Церковний податок може розколоти правлячу коаліцію Німеччини

Депутати регіонального відділення Вільної демократичної партії (ВДП), молодшого партнера канцлера Ангели Меркель по коаліції, запропонували переглянути унікальну німецьку практику обов'язкового оподаткування віруючих. 

Втім, експерти переконані, що за півроку до виборів уряд не ризикне підтримати скасування церковного податку - спроба влади зняти з себе обов'язок по його збору наштовхнеться на протистояння потужних церковних інститутів.

Переглянути - для початку на регіональному рівні - механізм виплати церковного податку запропонував глава саксонського відділення ВДП Хольгер Цастров. Обов'язки по збору податку він закликав передати від держави релігійним громадам. Крім того, політик запропонував замінити в школах обов'язкові уроки релігійного виховання на уроки етики - зараз можна вибирати між двома предметами. «Я раджу колегам з Християнсько-демократичного союзу (ХДС) зберігати спокій», - заявив пан Цастров, нагадавши, що загальнонаціональні вибори ще далеко (у вересні) і можна спокійно обговорювати цей аспект відділення церкви від держави.

Проте представники ХДС - старшого партнера лібералів по урядовій коаліції як в Саксонії, так і в країні - зустріли ідею з обуренням. «ВДП робить все, щоб викликати роздратування у партнерів по коаліції, - заявив депутат від ХДС Норберт Гайс. - У ВДП, схоже, не усвідомлюють, яке значення церква має для держави і суспільства».

Для німецьких католиків і протестантів-євангелістів (а це велика частина віруючих, всього близько 50 млн) церковний податок обов'язковий до сплати. Його розмір складає 8-9% від прибуткового податку (в тому числі і від податку на спадщину). Віруючий платник податків без дітей з щомісячним доходом 4 тис.євро. може виплачувати в рік близько 1 тис. євро.

Відмовитися від церковних виплат можна, заповнивши спеціальну заяву в суді або в загсі. Однак у минулому році Католицька церква попередила: неплатників позбавлять права на участь в таїнствах - від хрещення до відспівування (до минулого року їх могли й зовсім відлучити від церкви).

Обов'язки ж по збору податку лежать на регіональних відділеннях Міністерства фінансів. На практиці це призводить до того, що в деяких землях графу «віросповідання» можна побачити в офіційних документах,  чи то податкова декларація, чи заява про реєстрацію за місцем проживання. Ця «повинність» держорганів перед громадами і обурює критиків механізму збору податку, адже відділення церкви від держави і свобода віросповідання закріплені в Конституції.

Надходження від церковного податку складають до 80% доходів церковних громад. У 2011 році Римо-католицька церква в Німеччині отримала 4,9 млрд. євро, а Євангелічна - 4,4 млрд. євро. Крім того, держава компенсує до 90% церковних витрат на соціальні потреби (наприклад, на утримання конфесійних лікарень, дитячих садків, шкіл та благодійних організацій), фінансує семінарії і факультети богослов'я, уроки релігійного виховання в школі, надає церкві істотні податкові пільги. Церква в Німеччині залишається потужним лобістом.

Незважаючи на заклики торгових мереж, в країні зберігається обстоюють релігійними громадами заборону на роботу магазинів по неділях.

Поступитися впливом або грошима Церква не готова, упевнений політолог Карстен Фрерк, автор книги «Фінанси та стан церкви в Німеччині». За його підрахунками, фінансування церкви обходиться бюджету в 19 млрд євро щорічно, а її нерухоме майно без урахування релігійних будівель можна оцінити в 300 млрд. євро. «У Німеччині церква - активний учасник ринку в багатьох сферах. Німець може з'явитися на світ в конфесійному пологовому будинку, ходити в церковну школу, зупинятися в церковних готелях, обідати в належних церкви ресторанах, жити в побудованому церковної компанією домі, працювати в церковному банку і бути похованим на приналежному церкви кладовищі. При цьому система співфінансування церкви державою, яка спирається на безліч місцевих єпархій, складна і непрозора», - пояснює Карстен Фрерк.

 За його словами, якщо ЗМІ ще можуть критикувати ситуацію, що склалася, то для політиків тема надмірного впливу Церкви як і раніше залишається забороненою. «Церковні організації здатні вплинути на вибір 3-5% виборців, - каже політолог. - І мало хто з політиків захоче, щоб його партія втратила ці відсотки».

Галина Дудіна

Джерело: Благовест-инфо/Коммерсант

Переклад українською: Православний Оглядач.

Німецька католицька церква продає храм на інтернет-аукціоні

У Німеччині біженців – гомосексуалістів прирівняли до гонимих за віру