Православний оглядач Нечестивим же немає миру, – говорить Господь (Ісая 48:22)
  • Києво-Печерська Лавра
  • Церква святого апостола Андрія у Львові
  • Козацькі могили під Берестечком
  • Свт. Іоан Златоуст звершує Божественну літургію

Хрещенська вода: як її пити

Хрещенська вода не магічне зілля. Її можна пити не натще, нехрещеним і навіть взагалі невіруючим. На найбільш поширені питання про хрещенську воду відповідає православний священик Костянтин Островський.

Після чину Великого освячення води біля храмів почнуть вибудовуватися черги за водохресною водою, яка є однією з найбільших святинь Церкви. Віруючі люди, з особливим благоговінням ставлячись до цієї святині та її властивостей, часто намагаються якомога суворіше ставитися й до правил її вживання. Чи справді не всім і не завжди можна пити святу водохресну воду? На ці та інші питання відповідає благочинний Красногорського округу, настоятель Успенського храму міста Красногорська протоієрей Костянтин Островський.

- Отець Костянтин, чи можна пити водохресну воду людям нехрещеним або невіруючим?

- На це питання можна відповісти так само як відповідають в Типікон на питання, чи можна пити Водохресну воду не натще. У статті на свято Хрещення Господнього там прямо сказано: «Відомо ж нехай буде усім, що ті, хто відлучає себе від святої води через вживання їжі роблять недобре, бо вона дана заради Божої благодаті на освячення світу і всього творіння.  Тому всюди кропиться, і по всяких місцях, навіть під ногами нашими. І де розум тих, хто не хоче її пити. Але треба розуміти, що нечистота наша не через вкушання їжі, а через наші скверні діла. Очищаючись же від них п’ємо цю святу воду». Тобто, Церква не забороняє пити водохресну воду в будь-який час і докоряє тих, хто вважають, що пити святу воду не натще не можна. Адже якщо цією водою кроплять житло і тварин, то будь-якій людині тим більше не забороняється її вживати. До речі в будинку нею кроплять навіть туалети, і нічого страшного в цьому не вбачають.

Пити хрещенську воду можна кожному. Звичайно, не потрібно спеціально поїти нехрещених водохресної водою, але я не бачу біди в тому, щоб якась нехрещена людина її пила. Якщо він вірить в Бога, але ще не хрестився, і якщо при цьому він відчуває благоговіння до церковної святині, то це буде тільки на благо. Якщо нехрещений невіруюча людина, і просто нічого не розуміючи, вирішив її попити - теж нічого страшного не відбудеться, попив, ну то й добре. Якщо людина не просто не віруюча, а богоборець, і спеціально п'є цю воду зі злим почуттям, то таке споживання водохресної води навіть для хрещеної віруючої людини буде лихом.

- Чи варто тайком підливати водохресну воду в їжу невіруючим людям, в надії, що вони, таким чином, прийдуть до Бога? Я знаю, що так часто роблять дружини, бажаючі привести в храм своїх невіруючих чоловіків.

 - Не можна думати, що якщо нехрещену людину кудись заманити в святе місце або влити в неї святу воду нишком, цим його до спасіння приведеш. Якщо дружина молиться за свою близьку людину, і з молитвою ще й водички підлила, то нічого страшного, а якщо вона і не думає за нього молитися, а вважає, що ця святиня якось таємно сама на нього подіє, то я думаю це вже магія. Є такий випадок в житії преподобного праведного отця Алексія Мечева. Одного разу він одній своїй духовній дочці радив давати невіруючому чоловікові просфорки. Вона стала давати, а потім прийшла і скаржиться: «Батюшка, він же їх з супом їсть!». А він їй каже: «А хоч і з супом, хай їсть». І потім цей чоловік до Бога все ж звернувся. Все вирішує внутрішній стан, намір людини. Тому я б не став однобоко вирішувати це питання.

 - Отець Костянтин, є таке делікатне питання. Чи можна пити водохресну воду жінкам у нечистоті?

 - В одному з канонів помісного собору сказано, як про щось зрозуміле само по собі, що в ці періоди жінки не повинні причащатися. Ми не знаємо всіх глибин людського єства. Звичайно, в дні місячних очищень щось відбувається і з тілом і з душею жінки, через що їй не потрібно приймати Святе Причастя. Можливо Церкві щось було відкрито, і Вона змогла це відчути, і прийняла таке правило - жінці в нечистоті не причащатися, якщо немає небезпеки для життя. Але я не бачу жодної підстави для того, щоб не пити в цьому стані водохресну воду. З цього приводу ніяких правил немає і ніде нічого не написано, звичаї це добре, але віддаватися якомусь містицизму не треба. Негідними святинь нас роблять наші гріхи в першу чергу, а не наш фізіологічний стан.

 - Чи правда, що водохресна вода не псується, і куди можна виливати водохресну воду?

- По-різному буває. У нас немає жодних статистичних даних, щоб зробити висновки і зрозуміти, чому іноді вона псується. Якщо все ж водохресна вода зіпсувалася, то її треба вилити в яке-небудь «непрохідне місце». Це або спеціальне місце при храмі, де знищують святині, що були у вжитку, або річка. Можна вилити на газон або під дерево. У будь-якому випадку, якщо є можливість, краще її не виливати в унітаз, тому що символічні дії все ж мають значення для нашої душі. Але треба пам'ятати, що символ - це певний засіб, яким ми повинні користуватися в душі вільно, і якщо водохресну воду немає можливості вилити в річку або на газон, то можна вилити куди зручно, не роблячи з цього питання життя і смерті.

- Але як же все-таки правильно поводитися з такою святинею, як водохресна вода?

- Головне не зводити духовне життя до правил і суперечок про правила, тому що, як сказано апостолом Павлом: «Царство Боже не їжа й питво, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім» (Рим.14: 17). Правильно, насправді, ось що: «Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе» (Лук.10: 27). Ось що справді правильно.

Джерело: журнал «Нескучный сад»

Переклад українською: Православний Оглядач

To Top