Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Популярні



У Москві закладуть собор на честь українця - праведного Іоана Руського

9 червня 2013 року в Москві, на вулиці Ярцевській, єпископ Виборзький і Приозерський Ігнатій, керуючий Західним вікаріатством Москви, звершить чин освячення закладного каменя п’ятикупольного собору на 500 парафіян на честь праведного Іоана Руського, повідомляє Православний Оглядач з посиланням на Православие.by.

Іоан РуськийНа приході вже діє невелика каплиця, в якій щодня відбуваються богослужіння. Відкрито недільну школу, створено гуртки дитячої творчості, об'єднання «Симфонія», клуб «Златоуст», організовуються паломницькі поїздки. Члени громади окормляють довколишні лікарні, допомагають малозабезпеченим сім'ям та інвалідам.

Цього дня Православна Церква згадує великого подвижника віри сина українського народу - святого Іоана Руського, який народився на Правобережній Україні наприкінці XVII ст.

Про святого Іоана Руського

Батьки виховали сина в православному благочесті. Під час російсько-турецької війни Іоан разом з іншими воїнами потрапив у полон до татар, які продали його начальникові турецької кінноти. Так він потрапив у селище Прокопіон (по-турецьки Укрюп) в Малій Азії, за 50 км на захід від Кесарії.

Полонених християн турки старалися навертати на мусульманство, сподіваючись за це одержати прощення всіх гріхів і рай. Одних вони спокушали багатством, жінками і волею, а відданих Христовій вірі били й мучили. Іоан мужньо терпів зневагу, прикрості й побої, але залишився непохитним сповідником Христової віри. Полоненний терпів психологічний тиск з боку турків, його утримували у стайні з домашніми тваринами. Але ніщо не зламало дух Йоана — мученицьке життя у конюшні нагадувало йому вертеп Віфлеєма. 

Коли його мучили, він казав своїм мучителям: «Я народився християнином, християнином і помру!»

Стійкість і безстрашність, а одночасно сумлінна праця, пом’якшили серце господаря і викликали повагу в турків, які змушені були відступитися від нього. День його проходив у роботі, а вночі він молився, інколи на паперті місцевого християнського храму Св. великомученика Георгія або в хліві, де спав.

Хоч Іоан був бідний, але завжди допомагав убогим і хворим християнам, ділив із ними харчі. Перед смертю на чужині він прийняв святе причастя з рук грецького священика. Так у молитві, смиренні й терпінні праведник чекав смерті, яка настала 27 травня 1730 р.

Коли господареві сказали, що невільник Іоан помер, він покликав грецького православного священика, щоб поховати його за християнським звичаєм.

Шлях до зачислення в лик святих

Через три з половиною роки християни перенесли тіло праведника в храм Св. великомученика Георгія, який за життя за особливу набожність і святість користувався загальною пошаною не тільки в православних, а й у вірмен і навіть турків.

Майже 200 років побожні християни з різних місць приходили в Прокопіон поклонитися чесним останкам Іоана Руського, з вірою і молитвою шукаючи полегшення від душевних і тілесних недуг та просили його: «Рабе Божий, не обійди нас своєю милостію». І коли у 1924 р. православні греки змушені були переселитися в Грецію на острів Евбею, залишаючи Прокопіон Каппадокійський, вони взяли із собою і святі мощі Іоана Руського. Згодом добра слава про нього обійшла всю Грецію, і Елладська Православна Церква, зважаючи на загальне визнання побожного народу, зачислила праведного Іоана Руського до лику святих. На острові Евбея, в селищі Новий Прокопіон, був споруджений храм на його честь і в ньому покладено мощі святого, які зберігаються там до сьогодні. Згодом ієромонах Діонісій з м. Прокопіон зробив докладніший опис життя й подвигів праведного Іоана, який був надрукований у першому томі «Церковні історії Каппадокії», виданому в 1885 р. в Афінах.

Визнання на Батьківщині

Священний Синод РПЦ 19 липня 1962 р. ухвалив: «З огляду на те, що наш співвітчизник праведний Іоан Руський, сповідник, канонізований константинопольською і елладською церквами, зарахувати його ім’я до лику святих, шанованих Руською Православною Церквою».

У 1979 р. делегація РПЦ на чолі з  митрополитом Київським і Галицьким Філаретом відвідала острів Евбея, де знаходяться мощі Іоана Руського.

Митрополит Київський і Галицький, екзарх усієї України Філарет у своєму слові тоді наголосив: «Спільне вшанування праведного Іоана Руського об’єднує нас у православній вірі, зміцнює братні зв’язки між руською та елладською церквами… Святий Іоан Руський виріс на нашій землі, подвигом добрим подвизався в межах Туреччини й був усиновлений православним грецьким народом та елладською церквою. Сповідник належить обом церквам руській та елладській. В особі праведного Іоана Руського ми маємо свідка духовного союзу церков руської та елладської. В особі праведного Іоана Руського ми маємо молитвеника й заступника перед Богом за православновіруючих людей його Вітчизни та Еллади». (використане джерело: parafia.org.ua)

У записах про нові чуда святого Іоана є дивні випадки: це і спасіння від корабельних аварій, і зцілення безнадійних хворих. Вже давно помітили особливу прихильність святого до дітей: із чудес, здійснених за його молитвами, найбільше радують численні випадки благодатної допомоги саме хворим дітям.

 

To Top