Литовський архієпископ: Вільне євросуспільство страшне як і марксизм

Під час вшанування жертв більшовицьких депортацій литовців, римо-католицький Каунаський архієпископ Сігітас Тамкявічус осудив живучість маркизму в європейських університетах та заявив, що за красивими словами «Прогрес, нова людина, вільне суспільство» в Європі як і раніше криються «страшні речі», повідомляє Православний Оглядач з посиланням на newsbalt.ru.

На урочистому заході в литовському Сеймі, присвяченому пам'яті жертв масових заслань, Каунаський архієпископ Сігітас Тамкявічюс, який сам переніс посилання, запитав, чи винесла Литва урок з історії. Архієпископ обурився, що марксизм все ще живий у знаменитих університетах Європи, а за красивими словами «Прогрес, нова людина, вільне суспільство» як і раніше криються страшні речі.

- Створюється вільна людина, яка уникає будь-якої відповідальності, готова що завгодно пожертвувати заради свого особистого благополуччя. Вона може змінювати не тільки своє мислення, а й свою стать, - цитує архієпископа 15min.lt. 

Тамкявічюс заявив, що йому через це неспокійно, і додав, що сподівається, що мешканці Литви все ж зможуть відокремити сміття від зерна. 

Вшанувала пам'ять жертв масових заслань і президент Литви Даля Грібаускайте. Вона підкреслила, що країна зобов'язана зберегти правду про масові вислання і не дозволити принизити або спотворити свою історію. За словами глави держави, 14 червня приводить литовців на очну ставку з болючим минулим, яке ніколи не зітреться, оскільки воно - в пам'яті і людей, і держави. 

- Історія залишає факти, свідчення, можливості інтерпретувати. Однак сьогодні, стоячи тут і згадуючи жертв окупації, геноциду та репресій радянського часу, ми всі зобов'язані говорити правду, навіть якщо комусь вона здається незручною або непотрібною, - говорить президент. 

Вона нагадала, що «14 червня 1941 «совіти» почали масові репресії. За весь період висилань з Литви вивезли понад 280 тисяч людей». 

- Це були конкретні люди, вирвані зі своїх сімей, будинків, загнані у вагони і приречені на смерть. Однак ці люди всіма силами чіплялися за життя - були разом, ділилися останнім шматком, жадали повернутися до Литви і допомогти їй піднятися, - зазначила Грібаускайте. 

За її словами, Литва єдина з колишніх радянських держав почала масово публікувати документи КДБ. 

Раніше захід, приурочений до річниці депортацій прибалтійських народів, відбувся в Європарламенті (ЄП) у Страсбурзі. Як сказав один з організаторів цього заходу, євродепутат Вітаутас Ландсбергіс, це захід, який проводиться з 2006 року, з кожним роком залучає все більше учасників. 

- Займаючись тут політичною роботою, я можу зауважити, що прагнення до того, щоб про наших країнах, про нашу долю і сьогодення довідалося якомога більше людей є тривалою роботою, що вимагає терпіння і послідовності, - наводить слова колишнього лідера Саюдіса Delfi.