Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Популярні



31 березня – Професору Олексію Осіпову виповнюється 75 років

31 березня 2013 року  відомий православний богослов Олексій Ілліч Осіпов відзначатиме своє 75-ліття.  Православний Оглядач долучається до привітань на адресу ювіляра.

Не тільки Московська духовна Академія, професором якої є Олексій Осіпов, пишається таким викладачем, але й увесь православний світ, особливо в Росії, Україні та Білорусі, не може не відзначити ту благотворну наукову богословську  функцію, яку виконує професор Осіпов, і яку можна сміливо прирівняти до духовного подвижництва у сфері захисту та утвердження Православної віри, міцно укоріненої у святоотцівській традиції.  

Захищаючи Православну віру від «всякого вітру вчення» (Ефесянам 4:14), в тому числі й від псевдоправославного та псевдодуховного, витримуючи критику тих, хто хоче кроїти віру отців по своїм сектантським міркам, професор Осіпов несе не лише теорію християнських догматів і доктрин, але й допомагає усім, хто щиро хоче не лише знати про Православ’я, але й жити ним, йти шляхом прокладеним апостолами і святими отцями, шляхом спасіння.

Православний Оглядач бажає Олексію Іллічу Осіпову многих і благих літ, і рясного Божого благословення в усіх сферах його життя. 

Для кращого ознайомлення з діяльністю Олексія Осіпова запрошуємо на офіційний сайт професора.  

 

Біографія професора Олексія Осіпова:

1938-1969

Олексій Ілліч Осіпов народився 31-го березня 1938 року в м. Белев Тульської області в російській родині службовців.

До 1952-го року проживав спочатку в м. Козельську Калузької області, потім у селищі Оптіна Козельського району. З 1952 року жив у м. Гжатськ (тепер Гагарін) Смоленської області.

По закінченні в 1955-му році середньої школи, відмовившись від пропозицій дирекції школи вступати до якого-небудь інституту, протягом трьох років у домашніх умовах займався вивченням початків богослов'я під керівництвом ігумена Нікона (Воробьйова. +1963).

У 1958 році, отримавши від нього письмову рекомендацію (з благословення архієпископа Смоленського і Дорогобузького Михаїла (Чуба)), був прийнятий у четвертий (випускний) клас Московської духовної семінарії, склавши іспити за три попередні класи. 

У наступному році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1963 році зі ступенем кандидата богослов'я, захистивши дисертацію по кафедрі давньогрецької мови на тему: "Переклад чинопослідувань Утрені і Вечірні по Служебнику Грецької Церкви 1951 року видання у порівнянні з російською служебником Синодального видання".

По закінченні академії отримав довідку про направлення в Смоленську єпархію. Але восени того ж року отримав запрошення в аспірантуру при Московській духовній академії, яка щойно відкрилася. По її закінченні його залишили в ній викладачем по абсолютно новій тоді дисципліні «Екуменізм».

У 1965 році був запрошений читати лекції по Основному богослов'ї в академії, а потім у наступному році - той же предмет і в семінарії.

У наступні роки в аспірантурі читав лекції з Історії російської релігійно-філософської думки, протестантизму, сучасним богословським проблемам; а в академії окрім Основного богослов'я - по західних віровизнанням.

1969-1995 

У 1969 р. отримав звання доцента, в 1975 р. - професора, в 1985 р. - ступінь доктора богослов'я, в 2004 р. - звання заслуженого професора. 

Крім викладання в Московських духовних школах мав багато інших обов'язків. 

У 1964 р. був призначений секретарем комісії Російської Православної Церкви з підготовки матеріалів у Релігійно-етичну енциклопедію, видавалася в Афінах. 

1967 - 1987 рр.. і з вересня 1995 по 2005рр. - Член редакційної колегії збірника "Богословські праці". 

З 1973 по 1986 рр.. - Член Навчального Комітету при Священному Синоді від Московської духовної академії. 

З 1976 по 2004 рр.. - Член комісії Священного Синоду з питань християнської єдності, перетворену в 1994 р. в Синодальну богословську комісію. 

З 1981 по 2004 рр.. - Завідувач філії аспірантури Московської духовної академії при ВЗЦЗ. 

У 1990-93 рр.. головний редактор відновленого журналу Московської духовної академії "Богословський Вісник". 

У 1991-99 роки - співголова щорічної Міжнародної Конференції "Наука. Філософія. Релігія" у м. Дубні (Московська обл.). 

У 1994-95 роки - член Спільного координаційного комітету по взаємодії між Збройними силами Російської Федерації і Російської Православної Церкви. 

У 1994 р. призначений до складу Видавничої ради Московської Патріархії. 

У 1995 - 1997 роках на II - IV-м Всесвітніх Російських Соборах був членом його Постійного Президії.

1995-2008

У 1995 р. визначенням Священного Синоду був включений: в робочу групу на базі Навчального комітету з розробки детальної концепції нової системи богословської освіти Російської  Православної Церкви;

в робочу групу по вивченню теми: "Про ставлення Російської Православної Церкви до Міжхристиянської співпраці в пошуках єдності";

в Синодальну робочу групу з розробки Основ Соціальної концепції РПЦ.

У 2005 р. визначенням Священного Синоду включений до складу робочої групи «для складання концептуального документа, що викладає позицію Російської Православної Церкви у сфері міжрелігійних відносин».

З 1979 р. був членом Міжправославної підготовчої богословської комісії з підготовки православно-лютеранського діалогу,

а з 1982 р. по 2007 р. - змішаної Православно-лютеранської богословської комісії з діалогу;

з 1991 р. по 1998 членом комісії "Віра і Церковний устрій" Всесвітньої Ради Церков.

Брав участь у двосторонніх діалогах, проведених Російською Православною Церквою з: дохалкідонськими церквами, Ватиканом, католицькою організацією «Пакс Крісті Інтернационаліс», лютеранськими церквами ФРН, НДР, Фінляндії, Національною Радою церков США, Світовим союзом реформатських церков, Англіканської церквою, Єпископальної церквою в США та ін..

Був учасником ряду Асамблей Всесвітньої Ради Церков, Конференції Європейських Церков, Християнської Мирної Конференції; багатьох всесвітніх, міжнародних, регіональних та інших церковних і громадських конференцій та асамблей як усередині країни, так і за кордоном.

Виступав з доповідями і лекціями в Росії і за кордоном перед різними аудиторіями, як церковними, так і світськими: в академіях, університетах, інститутах, школах, у громадських, військових і ділових організаціях, по радіо і телебаченню.

Нагороджений орденами Російської Православної Церкви та інших Церков.

Публікувався в "Журналі Московської Патріархії" (ЖМП), в "Богословських працях", "Stimme der Ortodoxie" (видавництво Московської Патріархії), у світських журналах і газетах, а також за кордоном: у Німеччині, Фінляндії, Греції, США, Італії і інших країнах.

Монографии:

Перевод чинопоследований Утрени и Вечерни по служебнику Греческой Церкви 1951 года издания в сравнении с русским служебником Синодального издания. (Рукопись. Библиотека МПДА.)

 Основное богословие. Курс лекций для учащихся Московской духовной семинарии. Москва.1994.

 Путь разума в поисках истины. М. «Даниловский благовестник». 1997; «Братство во имя св. Александра Невского». 1999; М. «Сретенский м-рь». 2002, 2003, 2004; М. «Благо». 2003; СПб. «Сатис». 2007.

 Православное понимание смысла жизни. Киев. 2001.

 Посмертная жизнь души. «Даниловский благовестник». 2005; 4-е изд.: М. 2007.

 Игумен Никон (Воробьев). Письма о духовной жизни. Сретенский м-рь. 2005.

 Посмертная жизнь. М. «Дар». М. 2006.

 Носители духа святителя Игнатия (Брянчанинова). М. 2007.

 Из опубликованных статей, докладов:

 Справедливость и насилие. Богословские труды. №11.М. 1973.

 Насилие и справедливость. ЖМП.1973. №5.

 Спасение - освобождение для мира и справедливости во Христе. Значение Церкви. ЖМП.1976.№3.

 О некоторых принципах православного понимания экуменизма. Богословские труды. №18. М. 1978.

Тридцатилетие Всемирного Совета Церквей. ЖМП. 1978. №12.- 1979. №1.

To Top