Як живе Болгарія після вступу до Євросоюзу

Болгарія - в минулому найближча Радянському Союзу країна. У XIX столітті за звільнення цієї країни від турецького ярма загинуло двісті тисяч російських солдат. До 1989 року тут кожен дев'ятий був комуністом. А 1 січня 2007 країна стала повноправним членом Європейського Союзу.

У цього щасливого (без іронії) для всіх болгар дня минуло вже шість з половиною років. Але ця країна абсолютно випала з нашого інформаційного простору. Після маси захоплених публікацій на початку 2007 року, Болгарія випала в чорну діру замовчування. Спробуємо компенсувати цю прогалину.

Цієї зими в країні трапилася просто епідемія самоспалень: шість болгар добровільно розлучилися з життям таким болісним способом. Найвідомішим був, мабуть, випадок з громадським діячем Пламеном Горановим, який перетворив себе на живий факел перед мерією міста Варна 20 лютого цього року. Цей випадок вивів на вулиці близько 50 тисяч болгар, які протестували проти жахливого погіршення матеріального становища в країні.

У результаті лібералізації цін на послуги ЖКГ з початку цього року болгарські пенсіонери отримали рахунки за електроенергію, які були вдвічі вище їх пенсій. Болгарія - країна з теплим кліматом, часто в квартирах немає батарей опалення зовсім, а в разі холодів люди використовують електричні обігрівачі. Але при таких цінах на електрику для багатьох це стало неможливим. Десятки тисяч вийшли на вулиці на знак протесту проти нових цін на електроенергію.

«Електрична революція» стала наслідком повного розгрому енергетичної галузі «демократами». Основу болгарської енергетики становили три ТЕЦ «Маріца - Схід» і атомна електростанція «Козлодуй». Все побудовано радянськими фахівцями. У 2001 році болгарський уряд передав ТЕЦ «Маріца -Схід 1» і «Маріца -Схід 3» невідомим американським компаніям, причому держава зобов'язалася викуповувати у них всю вироблену електроенергію за надвисоким цінами протягом наступних 15 років.

Під тиском Штатів після «демократизації» був закритий проект другої атомної АЕС «Белене». А потім на переговорах про вступ до ЄС країні була поставлена ​​умова закриття діючої електростанції «Козлодуй».

Ця атомна електростанція давала країні дешеву електроенергію і працювала без будь-яких нарікань. Жодна з численних зарубіжних комісій так і не змогла виявити ніяких порушень. Але політика взяла верх: чотири блоки з шести зупинені і тепер Болгарія відповідно до приписів ЄС змушена купувати «зелену» електроенергію за ціною в 10 разів вища за ту, за якою була електроенергія на «Козлодуї».

Коли холодильник порожній, а в квартирі холод, розповіді по телевізору про «європейські демократичні цінності» вже не сприймаються. Характерний факт: найбільш рейтинговий болгарський телеканал bTV перейшов у власність американської компанії News Bulgaria Inc. відразу після розвалу соціалістичної системи.

Влітку болгарам легше: не треба опалювати житло, крім того, рятують городи. У багатьох городян родичі в селі, які й допомагають прогодуватися овочами. Але з початком осінніх холодів ситуація знову загострюватиметься.

На раніше промисловій півночі Болгарії безробіття зараз становить 60 %. Країна стрімко старіє: молодь, бачачи безвихідність ситуації, масово емігрує. За пострадянські роки з дев'яти мільйонів два мільйони вже покинули країну. У країні є навіть анекдот: «У Болгарії є тільки два виходи з кризи: термінал А і термінал Б».

За рівнем народжуваності Болгарія вийшла на показник років Другої світової війни. Та й цей показник дає в основному мільйонна циганська діаспора.

На думку деяких болгарських публіцистів, зараз в країні ситуація навіть гірше, ніж за часів п'ятсотлітньої турецької окупації. Якщо тоді болгар об'єднувала національно-визвольна ідея, то зараз падіння рівня життя супроводжується моральним розкладанням суспільства.

Ціни на нерухомість настільки впали, що вже близько 300 тисяч заможних росіян купили тут собі будинки в якості літніх дач.

Нафта в обмін на помідори. У радянські часи між Болгарією і Радянським Союзом склалися де-факто колоніальні відносини: ось тільки колонією добровільно став Союз, а метрополією - Болгарія, якій був гарантований ринок збуту для будь-яких її товарів і яка в обмін на лояльність отримувала майже безкоштовно будь стратегічну сировину.

У країні 86 % промисловості було орієнтоване на експорт в СРСР і після зради Горбачова її економіка повністю збанкрутувала. Тепер вона лежить в руїнах і ніхто з «європейських партнерів» її відновлювати не збирається.

У Болгарії та інших пострадянських країнах стали впроваджувати нелюдську теорію економічного дарвінізму. Її суть полягає у відмові від будь-яких форм фінансування державою соціальних програм і взагалі, переклад сучасного цивілізованого суспільства в режим дикого природного відбору.

Такий підхід до державної економіки був категорично неприйнятний в країнах Західної Європи та США, але наївним «новим європейцям» розповідали, що тільки так можна побудувати суспільство загального благоденства. Був навіть придуманий спеціальний термін: «шокова терапія». У Болгарії подібні експерименти проводив відомий праворадикальний економіст Річард Ран з інституту Cato у Вашингтоні. Болгари разом з іншими слов'янськими народами стали по суті лабораторними мишами для правоконсервативної економічної утопії.

У 2001 році прем'єр-міністром Болгарії був обраний німець, випускник американського військового коледжу Симеон Саксен-Кобург-Гота, який ще в 1955 році проголосив себе царем Болгарії і всі радянські роки жив в Іспанії. У роки його правління був розгорнутий масовий розпродаж Болгарії, також одним з перших він провів закон про реституцію, завдяки якому переоформив на себе палац Врана в столиці й великі земельні володіння.

Електророзподільні мережі були викуплені чеськими, австрійськими та німецькими компаніями, міськводоканали були приватизовані і перейшли французьким компаніям, видобуток мідної руди відійшов бельгійцям.

У Болгарії є золотий рудник Челопеч, він був проданий компанії, яка зареєстрована в Канаді, за 2 мільйони доларів. Зараз країна отримує 2 % від видобутого золота, але при цьому уряд не знає і не має права дізнатися скільки саме золота видобувається на руднику .

На початку 2000 -х років Болгарія демонструвала високий зріст ВВП, але він формувався не за рахунок створення додаткової вартості, а за рахунок масового розпродажу національних активів. Всі економічні дослідження уряд тепер замовляє західним неурядовим організаціям на зразок згаданого Інституту Cato. У результаті, до 2013 року кількість робочих місць у країні скоротилася на 60 %.

Знищено і болгарське сільське господарство. Якщо раніше країна експортувала в Союз величезну кількість консервованих овочів, то тепер самі болгари їдять турецькі помідори, голландський перець, китайську цибулю і французьку картоплю: в аграрній країні експортується 80 відсотків овочів і фруктів!

Болгарські політики обожнюють розрізати стрічки, відкриваючи черговий торгово-розважальний центр, і розповідати при цьому про якісь робочих місцях. Але це просто точки витікання капіталу за кордон і не більше того. Болгарська продукція сільського господарства хоч натуральна і більш якісна, але вона неконкурентоспроможна на ринку ЄС, оскільки західноєвропейські фермери отримують субсидії. Але після вступу до Євросоюзу будь-які протекціоністські заходи стосовно національного сільгоспвиробника заборонені.

Думаєте, болгари зараз проклинають той день, коли вступили в Євросоюз? Нічого подібного! У всіх своїх бідах багато хто звинувачує ... Росію. У країні роздувається справжня русофобська істерія за допомогою численних неурядових організацій, що існують на американські гранти. Вони невтомно «пояснюють» болгарам, що всьому виною «імперська політика Росії на Балканах» і «енергетична залежність від Росії».

Характерною особливістю всіх цих ВПО є те, що вони неодмінно мають у своїх назвах слово «демократичний». Незважаючи на те, що кожна з таких НУО формально є незалежною, координація їх діяльності прекрасно налагоджена з єдиного центру.

Звідси навіть свідомо виграшні для Болгарії проекти на кшталт «Південного потоку» або АЕС «Белене» піддаються масованої дискредитації в «незалежних» ЗМІ.

На цьому ми закінчуємо опис ситуації в сусідній країні. Як бачимо, в Україні відбуваються точно такі ж процеси. І дізнавшись, що відбувається в Болгарії зараз, можна побачити наше українське завтра. І вибору в нас ніякого немає, бо в нас настала ера демократії. А демократія - це не влада народу, а влада демократів.

За матеріалами статей Дар'ї Асламової «Болгарія: Як ви там без нас, брати- слов'яни?»

Валерій Пантелєєв

Херсон News

Переклад українською: Православний Оглядач

Через кризу болгар охопив розпач – Президент закликав до молитви

Болгарський Патріарх закликав владу поважати бажання народу

Болгарська Церква проти обов`язкового навчання дітей з 4-го віку

Синод Православної Болгарської Церкви вимагає скасувати гей-парад в Софії

Що дало Греції членство в Євросоюзі?

Євроінтеграція: Розділяй та володарюй

Глобалізація як новий інструмент побудови «Вавилонської башти»