юстиція, і заборона на критику содомських гріхів, які стрімко поширюються в державах західного світу, і зараз вже активно проштовхують на територію нашої Вітчизни, і багато іншого".

Голова Синоду РІПЦ говорить, що в структурі Московської патріархії, з приходом до влади в ній патріарха Кирила (Гундяєва) з'явилася ще одна проблема, так звана "спадщина митрополита Никодима Ротова", а саме - криптокатолицизм.

"«Права рука» Кирила м. Іларіон Алфєєв неодноразово заявляв, що між православ'ям та католицизмом немає серйозних догматичних розбіжностей, і що необхідне якнайшвидше подолання «церковного розділення». Подолавши «розкол з РПЦЗ», вони вже взялися за «подолання» розколу з Католицизмом...", - пояснює архієпископ Тихон.

Однак владика Тихон (Пасічник) з цим категорично не погоджується.  він наголосив, "що у Православ'я з католицизмом існують серйозні розбіжності не тільки в області догматики , а й в області аскетики". "Коротко кажучи, з православної точки зору, тобто з точки зору святоотцівської спадщини, аскетична практика Католицької церкви - це прямий шлях до духовного облещення (прєлєсті). А це дуже серйозна, суттєва розбіжність, оскільки мова йде про долю у Вічності. Поряд з принциповими розбіжностями в області догматичного богослов'я, примату папи римського і т.д., різниця в розумінні аскетичного шляху до спасіння достатня для того, щоб сказати, що нам з Католицькою церквою не по дорозі. Так і поступали святі отці Церкви, святитель Григорій Палама, святитель Ігнатій Брянчанінов та інші. Але для очільників сучасної МП (і взагалі для очільників «офіційного православ'я») святі отці вже давно не авторитет. Можливо, не за горами нова унія - МП з Ватиканом", - зазначає архієпископ Руської катакомбної Церкви.

"Але, можливо, ситуація ще гірша: не тільки МП, а й усе світове «офіційне православ'я» прийме унію з Римом. Якщо проаналізувати, наприклад, діяльність Константинопольського патріархату, то можна побачити таку характерну особливість: ні Москва, ні Фанар не задаються питанням, хто в християнському світі перший. Для них це давно вирішене питання - перший - Римський папа. Вони лише борються між собою за місце другого. Тобто, хто з них буде другим після Папи, Константинополь чи Москва, Варфоломій чи Кирил. Отож таємна унія з Римом, мабуть, вже давно відбулася, чому заяви Іларіона Алфєєва є непрямим підтвердженням. Залишається лише оголосити про це всьому християнському світові".

Архієпископ Тихон звертає увагу на книгу Ольги Четверякової "Зрада у Ватикані. Змова пап проти християнства". Він вважає, що ця книга є серйозним дослідженням, що засноване на безлічі документальних фактів і охополює період з 1930-х років до сучасності. "Якщо проаналізувати викладені в книзі факти, можна зробити наступний короткий висновок - верхівка Ватикану вже давно служить не Христу. Втім, як і верхівка Московської патріархії , тому унія МП і Ватикану - річ закономірна, реальна і цілком здійсненна".

Проте голова Синоду РІПЦ переконаний, що "для зневіри немає причин". "Що неможливо людині, можливо Богові. Слава Господу за все! Господь дає нам і час, і можливість потрудитися і в справі власного спасіння, і в справі церковного будівництва, відродження і відновлення здорового церковного життя...Чи надовго? - Цього ми не знаємо. Але поки час є, будемо використовувати його з користю для Церкви Христової, поза якою немає спасіння. Будемо терпеливі один до одного, до немочі своїх ближніх, адже Господь ще більш терпеливий до нас, Його грішних чад. Якщо будемо жити за Його заповідями, будемо берегти один одного і нашу Церкву - Господь подасть нам усе необхідне, все, що Він вважає корисним для нашого спасіння. А все шкідливе, все, що заважає здоровому церковному життю, тобто, що заважає спасінню - відсіче".

Розпочав роботу Собор Сербської Істинно-Православної Церкви

Голова Синоду РІПЦ: Сергіанство - не політичне явище, а духовне, апостасійне

70 років РПЦ МП. Ювілей зі сльозами на очах

В РІПЦ обурені святкуванням 70 –ї річниці обрання першого «совєтського патріарха»

Арх. Тихон (Пасічник): РІПЦ - канонічна правонаступниця дореволюційної Церкви (1)

В РІПЦ закликають 7 листопада каятися за гріхи співучасті в богоборстві

Про «Ватиканську весну»

Уроки Другого Ватиканського Собору для Православної Церкви