Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Синод УПЦ (МП) позбавив сану священиків УПЦ КП

20 грудня 2012 року Синод Української православної Церкви (Московського патріархату) "позбавив сану" двох священиків з Київського патріархату - Станіслава Березу, який вже 20 років служить в православній парафії села Рахни-Лісові на Вінниччині та Василя Плешинця з села Старосілля на Черкащині. 

Члени Синоду «заслухали рапорт архієпископа Тульчинського і Брацлавського Іоанафана про позбавлення священного сану забороненого у священнослужінні клірика Тульчинської єпархії протоієрея Станіслава Берези», - йдеться у повідомленні прес-служби УПЦ (МП).

Та ухвалили «позбавити священного сану забороненого у священнослужінні клірика Тульчинської єпархії протоієрея Станіслава Березу».

Проте відомо, що ще у вересні минулого року, тобто близько одного року і трьох місяців тому, священик Станіслав Береза не маючи жодного докору чи дисциплінарного стягнення від церковної влади, вийшов за штат Тульчинської єпархії УПЦ (МП), після чого відразу подав прохання та був прийнятий до штату Вінницької єпархії УПЦ Київського патріархату, та продовжив служіння на парафії села Рахни-Лісові, в якій трудиться вже двадцять років. Інтерв’ю з отцем Станіславом, у якому він пояснює свій крок, можна прочитати тут (http://cerkva.info/uk/news/visti/1972-vinnytsya.html).

Перехід священика у Київський Патріархат підтримала більшість його парафіян. Під рішенням здійснити перехід громади під юрисдикцію УПЦ КП на єпархіальних зборах 24 вересня 2011 року, підписалися близько 1,5 тисячі парафіян, проти було лише дев’ять.

Проте обласна влада почала затягувати процес реєстрації переходу громади, у наслідок чого зявилася можливість чергового рейдерського захоплення храму УПЦ КП на Вінниччині. А на отця Cтаніслава Березу вилили чимало критики та осуду колишні співслужителі з МП.До села навіть привозили Чудотворну ікону Почаївської Богородиці, проте на сьогодні священик і громада під покровм Богородиці далі служать Богові у Київському Патріархаті.

Цікаво, що в Журналі сьогоднішнього засідання Синоду за №93 стверджується, що рішення прийнято «на підставі 28 правила Святих Апостолів та 10 правила Карфагенського Собору».

Не зрозуміло, як священик Станіслав Береза міг порушити 28 правило Святих Апостолів, якщо заборона у священнослужіння відбулася лише сьогодні, і в самому правилі йдеться про покарання у вигляді відлучення від Церкви.

28 Святих Апостолів правило звучить так: «Якщо хтось – єпископ, чи пресвітер, чи диякон, за явні провини справедливо позбавлений сану, насмілиться доторкнутися до служіння, дорученого йому колись: такого треба зовсім відлучити від Церкви».

10 Правило Карфагенського собору в свою чергу говорить: «Якщо якийсь пресвітер, від свого єпископа осуджений, піднісшись якоюсь пихатістю та гординею, надумає що повинен сам приносити Богу святі Дари, або надумає збудувати інший вівтар, усупереч церковній вірі й уставу, такий нехай без покарання не залишиться. Собор сказав: якщо якийсь пресвітер, супроти єпископа свого загордившись учинить розкол, нехай буде анафема».

Знову ж таки правило вимагає «анафеми» для священика-порушника, а не позбавлення сану, водночас, відомо, що священик Станіслав Береза не збудував «інший вівтар» та вийшов за штат Тульчинської єпархії не будучи «осуджений єпископом».

Канонічність «позбавлення сану» священика, який з вересня 2011 року належить до іншої Церкви може викликати здивування та сумнів щодо своєї доречності.


Кожен архієрей, від якого відходить клірик у іншу юрисдикцію, чудово розуміє, що позбавляти сану того, хто вже не підпорядковується адміністративно, - немає сенсу. Адже це вже клірик іншої релігійної конфесії. Тому і керуються повчанням святого Апостола Павла до римлян (14глава): "Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм господарем він стоїть або падає. Але він вистоїть, бо Бог має силу поставити його... Ти чому засуджуєш свого брата? А ти чому зневажаєш свого брата? Адже всі станемо перед Божим судом... Тому кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові. Отже, не осуджуймо більше один одного... Тому піклуймося про мир і про те, що йде на упорядкування один одному", - йдеться у повідомленні прес-служби УПЦ КП.

Причиною цього рішення є очевидно настирливе наполягання перед Священним Синодом УПЦ керівника, якому колись підпорядковувався протоієрей Василь, а саме митрополита Софронія, на його забороні у священнослужінні. А вже причиною такої настирливості очевидно є те, щоб застрахати інших кліриків Черкаської єпархії УПЦ від переходу в лоно УПЦ Київського Патріархату, а можливо і помста колишньому довіреному священику, який обрав для себе служіння Богові і українському народові, а не "руському міру", проповідуємому Кремлівськими ієрархами.

Цікаво, а що ж вчинить митрополит Софроній, або Священний Синод УПЦ з переважною більшістю жителів с. Старосілля, які також обрали для себе Київський Патріархат? Чи може їм варто в заборону і відлучення від спілкування з собою піддати ті 15 мільйонів українців, які себе вважають прихильними не УПЦ (Московського Патріархату), а УПЦ Київського Патріархату? – запитують у Київському Патріархаті.

Таких позбавлень сану, які не мали сили, було безліч в історії Вселенської Православної Церкви, і це позбавлення сану не має ніякої сили, оскільки протоієрей Василь Плешинець являється кліриком зовсім іншої Православної Церкви, а саме Київського Патріархату, і лише священноначаліє цієї Церкви має канонічну владу вчиняти будь-які дії стосовно нього.

Він, як і раніше, залишається настоятелем парафії Зачаття Іоана Предтечі с. Старосілля Черкаської єпархії, з усіма відповідними правами звершувати належні священнодії, стверджується у повідомленні на офіційному сайті УПЦ КП.


На фото: православна громада УПЦ КП під час богослужіння в селі Рахни Лісові на Вінниччині.

To Top