Віра Адельгейм митрополиту Євсевію: До зустрічі на Страшному Суді!

«Православний Оглядач» пропонує вашій увазі лист дружини нещодавно убієнного православного священика Павла Адельгейма псковському митрополиту РПЦ Євсевію. Хоча написаний він п’ять років тому, зміст листа передає атмосферу, в якій доводилося жити священику, його родині та парафіянам. 

Лист митрополиту Євсевію від Віри Адельгейм на захист свого чоловіка протоієрея Павла Адельгейма

Високопреосвященному

Митрополиту Євсевію

Копія: Високопреосвященному Митрополиту Клименту

Крик душі. (Відкритий лист)

Півень заспівав, і згадав Петро слова Ісуса, і гірко заплакав (Мф. 26, 74-75).

Пише дружина свящ. Павла Адельгейма, який прослужив 50 років в РПЦ, який зазнав репресій, постраждав до крові від безбожної влади, а нині без вини і без суду гнаний Руською Православною Церквою Московської Патріархії у Вашій особі.

Як і Ви, я народилася в глухому селі. Мій батько і чотири рідних дядька загинули на фронті, віддавши життя за віру і Батьківщину. Ще чотири дяді пройшли війну, отримали генеральські і полковницькі погони та ордени. Два дідусі дійшли до Берліна. Мене виховували в строгих правилах. Дідусь залишив три накази: «не красти, не брехати, не лихословити». Дотримуюся їх з юності. 

У 17 років закінчивши школу, вийшла заміж і поїхала в далекий Ташкент, де жили з чоловіком в райських кущах тепла і любові дивовижних священиків і єпископів.

Коли о. Павло побудував у Кагані храм і його заарештували, я залишилася з трьома дітьми без коштів. Мене не кинули, хоча всі жили в злиднях. Владика Гермоген з Жировицького ув'язнення посилав частину пенсії. Свящ. Мілій Руднєв, маючи сімох дітей, допомагав. Багато хто ділився останнім. Я не відчувала себе покинутою, покладаючись на Бога і добрих людей.

Совєтська влада виселяла мене з квартири з дітьми, Бог не дав в образу. Часи були інші, Церква теж була інша.

Ми були щасливі, поки не зустріли Вас. Коли Ви прийшли, жити стало страшно. У Вашої ненависті немає причини. Вона спалює Вас зсередини геєною вогненною. Свящ. Андрій Таскаєв приписує о. Павлу "манію переслідування". Манія не в нього, а в мене. Кожен раз, коли зупиняється автомобіль, приходить лист, дзвенить дзвінок, у мене падає серце, як при арештах 1937 року. Пам'ять смертна не покидає ні вдень, ні вночі всі ці роки.

Серце болить не дарма. "Нова газета" запитує: "Невже" замовили "священика?" (№ 53 за 2003р.). Замах на о.Павла Адельгейма викликала публікація архієрейських проклять в "Благодатниых лучах" (№ 2 за 2003 р.). Хто підіслав вбивцю, розгвинтити рульову тягу? Хто замовив вбивство, забувши Бога? "Хто на небесах посміється їм"! (Пс.2, 4). О. Павло залишився живий!

О.Сергій Іванов прийшов завойовником в мирний прихід. Нехтуючи традиціями храму, що склалися за 20 років, розпалює пожежу. Треба розорити прихід? Знищити "дух і життя?" (Ін. 6, 63). 

У Прощений день Іванов виправдовувався перед народом: "не по своїй волі я прийшов. Владика велів: або поклади хрест на стіл, або йди в Мироносиці".

Торік Ви посилали його розганяти Іоано-Предтеченський прихід: свящ. Андрій Давидов пішов з єпархії, його громада розпалася і розбрелася по чужих храмам.

Іванов похвалився: "Не раз мене відряджали наводити порядок в чужих парафіях". Якщо дух громади та настоятель не подобаються, Ви розганяєте прихід. З цієї причини пора отцеві Павлу збиратися в скорботний шлях, кінець недалекий. А парафіянам куди бігти?

За 15 років переслідувань Ви зруйнували все, у що вкладено душу і десятки років життя: відняли три храми, школу, притулок інвалідів, виробництво, здоров'я і спокій родини, створили навколо о.Павла штучну ізоляцію - менш стійких Ваше "пастирство" доводить до хвороби і самогубства.

Прот. Євген Борода з м. Дно повісився, позбувшись приходу, в якому прослужив 45 років - все життя з дня хіротонії.

Заборона підкосила здоров'я ігумена Романа Загребнєва: інсульт, відібрало ноги.

10 років заборони прикували до ліжка свящ. Володимира Андреєва.

Скільки їх занапастили? Навіщо?! Який кінець призначили о. Павлу? Він витримає і встоїть!Важче вижити мені з непроводимістю серця і кардіостимулятором. Ваші інтриги і підступи зранили серце. Не дорікнеш: чужими руками зло робите. Звідси слово "злодій". Замовника важче звинуватити у злочині, ніж виконавця.

Повернувшись з тюрми без ніг, чоловік прийшов до єпископа в чужій рясі, на березовій нозі. Архієрей розчулився і нагородив його наперсним хрестом, який Ви намірились відняти.

Безбожники гнали. Тепер репресує митрополит РПЦ. Ви перетворили РПЦ з Церкви мучеників у гонительницю. Не дивно. Господа Ісуса теж гнали і розіп'яли архієреї. "Розіпни, розіпни!" - кричали, бажаючи крові Сина Божого. Все повторюється. Тепер архієрей губить народ Божий.

О. Павло не перший і не останній. Ви з багатьма розправилися. "Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити" (Ін.10, 10). Вам 69 років. Задумайтеся про старість і смерть - час не зупинити! Півень вже кричить! Багато дано - багато спитається.

У кожного своя доля. Ви приносить людські жертви. Ми - Ваші жертви - разом з Вами постанемо на суд Божий: білий клобук не вибілить пастирські злочини.

Пробачте! До зустрічі на Страшному Суді Божому.

29 березня 2008 Віра Адельгейм.

У Пскові убитий православний священик Павло Адельгейм

В РПЦ обурені обговоренням прижиттєвої позиції отця Павла Адельгейма

Адвокат відмовився захищати вбивцю отця Павла Адельгейма

Кураєв про Адельгейма: Сатана душив його через псковського митрополита

Протоієрей Павло Адельгейм: Ми самі обираємо судьбу (відео)