Християнський оглядач блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться (Матвія 5:9)
  • жнива

Архієпископ Онуфрій: Ми самі обираємо долю

Рік тому глава УПЦ КП Патріарх Філарет возвів у сан архієпископа Вінницького і Брацлавського, людину, яка в минулому була багаторічним священиком на Рівненщині - уродженця с.Дермань Ярослава Хаврука, знаного вірянами як архієпископа Онуфрія.

Архієпископ Онуфрій

"Не може священик бути хорошим проповідником, коли він наводить приклади з ХІХ століття. Це не дасть йому змоги переконати молоду людину", - розмірковує в інтерв'ю блогу "Рівненщина релігійна" архієпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій. 

46-річний владика Онуфрій про особливості спілкування з молоддю знає не лише з власної духовної практики, а й з прикладів світської роботи - він має досвід викладання на кафедрі релігієзнавства Національного університету "Острозька академія". До слова, початок викладацької діяльності збігся зі ще однією доволі знаковою подією в житті священика-уродженця Рівненщини: у 2005-му він прийняв чернечий постриг у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах з ім'ям Онуфрій. А двома роками раніше майбутній архієпископ Вінницький і Брацлавський став аспірантом Острозької академії, працюючи над кандидатською дисертацією на тему "Ідея утворення православного патріархату в українських землях в контексті міжконфесійних реалій в кінці XVI — першій половині XVII століть".

У насиченій біографії архієпископа Онуфрія, який, окрім освіти духовної, має і світський фах вчителя історії, - чимало сторінок, пов'язаних із Рівненщиною: він ніс служіння у Дерманській Свято-Троїцькій парафіяльній церкві і в Дерманському Свято-Троїцькому жіночому монастирі; упродовж десяти років був настоятелем Свято-Михайлівської церкви с.Миротин Здолбунівського району, згодом - був призначений настоятелем Свято-Воскресенської церкви м.Острога.

Архієпископ Онуфрій

Бліц-інтерв’ю з архієпископом Вінницьким і Брацлавським Української Православної Церкви Київського патріархату Онуфрієм (Хавруком)

- Владико, скажіть, яким саме є прообраз сучасного священика? Священнослужитель Української Православної Церкви Київського Патріархату – хто він?

- Це переконана, дипломатична, стримана молода людина, дуже тверда у своїх переконаннях, яка має широкий кругозір. Священики Київського патріархату, тієї єпархії, що я очолюю, є переважно молодими. Середній вік більшості священиків - 27 років. Ці люди обов’язково мають світську вищу освіту й релігійну освіту. Зазвичай це – семінарії чи навіть духовні академії. Майже всі прагнуть здобути вищу світську освіту, оскільки релігійна освіта не є акредитованою, не визнається державою. Інколи священнослужителі працюють за сумісництвом викладачами чи на підприємствах, де, безперечно, користуються високим авторитетом.

- Ви вже говорили про те, що священики прагнуть отримати вищу освіту, але які ще риси повинен мати священнослужитель у наш час?

- Сьогодні епоха нігілізму, люди розчаровані всіма сферами життя: політикою, частими виборами, які нічого не дають, несправедливістю в державі, соціальною незахищеністю. Здебільшого люди формують свої переконання за допомогою своєї родини, але потім вони і в цьому можуть розчаруватися. Але нам треба прагнути до ідеалів, бо вони існують. І в такому розрізі священики просто зобов’язані мати якісну освіту, бути чудовими ораторами, морально чистими, твердо знати, куди вони ведуть людей.

- Як Ви ставитеся до нововведень та реформ у церкві?

- Новизна повинна бути, церква ніколи не була ворогом розумної новизни, хоча і називають церкву архаїчною, дуже традиційною, але церква має виважено ставитися до всього нового. Новизна в церкві напевно потрібна, це, скажімо, використання новітніх технічних засобів, а в проповідях – прикладів із сучасного життя людей. Не може священик бути хорошим проповідником, коли він наводить приклади з ХІХ століття. Це не дасть йому змоги переконати молоду людину, яка впевнена у правоті свого світобачення, тому священик має знати всі сфери життя, бути чистим, знати відповіді на запитання і запити молоді. Треба допомагати людям також сформувати свої запити, щоб з’являлися духовні потреби, які потім священик зможе задовольнити. Дуже велика проблема, що люди швидко розчаровуються і не бажають далі реалізовувати свої запити, породжується байдужість, і це найстрашніше, коли людина не померла, але вже не живе.

 Архієпископ Онуфрій

- Яка робота церкви сприяє налагодження стосунків з мирянами? Як можна залучити нових парафіян?

- Є різні методи сучасної проповіді, просвітництва, але єдина вимога, щоб усе було справжнім, щоб не мало казенного підходу, не було просто для запиту. Коли молодь буде працювати й буде думати як реалізувати свої потреби, то нам потрібно буде просто не заважати. Єдина проблема, що УПЦ КП в Україні є гонимою, ми маємо й знаємо правдиву історію, але треба дати її для молодих людей, щоб вони мали про що подумати і це б допомогло їм формувати світобачення, духовні ідеали, справедливі вимоги. На основі цього сформувалася б гордість за своє місто, державу, за Батьківщину, бо коли ми бачимо несправедливість, то втрачається віра в сьогодення, але Господь усе одно приведе людей до віри.

- Що побажаєте читачам “Рівненщини релігійної”?

- Мирянами є всі люди. Людям можна побажати, щоб вони сформували свої переконання і захищали їх. Дуже часто ми забуваємо про те, що Господь дав нам право вибору. Без нашого вибору нічого не стається, ми самі обираємо свою долю. Часто, коли творимо свій вибір, не знаємо, до чого це призведе, і мирянам треба утвердитися в духовних ідеалах, треба зрозуміти, що Бог лише там, де правда. Я можу побажати всім: що б ви не робили в своєму житті – робіть по-справжньому добрі діла!

Архієпископ Онуфрій

Спілкувалася Ольга ДАНИЛЮК.

Джерело: “Рівненщина релігійна”

Фото: Православний Оглядач

 

Архієпископ Онуфрій: Київський Патріархат має «підпільних» віруючих

 

To Top