Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

АРХ. ЄВСТРАТІЙ: ПРИСУТНІСТЬ ПАТРІАРХА ВАРФОЛОМІЯ НА РІЧНИЦІ ХРЕЩЕННЯ БУЛА Б ДОРЕЧНОЮ

Депутати Верховної Ради України виступили з ініціативою запросити на святкування ювілею Хрещення Київської Русі на урядовому рівні Папу Франциска та Вселенського Патріарха Варфоломія. Як Ви можете прокоментувати цю пропозицію? Наскільки реально отримати на нього згоду запрошуваних?

Євстратій ЗоряАрхієпископ Євстратій: Я думаю, що це скоріше суспільно-політична ініціатива і спосіб звернути увагу влади на позицію тієї частини суспільства, яку представляють депутати, що подали проект постанови Верховної Ради - це всього лише на даний момент проект, тобто він не прийнятий, і перспектива його прийняття не зовсім зрозуміла. Як документ, наскільки я бачу, він навряд чи буде прийнятий.

Наскільки реально те, що таке запрошення буде зроблено? Я думаю, що стосовно глави Римсько-Католицької Церкви навряд чи можливе направлення запрошення для участі у святкуванні 1025-річчя Хрещення Київської Русі - з цілого ряду причин. Починаючи з того, що Папа ще жодного закордонного візиту не здійснював. І навряд чи Україна буде в числі перших країн, які він як глава Католицької Церкви відвідає з візитом. Є безліч країн, в яких Католицька Церква є набагато більш поширеною і впливовою в житті держави і суспільства, ніж Україна.

Очевидно, що візит Папи Римського в Україну, коли він відбудеться, навряд чи буде мати виключно святково-протокольний характер, враховуючи, як роль і значення глави Римсько-Католицької Церкви в сучасному світі, так і комплекс існуючих питань у взаєминах між православними, греко-католиками і римо-католиками в Україні.

Ми пам'ятаємо про те, як складно, й в інформаційному плані досить напружено, готувався візит Папи Івана Павла II в 2001 році, так що навряд чи 1025-річчя Хрещення Київської Русі є тим приводом, за яким Папа Франциск відвідає Україну.

Що стосується запрошення Патріарху Варфоломію, то тут ситуація кардинально відрізняється від ситуації з запрошенням Папи Франциску, оскільки Хрещення Київської Русі - це подія, яка мала безпосереднє відношення до Константинопольського патріархату. Саме від цієї Церкви була хрещена Київська Русь, була прийнята ієрархія. Саме в складі Константинопольського патріархату Київська митрополія існувала на правах широкої автономії протягом 700 років, так що, по суті, це його свято. І він був би цілком доречний на святкуванні цієї події. На мою думку, перше місце серед іноземних гостей по праву належить Патріарху Варфоломію.

У нас вже накопичений досвід святкувань церковних подій на державному рівні - це 2000-річчя Різдва Христового, 950-річчя Києво-Печерської лаври, 1020-річчя Хрещення Русі та 1000-річчя заснування Софійського собору. Зважаючи на всі ці приклади, я думаю, що запрошення, швидше за все, буде направлено не тільки Патріарху Варфоломію, а й главам інших помісних Православних Церков. Наскільки вони всі відгукнуться і чи зможуть взяти участь у цих святкуваннях, звичайно, зараз сказати складно. Але те, що українська держава повинна запросити Патріарха Варфоломія на ці святкування, я думаю, цілком логічна думка. І незалежно від того, чи буде прийнято цю ухвалу, про який ми говоримо, чи не буде, висловляться депутати за чи проти, я думаю, що з боку держави таке запрошення було б логічно і правильно направити Патріарху Варфоломію.

- Чи можна розглядати запрошення Патріарха Варфоломія, як зроблене на противагу Патріарху Кирилу, який МосковськимХрещення Київської Русі патріархатом сприймався як головна фігура на цьому святі?

- Я не думаю, що святкування потрібно розглядати як певну демонстрацію проти. Святкування Хрещення Київської Русі - і для таких подій це логічно - повинно носити позитивний характер твердження, а не заперечення. Природно, що Патріарх Кирил бачить це святкування, як ми можемо зробити висновок з його публічних виступів, як святкування "збереженої церковної єдності трьох народів", як святкування навколо "єдиної купелі", як святкування, яке повинно показати, що ось, незважаючи на всі складні процеси протягом останніх 25 років, РПЦ МП на чолі з ним, Патріархом Кирилом, зберегла свою єдність, зберегла свою юрисдикцію на всьому, так званому, канонічному просторі. Ось, очевидно, це той сухий залишок, який хоче отримати Патріарх Кирил в результаті цих святкувань.

Очевидно також, що навряд чи таке трактування 1025-річчя підходить Україні та українському суспільству. І тому роль Константинопольської Церкви та Патріарха Варфоломія, участь або неучасть його в тих чи інших святкових заходах, і те, чи буде Патріарх, як перший серед ієрархів православного світу, виступати, робити якісь акценти у своїх привітаннях або заявах, - я думаю , це вплине на те, який буде мати характер торжество. І який суспільний резонанс та результат буде отриманий в сумі цього святкування.

Очевидно, що Патріарх Кирил хотів би стати центральною фігурою цього святкування. Але самоочевидний історичний факт: Москва вперше згадується в письмових джерелах через 150 років після Хрещення Київської Русі. І зрозуміло, що навряд чи Москва і Московська Церква можуть бути тим центром, тією основою, навколо якої, в тому числі й в інформаційному плані, повинні проходити святкування 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Думаю, що в інформаційному плані, звичайно ж, буде відбуватися певна дискусія - будуть різні трактування самого святкування, тих подій, які відбудуться або не відбудуться в рамках цього святкування, але, в цілому, я думаю, що це святкування дозволить нам краще осмислити роль і значення цієї події, яка сталася вже більше тисячі років тому, і те, яка ситуація склалася зараз.

Розмовляв Володимир Ойвін

Джерело: Портал-Кредо.ru

To Top