Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Популярні



Три роки тому помер Львівський владика – митрополит Андрій (Горак)

5 липня 2013 року, в третю річницю смерті митрополита Андрія (Горака), керуючий Львівською єпархією УПЦ КП митрополит Димитрій (Рудюк) звершив поминальні богослужіння у Покровському кафедральному соборі та на Янівському кладовищі  Львова, де похований владика Андрій, повідомляє Православний Оглядач з посиланням на Град Лева.

Молитва за владику Андрія

У своєму пам'ятному слові про владику Андрія, митрополит Димитрій зокрема сказав:

«Наша любов до цього славного ієрарха проявляється у двох речах: пам'яті і молитвах… Якщо ми вранці і ввечері згадуємо митрополита Андрія у своїх молитвах, тоді ми правдиві у своїх словах, тоді ми справді любимо, шануємо і пам'ятаємо його.

Господь доручив владиці Андрію православну паству Львова і всього Галицького краю у непростий час. Можливо, саме через ці складні обставини релігійної ситуації на Галичині упродовж останніх двох десятиліть, митрополит Андрій передчасно залишив нас…»

 Митрополиту Димитрію співслужили: благочинний єпархії, секретар єпархіального управління прот. Володимир Бачинський, ключар собору прот. Павло Кочкодан, прот. Ярослав Хомин, проректор Львівської православної богословської академії прот. Михаїл Сивак, благочинний Академічного храму свт. Іоана Золотоустого ієрей Назарій Лозинський.

За богослужінням також молились благочинний Львівського благочиння прот. Ярослав Дуда і священик Іоан Голуб.

Поминальні богослужіння за владикою Андрієм (Гораком)

Наприкінці Літургії митрополит Димитрій виголосив слово у пам'ять про владику Андрія.

Після завершення храмового богослужіння Високопреосвященний митрополит Димитрій вирушив на Янівське кладовище м. Львова, де у співслужінні духовенства звершив заупокійну літію на могилі митрополита Андрія Горака.

Довідка.

Митрополит Андрій ГоракМитрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Андрій Горак народився 1 березня 1946 року в с. Поляна Миколаївського району Львівської області. У 1961 р. закінчив Полянську восьмирічну школу. З 1961 по 1965 рр. навчався в медичному училищі, а з 1968 по 1975 рр. — на біологічному факультеті Львівського університету.

У 1979 році успішно закінчив Ленінградську Духовну Академію та захистив кандидатську дисертацію із присвоєнням наукового ступеня кандидата богослів'я. Під час навчання у Ленінградських духовних школах у 1976 році рукоположений в сан священика митрополитом Ленінградським і Новгородським Никодимом (Ротовим) у Троїцькому соборі Олександро-Невської лаври (м. Ленінграді, нині Санкт-Петербург).

Був найближчим помічником митрополита Львівського і Тернопільського Миколая (Юрика), звершував священнослужіння у Преображенській церкві м. Львова. Після того, як Львівську єпархію залишили митрополит Никодим (Руснак) у 1989 р. та архієпископ Іриней (Середній) у 1990 р., був призначений секретарем єпархії, а навесні 1990 року обраний правлячим архієреєм, у зв'язку з чим приймає постриг в чернецтво та 14 березня того ж року возводиться в сан архімандрита.

18 квітня 1990 року собором архієреїв на чолі з Митрополитом Київським і Галицьким, Патріаршим Екзархом всієї України Філаретом, рукоположений на єпископа Львівського i Дрогобицького.

Львівська єпархія отримала владику Андрія своїм архіпастирем у один з найважчих періодів свого існування. У 1989 р. з нелегального положення почала виходити Греко-Католицька Церква, що супроводжувалося численними сутичками та протистоянням за право богослужіння в храмах. Частина православних священиків єпархії оголосили про свій перехід в УГКЦ. У цей же час розпочався рух за автокефалію Української Церкви, особливо активний на Галичині. У таких важких умовах довелося владиці Андрію звершувати свої перші архіпастирські кроки на рідній землі.

У 1991 — на початку 1992 р. єпископ Андрій активно підтримав рішення Собору УПЦ про автокефалію. А влітку 1992 р., коли Московська патріархія спровокувала розкол Української Церкви, разом з переважною більшістю духовенства і вірних своєї єпархії увійшов до складу об'єднаної УПЦ Київського Патріархату.

За заслуги перед Церквою був піднесений до сану архієпископа, а потім і митрополита. З листопада 1995 року митрополит Львівський i Сокальський Андрій був постійним членом i секретарем Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

За діяльність на архіпастирській ниві був відзначений багатьма церковними та державними нагородами.

Близько трьох років тому захворів, але, незважаючи на хворобу та кілька перенесених операцій, продовжував керувати єпархією, регулярно служити, брати участь у роботі Священного Синоду та у загальноцерковних заходах. Після різкого погіршення стану здоров'я та госпіталізації 5 липня 2010 р. близько опівночі упокоївся на 65-му році життя та 21-му році архіпастирського служіння.

В особі владики Андрія Українська Церква втратила одного з найдосвідченіших архіпастирів.

To Top