Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Популярні



Митр. Іоасаф: На Богородчанський іконостас чекають в манявській обителі

Митрополит Івано-Франківський і Галицький УПЦ КП Іоасаф схвалює позицію Глави УГКЦ Верховного архієпископа Святослава (Шевчука) щодо повернення в храми сакральних і літургійних предметів, зокрема ікон.

Водночас митрополит здивований, що керівництво Національного музею у Львові ім. А. Шептицького не запросило його на відкриття виставки присвяченої Богородчанському іконостасу, оскільки митрополит є архімандритом Манявського монастиря, для якого цей іконостас свого часу і був створений. Про це владика Іоасаф розповів в коментарі.

- Позиція Верховного архієпископа УГКЦ Святослава щодо повернення ікон в храми дуже правильна, подібну думку має переважна більшість православних і греко-католиків в Україні, бо ж ікона не для того творилася, щоб стояти в музейному запаснику, або на виставці, – говорить митрополит Іоасаф. – Ікона створена для молитви, тим більше іконостас, який є невід’ємною частиною в оздобленні православного храму.

Водночас митрополит Іоасаф не розуміє, чому на виставку, яка є дуже важливою, з історичної і духовної точки зору, для братії і багаточисельних паломників Манявського монастиря не запросили представника від обителі, для якої власне, і був свого часу створений іконостас, пізніше названий Богородчанським.

-Владико, чи достатньо і об’єктивно висвітлюють українські ЗМІ подібні події, як згадана виставка в Львівському музеї?

- З прикрістю мусимо відзначити, що навіть у засобах масової інформації справді визначна для української православної громади подія, відображена не вповні вірно. Багато написано та сказано про Богородчанський іконостас як визначну пам’ятку барокового мистецтва та об’єкт музейного зберігання. Для нас важливішим є все ж сакральний вимір мистецького твору – писав його чернець, надихаючись молитовною практикою аскетичного життя в обителі, писав для конкретного монастирського храму, відображаючи багатий світ власного бачення та молитовних практик у кольорі та естетиці своєї епохи. Тому й головний акцент мав би бути зроблений саме на цьому духовному вимірі – унікальній пам’ятці іконописання Українського Афону – Манявського Скита.

- Владико, розкрийте, будь ласка, нашим читачам більше сакральну та історичну сторону створення так званого Богородчанського іконостасу.  

- Традиція манявського іконопису ієромонаха Йова Конзелевича, а це орієнтовно період 1698-1705 рр., була відображена і в усіх інших сферах літургійної та місіонерської діяльності православного монастиря – варто лише згадати традицію манявського співу з редагуванням Ірмологіону, упорядкування бібліотеки, що після закриття монастиря у кінці ХVIII ст. була передана до Львівського університету та ін. Таким чином, вшановуючи минуле та захоплюючись унікальною мистецькою пам’яткою, наукова та церковна спільнота мала б передусім зосередити увагу на актуалізації духовних традицій тих особистостей і того середовища, у колі яких був створений іконостас. Таким духовним осередком був єдиний у підавстрійській Галичині православний Скит Манявський.

Ми пам’ятаємо і шануємо нашу історію – відновлюючи обитель ми звертаємося до архівних документів і гідно вшановуємо пам'ять тих, хто своєю молитвою і працею доклався до творення та збереження духовної спадщини монастиря. Чернеча громада молитовно звертається до наших святих засновників – Іова і Феодосія Манявських, молиться за упокій душі ієромонаха Іова – творця іконостасу, а також і за здоров’я та довголіття всіх – митців та організаторів, хто уже з 1997 р. забезпечив відновлення нашого іконостасу. Ми пам’ятаємо про дослідника давнього мистецтва Володимира Дідушицького, який чи не вперше опублікував дослідження про іконостас у ХІХ ст., вивчаємо роль польського художника і реставратора Юліана Макаревича у реставрації нашого іконостасу, з вдячністю згадуємо заходи митрополита Андрея Шептицького, спрямовані на збереження унікальної пам’ятки.

- Що у подіях навколо виставки вас здивувало найбільше?

- Нашу чернечу громаду принаймні здивувало те, що про відкриття експозиції іконостасу нашого монастиря ми довідалися із ЗМІ, коментарі стосовно пам’ятки давав ієрарх іншої церкви, а ми виявилися повністю проігнорованими. Манявському Скиту не знайшлося місця на презентації Манявського іконостасу. У православних знову “відібрано” Богородчанський іконостас.

- Чому так сталося, що православних проігнорували?

- Я не знаю причин, чому так сталося, і нікого не хочу звинувачувати в якійсь упередженості, бо завжди намагаюся знайти виправдання вчинкам людей. Але на майбутнє дуже просив би працівників будь-якого музею, не ігнорувати представників тієї конфесії, храму чи монастиря до якого належав раніше той чи інший їхній нинішній експонат.

Богородчанський іконостас

Також "Православний оглядач" поцікавився у владики Іоасафа, чи не планує керівництво Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря просити музей про повернення іконостасу в рідну обитель, враховуючи, що позиція глави УГКЦ та архімандрита Манявського монастиря у питанні повернення святинь в храми, збігається?

- Ми докладаємо багато зусиль для того, щоб в організації життя сучасного чернецтва та вірних нашої Церкви важливу роль відігравала історична традиція та послідовне розуміння багатства своєї духовної спадщини. Ми думаємо про те, щоб в рамках заходів, спрямованих на відновлення обителі, виготовити докладну копію роботи Іова Конзелевича, залишаючи оригінал на зберігання у відповідних умовах.

Але, звичайно, великою радістю для православної спільноти та духовним здобутком сучасного українства було б повернення сакрально-літургійної пам’ятки на місце, для якого вона була створена – сьогодні у Маняві є всі умови для збереження пам’ятки. Ця наша думка не мала б викликати непорозумінь ані з боку науковців чи музейних працівників, ні, тим більше, інших конфесій. Молитва є душею ікони, тому повернення іконостасу в рідну Манявську обитель принесе велику духовну користь людям, а Богові славу!, - відповів митрополит Іоасаф.

Нарис історії Манявського монастиря - українського Афону 

Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф про «стрийське чудо»

Митрополит Іоасаф:Сповідь потрібна, щоб знайти Отця і залишатися дитиною Божою вже тут на землі

Митрополит Іоасаф: Не всі у світі загинуть і не всі, хто живе в монастирі спасуться

Спогади про отця Іоасафа (нині митрополита Івано-Франківського і Галицького)

To Top