Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Церква на продаж

("The Wall Street Journal", США)

Через те, що сотні церков закрилися, і багатьом загрожує скорочення числа парафіян, виникає питання: що робити з будівлями, які не використовуються?

Нафталі Бендавід (Naftali Bendavid)

Церква на продажАРНХЕМ, Нідерланди - Нещодавно в один з вечорів два десятки скуйовджених скейтбордистів зібралися у старовинній спрямованій вгору будівлі церкви і взялися за свої трюки, що леденять кров. А зверху на них дивився мозаїчний Христос в оточенні урочисто-сумного натовпу кам'яних святих.

Це місцевий каток Arnhem Skate Hall, що з'явився в результаті незграбної спроби переобладнання Храму Св. Йосипа, який колись під дзвін своїх дзвонів збирав на службу до тисячі парафіян.

Храм Св. Йосипа це одна із сотень церков, які закрилися або ось-ось закриються через скорочення числа парафіян і є проблемою для влади на місцевому і навіть державному рівні по всій Західній Європі: що робити з колись святими, а тепер спорожнілими будівлями, які можна зустріти всюди на теренах від Великобританії до Данії.

Не виключено, що каток в Арнхемі довго не протримається. Колись велична будівля храму руйнується під впливом вологи і потребує термінового ремонту. Міська влада стягує з відвідувачів ковзанки плату, а римо-католицька церква, якій досі належить цей будинок, намагається продати її за ціною, занадто високою для муніципалітету.

«Це нічийна територія, - розповідає моложавий 46-річний активіст Коллін Верстіїг (Collin Versteegh), що займається катком і вимушений постійно лавірувати між місцевими політиками, що не бажають займатися цим питанням.

Складне становище, в якому опинився каток в Анхемі, характерне і для безлічі інших будівель по всій Європі, яка тривалий час трепетно ставилася до християнської релігії, а тепер невблаганно втрачає зв'язок з церквою і духовністю.

Закриття церков у Європі свідчить про ослаблення віри серед європейців і являє собою явище хворобливе як для віруючих, так і для людей далеких від віри, які бачать в релігії об'єднуючу силу, достатньо важливу для нашого зневіреного суспільства.

«У цих невеликих містечках все так влаштовано, що достатньо одного кафе, церкви і кількох будинків - ось вже і є село, - каже активістка Ліліан Гроотсвагерс (Lilian Grootswagers), яка виступає за збереження церкви у своєму рідному голландському містечку.- Якщо церкву закинути і закрити, то в нашій країні все зміниться».

Тенденції, що намітилися в Європі в християнському середовищі, не так помітні в інших релігіях. Ортодоксальний іудаїзм, що переважає (серед інших течій іудаїзму, ХО) в Європі, майже не відчув на собі жодних змін. А що стосується ісламу, то він навіть зміцнив свої позиції за рахунок припливу іммігрантів з мусульманських країн Африки та Близького Сходу.

За даними Вашингтонського Дослідницького центру Pew, в 2010 році кількість мусульман від загальної чисельності населення Європи зросла приблизно до 6% порівняно з 4,1% у 1990 році. А до 2030 року вона може досягти 8%, що складе 58 мільйонів чоловік.

На християн закриття храму, який зазвичай займає центральне місце на міській або сільській площі, справляє сильне емоційне враження. В церкві люди здійснювали релігійні обряди, ділилися печалями і радощами і прагнули встановити зв'язок з Богом. І навіть деякі невіруючі жителі переживають, коли ці важливі культові будівлі починають використовувати не за призначенням або зносять.

Коли такі храми закривають, місцева влада найчастіше прагне знайти для цих історичних будівель яке-небудь важливе застосування, щоб відтворити серед місцевого населення атмосферу єднання. Однак утримувати ці будівлі, як правило, дуже дорого, до того ж, кількість бібліотек, концертних залів, які місцева влада в змозі утримувати, обмежена. Тому ці будівлі зазвичай купуються під комерційні проекти.

У масштабах Європи кількість закритих церков поки невелика, але якщо говорити про окремі країни, то цифри вражають.

Англіканська церква щорічно закриває близько 20 храмів. В Данії приблизно 200 церков вважаються покинутими або рідко відвідуваними. За останні 10 років римо-католицька церква закрила в Німеччині близько 515 парафій.

Але найбільше ця сумна тенденція помітна в Нідерландах. За оцінками вищого католицького духовенства країни, протягом найближчих 10 років перестануть діяти дві третини з 1600 парафій і, швидше за все, за чотири найближчих роки у Голландії будуть закриті 700 протестантських церков.

«Кількість закритих храмів настільки велика, що це торкнеться всього суспільства, - вважає пані Гроотсвагерс, активістка руху «Майбутнє релігійної спадщини» (Future for Religious Heritage), яка бореться за збереження храмів. - У всіх по сусідству з'являться великі порожні будівлі».

У США поки вдалося уникнути такого масового закриття храмів, оскільки американські християни наразі суворіше дотримуються релігійних приписів, ніж європейські. Щоправда, як стверджують релігієзнавці, скорочення числа віруючих і людей, що дотримуються релігійних приписів, в Америці свідчить про те, що в найближчі роки ця країна зіткнеться з такою ж проблемою.

Чимало європейських храмів протягом багатьох століть служили центрами, що об'єднують населення, навколо них формувалися громади. Жителі часто дуже до них прив'язані і чинять опір будь-яким конструктивним пропозиціям щодо перетворення храмів на магазини або установи.

На думку пана Верстіїга, каток приносить користь місту, яка полягає в тому, що це дозволяє зберегти будівлю, а у молоді є можливість з користю проводити час. Щоправда, він стверджує, що місцеве католицьке духовенство та міська влада відмовляються фінансувати будівлю через те що, як йому здається, в будівлі витає ледь помітний дух бунтарства. «Ми вже не знаємо, в які двері стукати і до кого звертатися», - нарікає він.

Місцеві церковні і міські власті заперечують, що їх влаштовує каток, але при цьому згадують плачевну ситуацію з ненадійним фінансуванням. «Коллін вимагає любові та милосердя. А ми змушені з милосердя чинити жорстоко, - говорить віце-мер Арнхема Джеррі Елфрінк (Gerrie Elfrink). - Він все спрощує - "дайте мені грошей, і в мене не буде проблем". Але це ж нераціонально».

Поки громадськість намагається знайти нове застосування для старих церков, з'являються варіанти, деякі з яких гідні і пристойні, а деякі не дуже. У Голландії одну з церков перетворили на супермаркет, іншу в квітковий магазин, третю на книжкову крамницю, а четверту в спортзал. В Арнхемі в церковному будинку, побудованому в 1889 році, розташувався модний магазин під назвою «Гуманоїд», і тепер під старими вікнами з вітражами вишикувалися полиці зі стильним жіночим одягом.

В англійському Брістолі колишній собор Св. Павла перетворили на школу для артистів цирку «Circomedia». Як кажуть начальники, високі стелі дозволяють встановити підвісне обладнання начебто трапецій.

А в шотландському Единбурзі лютеранська церква перетворилася в бар в стилі Франкенштейна - інтер'єр оформлений колбами з рідиною, що булькає, лазерною технікою і фігурою монстра-Франкенштейна у повний зріст, який опівночі спускається зі стелі.

Як стверджує адміністратор бару Джейсон МакДональд (Jason MacDonald), він ні разу не чув жодних скарг щодо такого використання церкви. «Причина дуже проста: є сотні і сотні церков, але в них ніхто не ходить, - говорить пан МакДональд, - і якщо б їх не переобладнали, вони так і залишалися б порожніми».

Багато церков, особливо невеликі, переобладнані на будинки, і навіть з'явився новий бізнес по підбору старих церков для можливих покупців.

Церкви Англії і Шотландії викладають в інтернеті списки наявних будівель з описами, як у цих агентствах нерухомості. Кажуть, що, наприклад, Церква Св. Іоанна в англійському Бакапе пропонує на продаж «високий неф (у церковному будинку - відокремлене стовпами або колонами поздовжнє приміщення, - прим. перекл.) і підвальні приміщення з кам'яними склепінчастими стелями» приблизно за 160 тисяч доларів.

А британський вебсайт OurProperty діє більш відверто. «Ви вважаєте, що жити в сучасних пересічних будинках - значить мучитися, немов у пеклі? - запитують його творці. - Чи не здається вам, що життя у переобладнаній церкві можна порівняти з райським задоволенням?» Якщо так, «у нас є для вас безліч варіантів переобладнаних церковних будівель, і наші фахівці готові допомогти вам зробити стрибок в незвіданий світ».

Занедбані церкви в даний час являють собою досить серйозну проблему, якою повинні зайнятися і державні органи. Уряд Нідерландів спільно з релігійними та громадськими організаціями розробив державну програму по збереженню таких будівель. Голландська провінції Фрісландія, на території якої з 729 наявних церков 250 були закриті або переобладнані, формує команду «Delta team» для вирішення цієї проблеми.

«Питання вирішується окремо по кожній церкві, - каже Альберт Реінстра (Albert Reinstra), експерт у справах церкви при Управлінні з охорони культурної спадщини Голландії. - Коли вони порожніють, що нам з ними робити?» Прихильники захисту історичних пам'яток стверджують, що у них часто немає тих грошей, які необхідні для переобладнання таких будівель та використання їх для потреб суспільства.

Такі спори можуть закінчуватися прийняттям нелегких рішень, а для деяких - навіть хворобливих. Коли Пауль Клемент (Paul Clement), настоятель монастиря августинського ордену Нідерландів, прийняв чернецтво в 1958 році, у монастирі було 380 братів, а тепер їх кількість скоротилася до 39. Наймолодшому ченцеві зараз 70 років, і отець Клемент, якому самому вже 74, збирається продати монастирську церкву.

«Це нелегко, - зізнається отець Клемент, - для мене це дуже сумно».

У США, згідно церковної статистики, у період між 2000 і 2010 роками з'явилося близько п'яти тисяч нових церков. Але деякі вчені вважають, що Америку спіткає та ж доля, що і Європу, оскільки, як стверджує професор Скотт Тумма (Scott Thumma), який викладає соціологію релігії в Хартфордській семінарії в штаті Коннектикут, за цей же період кількість воцерковлених людей скоротилася на 3%.

За словами пана Тумма, контингент американців, які регулярно відвідують церкву, старіє. І поки ці тенденції не зміняться, вважає він, «протягом наступних 30 років ситуація в США буде такою ж, а то і гірше, ніж те, що ми спостерігаємо в сучасній Європі».

У приміщенні ковзанки в Арнхемі вівтар і орган демонтували і вивезли з будівлі церкви, побудованої в 1928 році, але в курній комірчині досі зберігаються ноти для хору, якими не користувалися вже 10 років. На скейтборді, висить на стіні напис: «Катайся на темній стороні».

З два десятка молодих хлопців розганяються по дерев'яній похилій площадці і рампам. Коли вони приземляються, звук розноситься по всій церкві, і від стін і склепінь, під яким колись звучали псалми, тепер відбивається реп. З фігури святого звисає автомобільна покришка.

За словами постійного відвідувача 21-річного Пека Сміта (Pack Smit), вся обстановка тут підсилює задоволення від катання. «Створюється відчуття величезного простору, якась середньовічна атмосфера, - ділиться він враженнями, попиваючи кока-колу з великої пляшки. - Коли я побачив це все в перший раз, то хвилин п'ять стояв і дивився».

Інший завсідник, 14-річний Пелла Кломп (Пелла Klomp), говорить, що іноді люди зупиняються біля ковзанки і висловлюють невдоволення. "Особливо похилого віку кажуть, що "все це обурливо, що ми нешанобливо ставимося до віри", - розповідає він, - я можу їх зрозуміти, але вони все одно в цю церкву не ходили".

Пан Верстіїг, що займається катком, стверджує, що церковні і муніципальні власті не хочуть обговорювати з ним свої плани. За його оцінками, на утримання церкви необхідно 3,7 мільйона доларів, а купити її і будинок священика потрібні 812 тисяч доларів - набагато більше, ніж він в змозі заплатити.

Пастор парафії Св. Євсевія отець Ханс Паув (Hans Pauw) підтверджує, що громада насправді намагається продати церкву, і при цьому каже, що церковна влада не заперечує проти того, що будівля використовується як каток. За його словами представники громади ведуть переговори з можливим покупцем.

«Ми проти деяких речей - щоб тут влаштовували казино або притон, або щось ще в цьому роді, - каже отець Паув, - але тепер, коли в нашому розумінні це вже не церква, цю будівлю можна використовувати для будь-яких цілей». На питання про лик Христа, до якого прикріплений скейт, що прикрашає інтер'єр, він відповідає, що «бачить в цьому елемент гумору».

Віце-мер Арнхема р-н Елфрінк стверджує, що міська влада зробила все можливе, щоб надати фінансову підтримку організаторам ковзанки. Вони допомогли придбати дерев'яні рампи і заплатили податок за минулий рік. «Сподіваюся, що будівля буде і далі використовуватися як каток», - говорить Елфрінк.

Щоправда, пана Верстіїга іноді долають сумніви. «Чи є сенс продовжувати все це, якщо ніхто не допомагає, - нарікає він. - У людей є будівля, яка має історичну цінність, культурну цінність, і все це належить католицькій церкві. Але шанувальників, прихожан більше не залишилося».

Джерело: ИноСМИ

Католицький храм у Великобританії продали під мечеть

Німецька католицька церква продає храм на інтернет-аукціоні

ЄС: Кредитори хочуть «перепрофілювати» православні храми в Греції

Прощавайте, католики (Il Foglio, Італія)

В готичному храмі Нью-Йорка буде мечеть… шість хрестів знімуть


To Top