Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Архієпископ УПЦ (МП) Олександр: Стати другим Блаженнішим Володимиром не можливо

Сьогодні, 18 березня свій день народження відзначає архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко). Останні кілька років він є секретарем Предстоятеля УПЦ митрополита Київського і Всієї України Блаженнішого Володимира. Ми зустрілися з владикою Олександром напередодні і поговорили про речі земні та вічні.

Олександр Драбинко

 - Владико, як зазвичай відзначаєте свій власний день народження?

- Якоїсь особливої ​​традиції немає. А вже тим більше - не планую собі цей день. Як Господь управляє, так і проводжу свій день народження. Якщо в цей день у батьків є така можливість, вони приїжджають до мене. Але в цілому намагаюся не афішувати того, що я є іменинником.

- Раз уже Ви заговорили про батьків, хотілося б запитати: як вони виховували Вас. І хто ще зробив вплив на формування Вас, як особистості, людини і священика?

- Батьки виховували мене в атмосфері любові і взаємоповаги. Вони вчили мене залишатися самим собою в будь-яких ситуаціях і мати власну думку. Власне, батьки і сформували мене, як особистість, громадянина. А бабуся піклувалася про моє духовне виховання. Саме, завдяки їй, сформувався той внутрішній світ, який допоміг мені стати священиком. Усім способом життя батьків, бабусі, моїм дитинством і був визначений той шлях, та стезя, які для мене приготував Господь. Тому у мене ніколи не було роздумів, ким бути ...

- Як і будь-яка людина, перед днем ​​народження Ви, напевно, підводите певні підсумки пройдених днів. Які основні підсумки минулого року Ви могли б виділити?

- Рівно рік тому, 21 лютого, відбулися збори членів Священного Синоду Української Православної Церкви, які своєрідно оцінили мою діяльність. Це був непростий для мене період. Але повернення Блаженнішого Володимира до служіння розставило точні акценти.                                                        

Для мене це був непростий період, але саме в цей час на багатьох людей, яких, як здавалося, непогано знав, спілкувався, довіряв, подивився по-іншому. Господь напоумив, зняв з мене рожеві окуляри. І багато стосунків я тепер оцінюю інакше. Переоцінка цінностей, яка відбулася в мені після зборів членів Священного Синоду - це, напевно, головне досягнення минулого року.

«Зрілість священика визначає не довжина бороди»

- Ви належите до молодих - і за віком, і за хіротонією - єпископів. А якими якостями, на Ваш погляд, повинен володіти сучасний священик, архієрей.  

- (Трохи збентежено). По-перше, не довжиною бороди і часом служіння в сані визначається зрілість священнослужителя. По-друге, з часу моєї архієрейської хіротонії більше ста священнослужителів були рукопокладені в єпископський сан. Так що я вже не наймолодший архієрей.                                                                                                                                              

Але, якщо говорити по суті вашого питання... Потрібно бути людиною для людей. Не ставити себе вище тих, хто звертається до тебе за порадою і допомогою, а чуйно приймати все, про що тебе питають люди. Повинна змінюватися і Церква.                      

Від масляного православ'я ми всі повинні прийти до розуміння того, що життя Церкви відображає процеси, які відбуваються в суспільстві. Ми повинні чесно говорити про церковне життя зі всіма її вадами і недоліками.                                                      

Одночасно Церква своїм богослужінням повинна освячувати повсякденне життя, проникати в усі її сфери. Священики своїм прикладом можуть проповідувати належний спосіб життя. І якщо священнослужителі будуть відверті у всьому зі своїми парафіянами, тоді не буде конфлікту церкви і суспільства.                                                                                                    

Якщо ж говорити про внутріцерковне будівництво, тут ми можемо спостерігати зміну поколінь. Відходить покоління пастирів-будівельників, священиків, які займалися відродженням церковного життя після багатьох років забуття. Відверто кажучи, тоді на пастирське служіння призивалися ті, хто мало-мальськи був знайомий з церковною службою, умів читати церковно-слов'янською.

Новий час вимагає нових підходів до формування критеріїв відбору людей, охочих служити Господу в сані. І ми з вами бачимо, що з кожним роком на парафіях стає все більше високоосвічених священиків, які, образно кажучи, вже не тільки виконроби на будівництві. Вони несуть у світ знання, які придбали за роки навчання в семінарії та академії. А наша церковна освіта дає достатньо великі знання не тільки в області суто церковних питань.

- Зараз багато священиків, у тому числі і архієреїв, активно освоюють Інтернет, соцмережі. Як архієрей, скажіть, що це: інструмент для проповіді? Можливість безпосереднього спілкування з віруючими (і невіруючими)?

- Спілкування в соціальних мережах розглядаю, як духовницьку роботу. І як працю психолога теж. Часом людина соромиться або боїться підійти з тим чи іншим питанням до священика. Інколи треба підтримувати тих, хто зовсім розчарувався в житті. І для такої людини важливо, щоб її почули, зрозуміли. І не засуджували. Спілкування за допомогою комп'ютера та Інтернету стирає невидимі стіни між священиком і парафіянином. Відповів один раз на запитання в Інтернеті, другий, третій, а там, гляди, людина вже й сама прийде в храм.

- Якщо все так, як Ви кажете, чому багато священиків бояться користуватися Інтернетом?

- Одні - тому що не вміють користуватися комп'ютером і соцмережами, інші – бояться, бо вважають Інтернет чимось бісівським.

«Стати другим Блаженнішим Володимиром просто неможливо» 

- Владико, ми з Вами говорили про тих людей, які сформували Вас, як людину, особистість. Але не згадати в цьому зв'язку Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Володимира, на наш погляд, неможливо. Ви адже вже кілька років є Секретарем Блаженнішого, маєте можливість щодня спілкуватися з Предстоятелем ...

- Говорити про Блаженнішого легко і складно водночас. Предстоятель всім своїм життям вчить нас, як спастися самому і спасти інших. Неголосними словами він гучно свідчить про те, яким повинен бути пастир.                                                                  

Блаженніший - людина високої культури і внутрішньої особистої скромності. Він володіє такою кількістю знань у різних сферах нашого життя, що часом здається, що він людина не нашого часу. Він переступив за межі стандартів, загальноприйнятих у наш час. Неможливо навіть наблизитися у подобі до способу життя і служіння Христу, які являє нам Блаженніший.                                                  

На формування Предстоятеля велику увагу зробило спілкування з представниками еміграції, з віруючими людьми, які не зазнали на собі церковні гоніння, репресії. Такий життєвий досвід і безмежна любов до Спасителя дозволяє Блаженнішому мати внутрішню свободу у Христі. І це відчуває кожний, хто має можливість спілкуватися з нашим владикою.

- Поставлю провокаційне запитання: чи хотіли б коли-небудь зайняти місце Блаженнішого на Київській кафедрі?

- Ні. Мені здається, неможливо навіть наблизитися у подобі до способу життя і служінню Христу, які являє нам Блаженніший. Його служіння надзвичайно складне і відповідальне. І Господь закликає до нього тих, хто володіє такою ж харизмою, як митрополит Володимир. Якщо хоче подякувати Церква. Але іноді для напоумлення Господь закликає до пастирського служіння архієрея іншого складу. Сподіваюся, що я перебуваю десь посередині. Тому навіть не думаю про те, щоб колись очолити нашу Церкву.

Володимир Буга

Джерело: Православіє в Україні

Переклад українською: Православний Оглядач

To Top