Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Ми не маємо права не протистояти, коли узаконюють збочення


Грузія протести проти гей параду Клірики Грузинської Православної Церкви під час протесту проти «гей-параду» у Тбілісі, отець Захарія крайній ліворуч

Протоієрей Захарія Маргалітадзе, клірик Мцхета-Тбіліської єпархії Грузинської Православної Церкви, вже знайомий нашим читачам.

Ми публікували інтерв'ю, в якому батюшка розповів про свій сайт «Альманах "Ковадло"», про стан Православ'я в Грузії і вихід Грузинської Церкви з екуменічної «Всесвітньої ради церков».

Через недавні масові протести проти акції содомітів в Тбілісі, в яких брали участь багато грузинських священиків, ми (газета "Православний хрест", - ПО) зв'язалися з отцем Захарією і попросили відповісти на наші запитання про невдалий «гей-парад».

- Шановний отче Захаріє! Існує думка, що різні протиприродні скверні пристрасті (зокрема, мужолозтво) - це наслідок вроджених захворювань і тому люди, які до них вдаються у цьому гріху не винні. А яке вчення Православної Церкви з даного питання? Що кажуть Святі Отці про причини виникнення содомських пристрастей?

- Церковне вчення з цього питання відомо. Всяке статеве збочення є особливим порушенням закону Божого, гріхом, і підлягає покаянню та лікуванню. Всякий гріх - це хвороба, і веде як до тілесної, так і до духовної смерті. Церква, спираючись на вчення Святого Духа, не може не реагувати на гріх. Неполікований і нерозкаяний гріх - це бунт проти Божої благодаті. Їх мирне співіснування неможливо. 

Дух цього світу прагне примирити непримиренне, проте гріх залишається самим собою - страшною руйнівною силою, що приносить багато горя і тим, хто вчиняє його, і оточуючим їх. Щоб звільнитися від болісної тиранії гріха, святоотцівське християнство радить боротися, протистояти гріху у всеозброєнні, іншого способу немає.

- Як, на Ваш погляд, православний християнин повинен ставитися до людей, які грішать содомським гріхом? До них треба відчувати жалість, відразу, презирство чи ненависть - як до богохульників і розбещувачів наших дітей, осквернителів Вітчизни?

- До грішників треба ставитися з жалістю, але від гріховних спільнот треба втікати і відвертатися. Ми не маємо права нехтувати, ненавидіти людей, ким би вони не були. Але ми також не маємо права не протистояти, коли намагаються узаконити збочення, яке розтліває звичаї народу.

- Як Ви вважаєте, чому в даний час в усьому світі так активно пропагуються і нав'язуються людству гомосексуальні збочення? Чи може християнин байдуже ставитися до цієї проблеми?

- Всього лише років сорок тому не тільки Церква визнавала сексуальне збочення відхиленням, так його сприймали всі. А в наш час ніби всі змовилися і збожеволіли. Те, що вважалося відхиленням і хворобою, узаконили як норму, а тих, хто виступає проти цього маргіналізують, називаючи криміналами. Видно, що таємниця беззаконня - вже не таємниця. Від лютого натиску секс-меншин треба захищати більшість, а не навпаки. Це всесвітній рух збоченців - найстрашніший і найпотужніший бунт проти Творця.

Рух «ЛГБТ» - частина загальної лібертаріанської революції спільноти нелюдів, воно спрямоване на зміну самої сутності людини, позбавлення її духовної основи, природних біологічних коренів.

- Православні віруючі з великим натхненням сприйняли інформацію про масові протести грузинського народу проти ходи збоченців в Тбілісі 17-го травня ц. р. Чи були Ви учасником цієї події?

- Я, як і багато кліриків Мцхето-Тбіліської єпархії, приймав участь у контр-акції проти ходи збоченців. Акцію, що захищає права секс-меншин, ретельно готувала неурядова організація «Ідентичність». Самостійно збоченці не посміли б вийти на вулиці Тбілісі. «Ідентичність» - дітище лібертаріанського крила партії Саакашвілі. Всі лиха в Грузії виходили і виходять від цих людей, які цілеспрямовано займаються дискредитацією і применшенням національних інститутів, побудовою якоїсь ліберальної держави і експортуванням цих ідей в інші країни нашого регіону. Частиною їхньої програми була і сексуальна революція, яка, слава Богу, не відбулася в намічених масштабах.

 Народ зненавидів лібертаріанців, але підпорядковувався насильницькій тиранії цих нелюдів. На виборах ми сказали «НІ» лібертаріанському людоїдству. Сімнадцяте травня - це продовження протесту проти чужого для народу симбіозу, проти нав'язаної пропаганди збочень. Церква весь цей час підтримувала народ, і в дні протесту наші пастирі не могли кинути своїх чад: близько ста священиків та два єпископи взяли участь у контр-акції.

- Чим пояснюється таке масове неприйняття пропаганди содомських гріхів, продемонстроване грузинським народом?

- Правду кажучи, ця подія, контр-акція народу проти содомітів, була несподіванкою. Ми знали, що люди не сприймають всякого роду статеві збочення. Але в силу того, що за останні двадцять років моральні й етичні засади Грузії значно похитнулися, такого сильного сплеску обурення ми не очікували. Значить, народна етнопсихіка встояла проти масованої цілеспрямованої пропаганди збочень, хоча і похитнулася. Років двадцять тому грузини були налаштовані ще більш консервативно: у громадських місцях неможливо було побачити пар, які цілуються, жінок, що палять, одягалися набагато скромніше, «інститут невинності», традиція збереження невинності до вступу в шлюб вважалася (як, втім, і сьогодні вважається) обов'язковою. Але поряд з етнопсихікою і етнокультурою велику роль в житті грузин відіграє Православна Церква.

Вона користується безсумнівним авторитетом серед народу. Церква, в особі більшості своїх кліриків, проповідує традиційне Православ'я, яке формує традиційний дух грузинського народу.

 - Як Ви вважаєте, чи може християнин застосовувати фізичну силу для протистояння пропаганді і поширенню содомського гріха? Чи не суперечить це законам Божим, заповіді про любов до ближніх?

- Для мене, як для священика, всяка агресія неприйнятна. Припиненням зла повинна займатися влада. Але коли вона не діє і, навпаки, заохочує безчинства, тоді цю функцію бере на себе народ з однією метою - зупинити зло. Звичайно, це дуже небезпечний шлях. Важко керувати емоціями людей. По-моєму, протест повинен бути абсолютно мирним, але жорстким і наполегливим, щоб протистояти безчинству, хамству і нахабству духовних злодіїв. Ні в якому разі не можна допускати хуліганства і погромів.

- У російських ЗМІ після розгону ходи содомітів в Тбілісі з'явилася інформація про те, що двом грузинським священикам пред'явлені звинувачення в посяганні на право проведення зборів і маніфестацій і, якщо їх вина буде доведена, їм загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до двох років. Як Ви можете це прокоментувати?

- Священики нікого не били і не закликали до насильства. Це все роздули отруйні ліберальні ЗМІ, які, воюючи між собою, об'єдналися проти Церкви. Адже священики - теж люди, їх можна зрозуміти. Деякі з них не стримали емоцій. Але ЗМІ чомусь промовчали про тих священиків, завдяки яким багато активістів ЛГБТ врятувалися від праведного гніву народу. Судовий процес над священиками, по-моєму, формальність. Але сам факт, що священиків судили, вказує на наявність сильних лобістів у збоченців як усередині країни, так і за межами Грузії.

- У Росії на різні акції на захист «прав» збоченців, спроби проведення так званих «гей-парадів» приходять в основному молоді люди, вчорашні діти. Чому гомосексуальні гріхи найбільше поширюються серед молоді? І як батьки можуть вберегти своїх дітей від падіння в безодню цих збочень? Як прищепити дітям традиційні сімейні цінності?

- Молодість - найнебезпечніший період для щеплення гріха. Розбещене бездуховне суспільство - ось найголовніший стимулятор содомської нечисті. Содомія - покарання суспільства за тяжкі гріхи, бездуховність, противлення благодаті. Як вберегти своїх дітей? Подвигом благочестя. Треба постраждати нам самим, стяжати благодать, прагнути святості, подвизатися многотрудним подвигом. За словами преподобного Серафима Саровського: «Спасися, і навколо тебе спасуться тисячі». Одна мужня людина може надихнути все місто. Я розумію, що ми дуже немічні і навколо нас все розвалюється. Але у нас і на це є зброя. Це смиренність. Треба визнати, що всі біди, які відбуваються з нашою молоддю, - наша вина, і з болем припадати до Господа, Який зглянеться і допоможе  в наших немочах.

- Як Ви вважаєте, які заходи може приймати Православна Церква для захисту традиційних моральних норм і боротьби з пропагандою содомських збочень?

- Церква повинна прагнути до свого ідеалу, тоді вона виконає свою місію і буде благодатно впливати на суспільство. Ніщо так не заважає місії Церкви як потворний священик. І немає зброї сильнішої, ніж духовні люди в ієрархії. Церква повинна залишатися сама собою. Вона повинна очистити свої ряди від збоченців всякого толку. У ній має лунати проповідь, близька апостольському і святоотцівському духу. Тільки таке християнство має силу восторжествувати над слабкостями і мерзенностями світу. Всяке ліберальне, рожеве, безхребетне християнство - це капітуляція перед занепалим світом, компроміс, який прискорить розкладання суспільства.

- Як Ви оцінюєте нещодавно прийнятий Державною Думою Російської Федерації закон про заборону пропаганди гомосексуалізму в Росії?

- Цей закон можна тільки привітати на тлі того, що діється у світі. Збочення приймає катастрофічні масштаби. Суспільство розклалося до такої межі, що і біси уявити не могли. По-іншому не скажеш про рішення узаконити інцест у Швейцарії, одностатеві шлюби, усиновлення дітей збоченцями, про проект узаконення педофілії в Німеччині. Що ж далі? Страшно подумати!

- Що Ви як пастир порадите людям, які осквернили свої душі і тіла в содомської гидоти, але прийшли до віри і усвідомили глибину свого падіння? Якими мають бути їх покаяння і подальше духовне життя, щоб назавжди позбутися цієї пристрасті?

- Всякому важко боротися з гріхом. Важко було і святим. Ці великотрудні подвиги вони описали словами: «Віддай кров - прийми дух». Найпотрібніші властивості для християнина - смирення і мужність. Треба прийняти хрест і боротися та не впадати у відчай. Падаючи, знову вставати, якщо потрібно, щоденно. І мало-помалу ми будемо підніматися по духовним сходам, отримаємо благодатну розраду і зцілення.

- Що Ви можете порадити або побажати людям, які бажають жити і виховувати своїх дітей у суспільстві з традиційними моральними засадами?

- Особливу увагу ми повинні приділяти самим собі, постійно примножуючи своє духовне життя, духовне життя в наших сім'ях. На благо суспільства потрібно об'єднуватися з однодумцями, якщо це можливо, і всіма дозволеними заходами захищати традиційні підвалини.

Допоможи вам Господь!

Розмовляла Анна САМСОНОВА

Джерело: gazeta-pkrest.livejournal.com

Переклад українською: Православний Оглядач

Грузини дають відсіч гей-параду

Двох грузинських священиків хочуть ув’язнити на два роки за зрив мітингу геїв

Грузинський прем`єр вступився за ображених геїв

 

 

 

To Top