Сучасна криза в пророцтвах старця Паїсія Святогорця

У Греції і  у всьому світі склалася зовсім несприятлива ситуація. Ми живемо в лукаві дні. Причина зростаючого і пануючого зла - наші гріхи і відступництво від Бога. Сьогодні нам гостро необхідне покаяння. Звернемося з благанням до нашого Господа Ісуса Христа: попросимо Його простити наші гріхи, дарувати нам Просвітлення і Свою Благодать, щоб ми могли слідувати Його Святій Волі і коли-небудь побачити кращі часи. Вдамося і до нашої Владичиці Пресвятої Богородиці, попросимо Її стати Заступницю за нас перед Її Божественним Сином.

У продовженні цієї невеликої статті я приведу невеликі уривки з повчань сучасного благодатного подвижника - Старця Паїсія Святогорця. У його словах, сказаних близько двадцяти років тому, відчувається біль за те, що відбувається і передчуття сучасного трагічного стану, в якому ми всі опинилися. Старець переживає і за стан в якому опинилося наша Батьківщина (Греція), причиною бід якої стала байдужість наших політиків і простих громадян, забуття православних традицій і цінностей нашого народу:  

1. «На нашу країну наклали колосальний зовнішній державний борг  [1]. Борг такий величезний, щоб ми не тільки не могли погасити заборгованість, але й не встигали б виплатити відсотки по цій позиці. Під слушним виправданням, вони хочуть запустити економічну програму повного винищення нашого народу.                                                                                                                                                                                       Вони будуть постійно впроваджувати нові заходи економічного впливу та не підйомні податки, і цим доб'ються того, що народ врешті-решт обуриться. І чого ж вони цим досягнуть? А ось чого: народ, пригноблений непосильним економічним гнітом, буде шукати перепочинку, але його ніколи [грецькому] народу не дадуть, до тих пір поки люди остаточно не здадуться і не схилять свою голову до землі, висловлюючи тим самим досконалу покірність новій світовій системі.

Вони будуть говорити: "ви маєте рацію, що протестуєте, однак, у вас великий зовнішній борг, а ті, у кого багато грошей, не платять податків; щоб нам не накладати несправедливо на вас великих податкових зборів - ви повинні погодитися з досконалою системою електронного контролю . Завдяки її впровадженню стане видно, хто поважає закон, а хто уникає податків".

Одночасно через фінансову електронну систему вони будуть надавати пільги і преференції, щоб спокусити людей міфічним економічним полегшенням.

Друзі, вчиняється жахливий обман!

Ми не зможемо погасити зовнішній борг нашої держави, які б фінансові заходи не були б прийняті. У їхні плани не входить існування економічно заможної та незалежної Греції» [2].

2. Старець Паїсій говорив, що християни не повинні бути байдужими до долі своєї Вітчизни. «Він дуже засмучувався, бачачи, як духовні люди прагнуть зручніше влаштуватися самі і не піклуються про благо своєї Батьківщини. Він відчував біль і подив, бачачи, що люди, які займають відповідальні посади, не розуміють, куди ми котимося.

Сам Старець ще багато років тому бачив, до якого стану прийде грецька держава. Він турбувався, але не сіяв паніку серед людей, а говорив: «З того зла, яке панує сьогодні, станеться велике добро».

Старець засмучувався, бачачи, наскільки низько духовно впали наші співвітчизники. Він різко відгукувався про тих, хто встановлював антихристиянські  закони. Коли в грецьких університетах скасували кафаревуса [3], він сказав: «Греки прийдешнього покоління будуть запрошувати німців, щоб вони навчили нас давньогрецької мови, і наші діти нас обплюють». В одному з листів Старець пише: «Ті, хто скасував давньогрецьку мову, знову її повернуть» [4].                                                                  

3.Про політиків в розмові з одним християнином старець одного разу сказав: «Не бійся. Бог не попустить здійснитися злу. Відбудеться багато подій, які не можна буде пояснити з точки зору формальної логіки. Політики стануть огидні людям. Як куля поступово надувається і лопається раптово - так лопнуть і вони!» [5]                        

4. Одному своєму духовному синові, який згодом став ченцем, старець Паїсій в жовтні 1974 року написав листа, де розповів про враження від своєї поїздки до Константинополя: «Молю Бога, щоб Він дарував швидкий занепад турецькому півмісяцю [6]. Амінь. У день пам'яті великомученика Димитрія Солунського виповниться два роки з того моменту, як я молився в храмі Святої Софії. У той день я вилив перед Богом весь свій біль.

Турецький охоронець зрозумів, що я молюся, і намагався мене вигнати з храму. І тоді я ще раз звернувся до Бога з молитвою про те, що завдавало мені біль.

Я вірю, що Бог не залишить Святу Софію в руках нечестивих турків… Тепер у них не залишилося ідеалів. Перш вони вірили в Магомеда, а потім в Кемаля [7]. Тепер залишили і Магомеда (отримавши якусь освіту, побачили, що Магомед був всього лише обманщиком) і Кемаля. У них залишилася одна віра - обожнювання своєї плоті.

Ми ж віруємо в Христа, Бога Істинного і Вічного. У греків є ідеали і цінності. З нами Христос і Пресвята Богородиця» [8].

Будемо ж і ми небайдужими подібно до благодатного старця Паїсія Святогорця. Попросимо його клопотати перед нашим Господом і Спасителем Ісусом Христом, поруч з Яким він тепер перебуває, про порятунок нашої улюбленої Батьківщини (Греції), про спасіння всіх православних християн і про наше покаяння та виправлення.

Митрополит Гортинський Єремія

 [1] На початку  1990-х гг. коли старець Паїсій  висловив ці пророчі слова ніхто ще не знав про те, що у Греції існує велика зовнішня заборгованість.

 [2] Цитується по книзі, яка опублікована в 1996 році: Χριστοδούλου Αγιορείτου, Σκεύος Εκλογής, Άγιον Όρος 1996, σ. 421. 

 [3] В сучасній грецькій мові існує два стиля: димотика (бкув. – «народна» мова) і кафаревуса («чиста» мова). В граматичному та лексичному відношенні кафаревуса значно ближче до давньогрецької мови. 

 [4] Иеромонах Исаак «Житие старца Паисия Святогорца». Москва, Издательский Дом «Святая Гора», 2006. Стр. 416-417.

 [5] Із книги Μαρτυρίες προσκυνητών, Ζουρνατζόγλου, 2006, σ. 425-426. 

 [6] На прапорі Туреччини зображений Півмісяць. 

 [7] Ататюрк Мустафа Кемаль (1881-1938), засновник і перший президент Турецької республіки.

 [8] Із книги Μαρτυρίες προσκυνητών, Ζουρνατζόγλου, 2006, σελ. 450.

 Перевод с греческого специально для agionoros.ru Михалис Василіу

Переклад українською: Православний Оглядач