Що дало Греції членство в Євросоюзі?

Тасос Міхаїлідіс

Греція вступила в ЄС 1 січня 1981, ставши десятою державою - членом Європейського Співтовариства. Серйозних противників у цього рішення тоді не було: більшість населення очікувало підняття рівня життя, зростання економіки і зниження рівня злочинності. Особливо приваблива для греків була приналежність до «європейської сім'ї».

Що дало Греції членство в Євросоюзі? Сьогодні на це питання можна відповісти однозначно. Нічого хорошого. Навіть прихильники «європейського шляху» визнають, що країна за останні роки практично повністю втратила національний суверенітет, відмовилася від самостійної зовнішньої політики і потрапила у фінансову кабалу. Найбільш ємко ситуацію в Греції охарактеризував видний ієрарх Елладської Православної Церкви митрополит Месогейський і Лавреотикійський Миколай: «У нас забрали нашу національну ідентичність, почуття власної гідності, а після цього ще й знищили нашу економіку».

За даними авторитетної афінської газети «Те Віма», наприкінці першого півріччя 2013 державні боргові зобов'язання Греції досягли 321 млрд. євро. Таким чином, тільки за 2013 зовнішній борг країни збільшився на 16 мільярдів євро. Ще на 18 мільярдів він виріс в період з червня по грудень 2013 року.

Навіть офіційна статистика свідчить про зубожіння населення, колосальне зростанні безробіття, багаторазове збільшення злочинності. За роки участі в ЄС знищена грецька промисловість. Колосального удару завдано і по грецькому сільському господарству.

До вступу в ЄС греки експортували сільськогосподарські продукти, а тепер імпортують. Раніше Греція мала кілька заводів з виробництва цукру і кілька великих трикотажних фабрик. Тепер не має жодної. Раніше в країні були розвинені судноверфі, а тепер вони практично зникли. Директиви ЄС привели до звуження рибного лову, бавовництва, виноградарства та багатьох інших форм сільського господарства.

Після вступу в Європейський союз для греків встановили квоти, введені, щоб не було перевиробництва товарів: виробляти стільки - то м'яса (і не більше!), стільки - то молока, персиків, апельсинів, оливкового масла, інакше - штраф. У підсумку найбільш серйозно постраждала винна галузь країни. Плодові дерева і виноградники, які не були в квоті, вирубали.

Вступивши в єдину Європу, греки відмовилися від самозабезпечення країни і почали вписуватися в загальноєвропейський поділ праці. Вони будували постіндустріальну економіку з домінуючою сферою послуг, за що їх хвалили європейські чиновники і ставили на третє місце в ЄС за темпами економічного зростання після Ірландії та Люксембургу.

У результаті подібної політики частка сфери послуг у ВВП країни зросла з 62 (1996 рік) до 75 (2009 рік) відсотків, а частка промисловості значно скоротилася. Однак тоді на це уваги ніхто не звертав, оскільки кредити забезпечували досить високий рівень доходів основної маси населення.

   

Приймаючи Грецію в ЄС, їй поставили умову змінити ставлення до власності та її управління, а також приватизувати стратегічні підприємства, контрольовані грецькою державою.

У 1992 р. в Греції прийняли закон про приватизацію, якій підлягало близько 700 підприємств. До 2000-го було приватизовано 27 великих підприємств, серед них і 5 головних банків країни. Частка держави в Нацбанку знизилася тоді до 50%, а до 2010 р. - до 33%. Слідом за банками продали телекомунікаційну компанію, заводи будматеріалів і харчову промисловість. Навіть виробництво знаменитого коньяку Metaxa дісталося британській Grand Metropolitan. Держава пішла з прибуткових морських перевезень і почала розпродавати морські порти.

Сьогодні кредитори вимагають від Греції не тільки економічних, але й політичних поступок: скоротити армію, відокремити Церкву від держави, забезпечити права іммігрантів - іновірців.

Згідно прийнятій за наполяганням європейських чиновників програму приватизації, Греція повинна позбутися 80.000 об'єктів, які знаходяться у власності держави. У число активів, які повинні піти з молотка або «змінити профіль діяльності», потрапили православні храми, лікарні, в'язниці та сільськогосподарські угіддя.

Випадки відкритого втручання у внутрішні справи Греції з боку кредиторів досить численні. Наприклад, представники німецьких правлячих кіл неодноразово рекомендували Греції «задуматися про продаж декількох належних їй островів». За роки участі в ЄС прийнято цілу низку антихристиянських законів: легалізовані аборти, скасований вихідний недільний день, узаконено «вільне співжиття» і одностатеві шлюби.

Економічна криза стала суворим випробуванням для Православної Церкви. Через брак священнослужителів закриваються храми (особливо в малонаселених районах країни).

Незабаром під тиском Брюсселя буде прийнятий новий «антирасистський закон». Законопроект стосується «захисту» почуттів тих, хто може бути ображений проявом «зайвого» патріотизму з боку греків. За образу іновірців, заперечення Голокосту та інші прояви ксенофобії загрожує кримінальне переслідування і реальні терміни ув'язнення. За словами митрополита Фтіотідського Миколая, тепер грекам «буде страшно висловити свою любов до Батьківщини», не можна буде пропонувати приклади національних героїв «через те, що будуть зачеплені почуття дітей мусульман або албанців».

Проект нового «антирасистського закону» передбачає також цензуру текстів богослужінь Страсного Седмиці, в тому числі і Євангелія.

Тасос Міхаїлідіс, Греція

2 грудня 2013

Джерело: Православие.ru

Переклад українською: Православний Оглядач

Митр. Амвросій: Корова, яку доять, а не кормлять здохне. Так буде і з Грецією

ЄС: У Греції хочуть законом змінити Євангеліє і церковні піснеспіви

Грецький Митр. Теолог: Грецію хочуть зробити легкою здобиччю темних сил

Архієпископ Афінський Ієронім: Європейська солідарність - міф

ЄС. Митрополит Серафим: У Греції ведуть політику проти православ`я

Грецький ієрарх владі: Поклоняйтеся святій Трійці, а не трійці кредиторів

ЄС: Кредитори хочуть «перепрофілювати» православні храми в Греції

Єврокредитори хочуть залишити грецьких священиків без зарплати

Грецький митрополит Феокліт: «Церква передала державі 96% церковного майна»

Євроінтеграція: Розділяй та володарюй