Популярні
Афонський старець Парфеній: Хочу, щоб Господь дав покаяння народу України
Татуювання: шкідливі чи корисні?
Франція розгнівалася на Олланда
Київський Патріархат готовий відмовитися від свого Патріарха ради єдності
Інтернет-залежність підлітків. Статистичні дані
Бог не буде рятувати Євросоюз
Єпископ УАПЦ у своєму зверненні розкрив стан цієї Церкви
Вперше опубліковані наукові факти про дітей із сімей гомосексуалістів
Колишній семінарист УГКЦ прокоментував звернення єпископа Філарета
Як живе Болгарія після вступу до Євросоюзу
Історія заборони абортів в Україні: закони і погляди
Перші жертви ювенальної юстиції в Україні
Сучасна криза в пророцтвах старця Паїсія Святогорця
У Греції і у всьому світі склалася зовсім несприятлива ситуація. Ми живемо в лукаві дні. Причина зростаючого і пануючого зла - наші гріхи і відступництво від Бога. Сьогодні нам гостро необхідне покаяння. Звернемося з благанням до нашого Господа Ісуса Христа: попросимо Його простити наші гріхи, дарувати нам Просвітлення і Свою Благодать, щоб ми могли слідувати Його Святій Волі і коли-небудь побачити кращі часи. Вдамося і до нашої Владичиці Пресвятої Богородиці, попросимо Її стати Заступницю за нас перед Її Божественним Сином.
У продовженні цієї невеликої статті я приведу невеликі уривки з повчань сучасного благодатного подвижника - Старця Паїсія Святогорця. У його словах, сказаних близько двадцяти років тому, відчувається біль за те, що відбувається і передчуття сучасного трагічного стану, в якому ми всі опинилися. Старець переживає і за стан в якому опинилося наша Батьківщина (Греція), причиною бід якої стала байдужість наших політиків і простих громадян, забуття православних традицій і цінностей нашого народу:
1. «На нашу країну наклали колосальний зовнішній державний борг [1]. Борг такий величезний, щоб ми не тільки не могли погасити заборгованість, але й не встигали б виплатити відсотки по цій позиці. Під слушним виправданням, вони хочуть запустити економічну програму повного винищення нашого народу. Вони будуть постійно впроваджувати нові заходи економічного впливу та не підйомні податки, і цим доб'ються того, що народ врешті-решт обуриться. І чого ж вони цим досягнуть? А ось чого: народ, пригноблений непосильним економічним гнітом, буде шукати перепочинку, але його ніколи [грецькому] народу не дадуть, до тих пір поки люди остаточно не здадуться і не схилять свою голову до землі, висловлюючи тим самим досконалу покірність новій світовій системі.
Вони будуть говорити: "ви маєте рацію, що протестуєте, однак, у вас великий зовнішній борг, а ті, у кого багато грошей, не платять податків; щоб нам не накладати несправедливо на вас великих податкових зборів - ви повинні погодитися з досконалою системою електронного контролю . Завдяки її впровадженню стане видно, хто поважає закон, а хто уникає податків".
Одночасно через фінансову електронну систему вони будуть надавати пільги і преференції, щоб спокусити людей міфічним економічним полегшенням.
Друзі, вчиняється жахливий обман!
Ми не зможемо погасити зовнішній борг нашої держави, які б фінансові заходи не були б прийняті. У їхні плани не входить існування економічно заможної та незалежної Греції» [2].
2. Старець Паїсій говорив, що християни не повинні бути байдужими до долі своєї Вітчизни. «Він дуже засмучувався, бачачи, як духовні люди прагнуть зручніше влаштуватися самі і не піклуються про благо своєї Батьківщини. Він відчував біль і подив, бачачи, що люди, які займають відповідальні посади, не розуміють, куди ми котимося.
Сам Старець ще багато років тому бачив, до якого стану прийде грецька держава. Він турбувався, але не сіяв паніку серед людей, а говорив: «З того зла, яке панує сьогодні, станеться велике добро».
Старець засмучувався, бачачи, наскільки низько духовно впали наші співвітчизники. Він різко відгукувався про тих, хто встановлював антихристиянські закони. Коли в грецьких університетах скасували кафаревуса [3], він сказав: «Греки прийдешнього покоління будуть запрошувати німців, щоб вони навчили нас давньогрецької мови, і наші діти нас обплюють». В одному з листів Старець пише: «Ті, хто скасував давньогрецьку мову, знову її повернуть» [4].
3.Про політиків в розмові з одним християнином старець одного разу сказав: «Не бійся. Бог не попустить здійснитися злу. Відбудеться багато подій, які не можна буде пояснити з точки зору формальної логіки. Політики стануть огидні людям. Як куля поступово надувається і лопається раптово - так лопнуть і вони!» [5]
4. Одному своєму духовному синові, який згодом став ченцем, старець Паїсій в жовтні 1974 року написав листа, де розповів про враження від своєї поїздки до Константинополя: «Молю Бога, щоб Він дарував швидкий занепад турецькому півмісяцю [6]. Амінь. У день пам'яті великомученика Димитрія Солунського виповниться два роки з того моменту, як я молився в храмі Святої Софії. У той день я вилив перед Богом весь свій біль.
Турецький охоронець зрозумів, що я молюся, і намагався мене вигнати з храму. І тоді я ще раз звернувся до Бога з молитвою про те, що завдавало мені біль.
Я вірю, що Бог не залишить Святу Софію в руках нечестивих турків… Тепер у них не залишилося ідеалів. Перш вони вірили в Магомеда, а потім в Кемаля [7]. Тепер залишили і Магомеда (отримавши якусь освіту, побачили, що Магомед був всього лише обманщиком) і Кемаля. У них залишилася одна віра - обожнювання своєї плоті.
Ми ж віруємо в Христа, Бога Істинного і Вічного. У греків є ідеали і цінності. З нами Христос і Пресвята Богородиця» [8].
Будемо ж і ми небайдужими подібно до благодатного старця Паїсія Святогорця. Попросимо його клопотати перед нашим Господом і Спасителем Ісусом Христом, поруч з Яким він тепер перебуває, про порятунок нашої улюбленої Батьківщини (Греції), про спасіння всіх православних християн і про наше покаяння та виправлення.
Митрополит Гортинський Єремія
[1] На початку 1990-х гг. коли старець Паїсій висловив ці пророчі слова ніхто ще не знав про те, що у Греції існує велика зовнішня заборгованість.
[2] Цитується по книзі, яка опублікована в 1996 році: Χριστοδούλου Αγιορείτου, Σκεύος Εκλογής, Άγιον Όρος 1996, σ. 421.
[3] В сучасній грецькій мові існує два стиля: димотика (бкув. – «народна» мова) і кафаревуса («чиста» мова). В граматичному та лексичному відношенні кафаревуса значно ближче до давньогрецької мови.
[4] Иеромонах Исаак «Житие старца Паисия Святогорца». Москва, Издательский Дом «Святая Гора», 2006. Стр. 416-417.
[5] Із книги Μαρτυρίες προσκυνητών, Ζουρνατζόγλου, 2006, σ. 425-426.
[6] На прапорі Туреччини зображений Півмісяць.
[7] Ататюрк Мустафа Кемаль (1881-1938), засновник і перший президент Турецької республіки.
[8] Із книги Μαρτυρίες προσκυνητών, Ζουρνατζόγλου, 2006, σελ. 450.
Перевод с греческого специально для agionoros.ru Михалис Василіу
Переклад українською: Православний Оглядач