Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Популярні



УПЦ (МП) просять визнати святим отамана канонізованого в УПЦ КП

Козаки просять УПЦ (МП)  канонізувати останнього кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського. Таке прохання отамани висловили на зустрічі з Запорізьким архієпископом УПЦ (МП) Лукою, яка відбулася 31 серпня 2013 року в рамках засідання Ради отаманів України, повідомляє Православний Оглядач з посиланням на прес - службу Запорізької єпархії.

Петро КалнишевськийНагадаємо, що 2008 року Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату у зв'язку з 1020-літтям Хрещення Київської Русі-України благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих для загального церковного шанування, занести його ім'я у православний церковний календар, чесні останки праведного Петра вважати святими мощами та віддати їх на волю Божу. Собор благословив будівництво храмів на його честь.

Петро Калнишевський народився 12 липня 1691 року на лівобережжі в селі Пустовійтівка (тепер Роменського району Сумської області). Вперше очолив Запорізьку Січ у 1762 році. Того ж року у вересні він зустрічався в Москві з царицею Катериною ІІ. З того часу, мабуть, майбутній праведник Божий не дуже сподобався імператриці, бо з посади кошового його на деякий час усунули. У  січні ж 1765 року, всупереч царській волі, козаки знову обрали кошовим отаманом Петра Калнишевського. Так угодник Божий Петро Калниш став кошовим вдруге і остаточно, аж до зруйнування Січі, тобто 10 років підряд – «чого з роду віку не бувало».

Православна віра надихала завжди козацтво до боротьби за свободу. Духовним підґрунтям козацьких подвигів була Православна Церква, яку запорізьке козацтво боронило від різних іновірців.

У 1775 році 84-річний Калнишевський після того, як не забажав проливати «християнську кров», був заарештований московською царською владою, а згодом відправлений до Соловецького монастиря, де провів близько 28 років у камері розміром 1 на 3 м. Калнишевського випускали з камери на свіже повітря тричі на рік: в дні свят Різдва , Великодня і Преображення.

Після «помилування» імператором Олександром І, Петро Калнишевський у віці 110 років, будучи практично сліпим, залишився нести послух в Соловецькому монастирі,  де і помер через 3 роки - 31 жовтня за ст.ст. (13 листопада за новим) 1803 року.

To Top