Популярні
-
Афонський старець Парфеній: Хочу, щоб Господь дав покаяння народу України
-
Татуювання: шкідливі чи корисні?
-
Інтернет-залежність підлітків. Статистичні дані
-
Франція розгнівалася на Олланда
-
Київський Патріархат готовий відмовитися від свого Патріарха ради єдності
-
Бог не буде рятувати Євросоюз
-
Єпископ УАПЦ у своєму зверненні розкрив стан цієї Церкви
-
Історія заборони абортів в Україні: закони і погляди
-
Колишній семінарист УГКЦ прокоментував звернення єпископа Філарета
-
Вперше опубліковані наукові факти про дітей із сімей гомосексуалістів
-
Як живе Болгарія після вступу до Євросоюзу
-
Перші жертви ювенальної юстиції в Україні
«Це така хитра установа, що вона ніби і не є банком»
Джерело: Газета.ua
Навколо банку Ватикану багато міфів. Кажуть: наркомафія відмиває там гроші, всі, хто насмілиться розповідати щось, гинуть за дивних обставин. Треба максимально позбутися цих кримінальних легенд і відкрити двері, — вважає священик 47-річний Стефано Торрі. Через вільнодумство він добровільно залишив Рим та перейшов на місіонерську діяльність у місто Нью-Делі, Індія.
Чому Інститут релігійних справ, фактично головна фінустанова Ватикану, офіційно не є його департаментом? Звідки така таємничість?
— Не можна сказати, що банк Ватикану не є департаментом Ватикану. Юридично — це така хитра установа, що вона ніби і не є банком. Це й дає можливість мати унікальний статус, що виключає будь-які перевірки та розслідування. Її вважають найзакритішим банком у світі, бо немає жодної інформації ні про вкладників, ні про рух грошей. Є окремі повідомлення, що скоріше є винятком, ніж правилом. У цих цифрах, які просочуються, важко розібратися — де правда, де перебільшення. Насторожує те, що не відкривають депозити будь-кому.
Правда, що там відмивають гроші, зокрема мафіозні?
— Головна претензія до банку — те, що в ньому нібито відмивають "дуже брудні гроші". Ніхто не знає, чи це так. Заперечувати те, що там мали депозити мафіозі й охочі сховати мільйони від податкової, було б безглуздо. Та я сумніваюся, що члени мафії зараз мають там рахунок. У сучасному світі є набагато простіші і швидші способи вивести гроші. А в банку Ватикану кілька разів заморожували операції, пильно придивляються до руху коштів. Кому захочеться відмивати гроші в таких умовах?
Наскільки Папа контролює ситуацію? Кажуть, що Бенедикт XIV відрікся через те, що дізнався про масштаби зловживань?
— Звичайно, Папа знає, що відбувається у банку. Йому не треба ніяких комісій, бо великі рахунки відкривають за його згодою. Не знаю досконало процедуру, але під час скандалу з колапсом банку "Амброзіано" 1982-го, пліткували, що великі депозити відкривають за особистим підписом Папи.
Впевнений, не ці знання примусили піти у відставку Бенедикта. Утримувати таку установу у своїй структурі — це свідомий ризик, на який іде церква. Зараз у світі такий занепад духовності, що наша боротьба потребує неабияких матеріальних вливань, які частково покриває банк. На ці гроші ми зараз працюємо з невиліковно хворими у світі, із сиротинцями, наркоманами. Та й утримувати парафії потребує грошей. В Індії ми зараз відкрили школу, куди ходять майже 60 дітей. Торік вони тягали каміння на рівні з дорослими, щоб заробити на їжу.
Церква готова щось міняти й позбуватися таких неприйнятних структур?
— Проблеми з банком є. Євросоюз не дозволить зберігати такий його статус. На всі вимоги церква досі йшла на мінімальні поступки, але далі так не буде. Відхід Бенедикта пов'язують із розкриттям деяких паперів через скандал "Ватілікс" (коли камердинер Бенедикта передав деякі його таємні документи журналістам. — "ГПУ"), але там нічого не було щодо точних цифр та імен.
Про ці проблеми треба говорити. Щоб повернути довір'я людей, маємо йти до них із відкритими і чистими руками. Думаю, Бенедикт розумів, що це цілком нова епоха, на яку в нього навряд чи вистачить сил.
Банкір повісився на мосту монахів
Найбільшим скандалом, пов'язаним із банком Ватикану, був крах італійської фінустанови "Амброзіано". Папський банк був його головним акціонером. Через "Амброзіано" відмивали гроші в офшорних зонах та фінансували італійські й закордонні політичні партії, повстанські групи і диктаторські режими.
"Амброзіано" створили 1896-го й одразу прозвали "банком священиків". За статутом, він мав служити моральним організаціям, благочестивій діяльності та релігійним установам для благодійних цілей. Перед Другою світовою його навіть очолював племінник Папи Пія ХІ.
Найактивнішим "Амброзіано" був за головування Роберто Кальві. "Господній банкір", як його називали, заснував численні офшорні компанії, фінансував партії та газети побратимів із масонської ложі "Пропаґанда Дуе". Під час громадянських війн у Нікарагуа допомагав і владі, й опозиції. За чутками, через "Амброзіано" переказували кошти для дисидентського руху "Солідарність" у комуністичній Польщі.
1982-го бухгалтерська звітність фінустанови не зійшлася на $1,2 млрд. Кальві втік з Італії з підробним паспортом, а його секретарка викинулася з вікна, вказавши у записці на Роберто. Господнього банкіра того ж року знайшли повішеним з моста Блекфрайр у Лондоні. У перекладі це "міст монахів-домініканців". Його смерть визнали вбивством. Винних не знайшли.
малюнок Дмитро Скаженик
Католицький священик намагався ввезти до Італії 20 мільйонів євро