Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Патріарх Філарет: Архієпископа Олександра (Драбинка) шпиняють за спротив Москві

«І я, і наша Церква слідкуємо за тим, що відбувається у наших братів з УПЦ МП, і ми цим занепокоєні» – сказав Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в інтерв’ю для офіційного сайту «Церква.info». «Своє занепокоєння ми висловили і в заяві Прес-центру Патріархії, і нещодавно у Зверненні Архієрейського Собору.

Архієпископ Олександр ДрабинкоНас непокоять спроби Московської патріархії так чи інакше позбавити УПЦ МП прав незалежності в управлінні. Чому це нас непокоїть? Тому, що з УПЦ МП в нинішньому її стані ми можемо вести діалог про подолання церковного розділення, про створення єдиної Помісної Церкви. А якщо УПЦ МП не матиме самоуправління – тоді як можна вести діалог з тими, від кого не залежать ніякі рішення? Тоді треба буде говорити про діалог з Московським патріархом Кирилом, який все вирішуватиме. А при нинішньому Московському патріарху вести діалог про єдину Помісну Церкву – пуста справа. І він сам не хоче діалогу з нами, а якщо і погодиться, то лише говорити про наше приєднання до Московського Патріархату. А Київський Патріархат ніколи не піде під владу Москви – і про це ще раз заявив Помісний Собор нашої Церкви (виділен., - ПО)

Тому без самоуправління УПЦ МП діалог з нею неможливий. Ми ж хочемо вести діалог і прийти до об’єднання в Помісну Церкву – Помісну не Московську, а Київську. А тому і виступаємо проти постійних намагань з боку Москви обмежити права УПЦ МП».


У цьому контексті Патріарх звернув увагу на ситуацію, яка в останній час склалася навколо секретаря митрополита Володимира архієпископа Олександра (Драбинка). «Ви бачите, як діє Москва, щоб обмежити права УПЦ МП? Вона б’є по тих, хто ці права захищає – підкреслив Патріарх. – Найперше б’є по митрополиту Володимиру, бо митрополит Володимир не дає патріарху Кирилу здійснити шкідливі для статусу УПЦ МП наміри.

Хотів Кирил мати резиденцію в Києві – а резиденції нема. Хотів, щоб з ним погоджували кандидатури єпископів – а їх не погоджують, бо якраз одна з ознак незалежності в управлінні є самостійне, без погодження у Москві, рішення про те, хто буде єпископом і де він має служити.

Хотів «привести Статут УПЦ у відповідність до Статуту РПЦ», тобто лишити від самоуправління «рожкі да ножкі» – а митрополит Володимир розіслав архієреям лист з проханням дати відгук на роботу – промосковську – статутної комісії на чолі з донецьким митрополитом Іларіоном, і відгуки майже всіх, окрім одеського митрополита Агафангела, були негативними. Таких прикладів можна наводити багато…

Ми знаємо, що за останні роки через таку незалежну позицію на митрополита Володимира не раз чинився тиск з метою добитися від нього відставки. «Раз не хочеш нас, Москву, слухати – йди у відставку!» Це те саме, що колись вимагали і від мене…

Митрополит на ці вимоги не погоджується, бо розуміє, що і для Церкви це принесе шкоду, і сам він опиниться в скрутному становищі.

Тому, раз не добилися від митрополита відставки – хочуть зробити так, щоб він не міг Москві перешкоджати вести свою політику. Всі бачать, що Володимир хворий і потребує постійного догляду. Також і для прийняття рішень важливо – що керівнику повідомляють, чи знає він про все, що у Церкві відбувається, хто йому дає поради.

Я впевнений, що якби не секретар митрополита, архієпископ Олександр, – то можливо вже і сам митрополит помер би. Бо коли він півтора роки тому сильно захворів – багато вищих ієрархів УПЦ МП турбувалися не про його одужання, а про те, чи скоро звільниться місце Київського митрополита. І Москва чекала так само.

Тим, що владика Володимир залишився живий, він перешкодив планам і Москви, і цих архієреїв. А він залишився живий, бо про нього турбувався Олександр – слідкував за лікуванням, шукав лікарів, шукав тих, хто допоможе оплатити лікування. Тому в лютому 2012 р. ці нетерпеливі архієреї за згоди патріарха Кирила і зібралися на Синод, хоча митрополит Володимир, як Предстоятель, заборонив їм збиратися, – а вони зібралися і позбавили архієпископа Олександра всіх посад, окрім посади секретаря. З секретаря не могли зняти, бо секретаря призначає Предстоятель сам, а не Синод. Ще й написали, що він, їхній собрат, чинив «хулу на Духа Святого».

Вони зняли і думали, що коли Володимир залишиться без допомоги Олександра – він не зможе їм опиратися. Але Олександр не здався, і митрополит Володимир їм не підкорився і не відійшов від керівництва. Навпаки, він став частіше приймати відвідувачів, зустрічатися, а потім став служити, проводити засідання Синоду – тобто почав виконувати обов’язки Предстоятеля.

Москва тих, хто йде проти неї, не прощає. Це я знаю з власного досвіду. Коли я служив Російській Церкві – мене хвалили, нагороджували. А коли я сказав, що тепер є незалежна Україна і я буду служити Українській Церкві – зробили все, щоб мене змішати з гряззю. І не подивилися ні на що.


Так і тут. Поки митрополит Володимир служив Москві – його всюди хвалили. А тепер, коли він хоче служити інтересам Української Церкви, хоч і в складі Московського Патріархату, – то кажуть «громадянин Сабодан повинен піти у відставку». Прямо Кирил цього не говорить, але говорять і пишуть ті, хто годується з московської руки.

Так само і щодо архієпископа Олександра. Не можна сказати, що від вільний від недоліків – недоліки у нього є. Але що, хіба у донецького Іларіона чи одеського Агафангела нема недоліків? Чи у намісника Лаври митрополита Павла? Про Олександра минулого року написали в журналі Синоду, що він веде спокусливий спосіб життя. А Павло, про якого мабуть лише ліниві не писали і не показували сюжети по телебаченню, – він не дає приводу до спокус?

Але ж промосковські сили його відставки не вимагають, і Агафангела – не вимагають, і Іларіона. Бо ці вірно служать Москві. А у Москви політика така – якщо ти вірно служиш, то роби що заманеться.

Тому ці напади у пресі, критика архієпископа Олександра (Драбинака), вимоги його відставки – не за те, що він щось погане робив чи в чомусь злочинному брав участь. Архієпископа Олександра (Драбинка) шпиняють за спротив Москві».

На думку Предстоятеля УПЦ Київського Патріархату, держава повинна стати на захист прав УПЦ МП і не допустити, щоби промосковські сили в ній перемогли. «В цих умовах Держава українська повинна захистити УПЦ МП від зовнішнього втручання. Чому? Ви бачите, як діє Кремль щодо України? Він так нас любить, що газ німцям, з якими війна була, продає дешевше ніж нам, своїм братам, як вони нас називають. Вони просили Президента нашого продовжити перебування Чорноморського флоту в Криму, бо це в їхніх інтересах, – і Президент пішов їм на зустріч, як братам. А коли Президент у цих братів попросив знизити ціну на газ, бо нам продають дорожче за Європу, – вони відмовили. Сказали: хочете дешевше – окрім Севастополя віддайте нам ще й трубопровід, і сховища підземні. І ще багато чого віддайте.

Тобто всі бачать, що нинішнє керівництво Кремля не має до України, до Президента нашого ніяких братських почуттів. Вони згадують про братство тільки тоді, коли їм щось від нас треба.

І якщо в цих умовах промосковські сили в УПЦ МП переможуть, якщо вони доб’ються відставки архієпископа Олександра, без допомоги якого і митрополит Володимир невідомо чи довго проживе, а якщо і проживе, то чи зможе справді керувати Церквою, – в такому разі Москва рано чи пізно і Церкву стане ще більше використовувати для того, щоб тиснути на Україну. От митрополит Павло вже каже, що Президент у нас гарний, але його охорона Лавру собаками оскверняє – то це лише квіточки… Як їм з Москви накажуть – вони й не таке говоритимуть. Держава повинна це бачити і цього не допустити.

Якщо Олександр Драбинко винний в чомусь – а ми ззовні можемо всього і не знати – нехай понесе покарання за провину. Але тоді треба, щоби не лише він був покараний, але щоб справедливість була і щодо інших. Писали ж раніше, що Рахункова палата знайшла на мільйони гривень порушення у використанні Лаврою коштів з бюджету на протизсувні роботи. Рахункова палата оголосила – і все…

Бо коли покарають Драбинка одного – тоді Москва скаже своїм архієреям: слухайте нас, бо хто нас слухає – робить що хоче і його ніхто не зачепить, бо ми такого захистимо. А хто проти нас – то буде, як з Філаретом і з Драбинком. Якщо не знайдуть, за що зачепитися – придумають, підлаштують… І хто знає, скільки архієреїв піддадуться на ці слова Москви і стануть їй служити, а не Україні та Українській Церкві.

Бо вже одного разу так сталося – коли 92-го року збирали у Харкові так званий собор. Я тоді попереджав Президента, що буде велика біда для Української Церкви від того лжесобору. А мені казали: це не собор, це лише зібрання буде, вони просто хочуть поговорити, а рішень приймати не будуть. Бо Президенту таке казали і він в це вірив.

Якщо не будуть приймати рішень – то навіщо так тиснули спецслужби російські на архієреїв, що один у мене ледь не на колінах просився: відпустіть у Харків. Я кажу: навіщо Ви туди поїдете? А він каже: буду Вас захищати, тільки відпустіть. Ось такий вплив мала тоді Москва через спецслужби на українських архієреїв – що їхали і робили їй угодне навіть ті, хто не хотів. Не хотів – а відмовити Москві боявся.

І в результаті так званий Харківський собор розділив Церкву і розділив український народ. Так може статися і тепер: керівники всієї правди не знатимуть, як Кравчуку правди не сказали і він всього не знав, і не зможуть прийняти дійсно правильне рішення.

Якщо приберуть спочатку Драбинка, а потім відсторонять і митрополита Володимира – то шлях до того, щоби Кирил і Кремль досягли виконання своїх планів щодо УПЦ МП, стане відкритим.

Я багато років працював у Російській Церкві і знаю, як діє Москва. Тому і хочу попередити, щоби і УПЦ МП, і держава не дали можливості реалізувати московські плани. Бо Україна від цих планів лише програє» – підкреслив Патріарх Філарет.

To Top