Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Торжество Православ`я. Джон Вільям Говелс

Перемога над іконоборцями була перемогою правильного християнського погляду на природу людини.


Божественне в православному розумінні не відокремлене глибоким проваллям від людських справ чи світу загалом, ба більше, друга іпостась Святої Трійці увійшла в історію, набувши людської тілесної форми.


Ікона


Для радикальних дуалістів, найгіршими з яких є маніхейці, світ є царством гріха та диявола. Він вроджено поганий, цілковито позбавлений будь-яких хороших якостей, а відтак всі радощі які ми можемо відчути для них є гріховними відволіканнями, що прив’язують нас до тілесного переконуючи, що всі життєві відчуття матеріального світу є нікчемною марнотою.


Далекосхідні релігії відомі за їхній радикальний дуалізм між цариною духу та матерії, так деякі секти в індуїзмі розглядають оживлюючу присутність душі в людському тілі як принизливу, як наслідок поганої карми, а тому робиться висновок про потребу втечі від тілесності шляхом аскетичних практик.


Індуїсти називають це знетілення «визволенням».


Перша «шляхетна істина» буддизму твердить, що все в світі є стражданням, а насолода є лишень плинним перепочинком від повної сліз природи речей.


Тип суспільства, що постало з такої антропології можна споглянути у Варанасі, на берегах смердючої ріки Ґанґ. Там можна побачити принизливу зневагу, що виказується буденним формам, колись вартим любові: птахи підбирають шматки обгорілої плоті напівзітлілих тіл з чаду отруйних потоків ріки. Їх «святі» згуртовуються серед цих диявольських сцен, сидячи подекуди зі схрещеними ногами, обмащуючись попелом похоронних вогнищ чи п’ючи з людських черепів, часом в перекособочених позах. Всі вони намагаються втекти від того, що на їх думку є мерзенним тілом.


Діти-прохачі та знедолені вдови в Індії всюдисущі, оскільки благодійність розглядається як втручання в космічний порядок, а тим часом слабкі, бідні та стражденні, як вважається, отримують відплату за гріхи, скоєні в минулих життях. Допомогти їм означатиме лишень прив’язати їх до матеріального світу і спричинити подальші реінкарнації.


Наша Православна віра не розглядає фізичне тіло як перешкоду до духовного поступу. Наші погляди на аскетизм визнають людську подобу не досконалою, проте здатною на очищення до відпочаткового стану Едемського саду. І це наша надія, і це наша віра.

 

Джерело: Zentropa.net


Роздуми православного кельта. Бесіда з Джоном Говелсом


Виклики сьогодні такі ж самі як у часи св. Василія. Джон Говелс


Що таке православ'я?


 

To Top